Постанова № 73666923, 18.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/754/18 Справа № 200/11451/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.

суддів – Петешенкової М.Ю., Пищиди М.М.

при секретарі – Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою компанії «Хагворт Менеджмент Лімітед» на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2016 року по справі за по позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Фінанс», публічного акціонерного товариства «Банк Восток», третя особа: компанія «Хагворт Менеджмент Лімітед» про визнання договору недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Фінанс», Публічного акціонерного товариства «Банк Восток», третя особа - «ХАГВОРД МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД» про визнання договору недійсним.

Позов мотивований тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.

У січні 2013 року позивачу стало відомо про існування договору про відступлення права за іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року, укладений 26 червня 2013 року між ПАТ «Банк Восток» та ТОВ «ОСОБА_3 фінанси», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (надалі – договір про відступлення права).

Даний договір про відступлення права позивач вважає недійсним у зв’язку із тим, що за договором про відступлення права було передано право вимоги за договором, предметом якого були майнові права на цінні папери. Проте, передати такі вимоги було неможливо у зв’язку із тим, що емітентом цінних паперів було ЗАТ «Акта». 27 квітня 2007 року між ЗАТ «АКТА» (компанія забудовник), та ОСОБА_5 в рахунок виконання своїх зобов’язань по погашенню безвідсоткових іменних облігацій було укладено Акт, що підтверджував виконання ОСОБА_5 своїх зобов’язань перед компанією забудовником, тобто всі зобов’язання за договором купівлі-продажу цінних паперів № 028-К ОСОБА_5 перед ЗАТ «АКТА» виконав у повному обсязі, а тому, в силу ст. 599 ЦК України, його зобов’язання припинились.

Також, позивачем було зазначенно, що відповідачами не було дотримано вимоги щодо реєстрації оскаржуваного договору, оскільки договір про відступлення права передбачає зміну кредитора у правовідносинах за іпотечним договором, то до цього договору повинні бути застосовані вимоги ст. 513 ЦК України, яка передбачає вчинення правочину щодо заміни кредитора у зобов’язанні у формі, що і правочин на підставі якого виникло зобов'язання. Тобто, укладаючи договір про відступлення права, сторони повинні були здійснити державну реєстрацію, але заміна кредитора за договором у Державному реєстрі іпотек не була здійснена.

У позовній заяві позивач вказує також на фіктивність оскаржуваного договору, оскільки укладаючи оскаржуваний договір відповідачі не мали на меті створити правові наслідки, оскільки боржником було виконано зобов’язання, які забезпечує іпотека, ще 27 квітня 2007 року, тобто, до укладення договору про відступлення права вимоги. Таким чином, не було прав, які можливо було б відступити.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2016 року позов задоволено та ухвалено визнати недійсним договір про відступлення права за Іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року, який укладений 26 червня 2013 року між ПАТ «Банк Восток» та ТОВ «ОСОБА_3 фінанси», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4; вирішено питання стосовно судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що відступлення права здійснили сторони, які не були сторонами іпотечного договору, які не мають в своєму розпорядженні примірника цього договору та які не є іпотекодержателем майна, що свідчить про недійсність даної угоди.

В апеляційній скарзі компанія «Хагворт Менеджмент Лімітед» просять рішення суду скасувати та у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції в повному обсязі не дослідив обставини справи, в зв'язку з чим прийняв необ'єктивне та неправосудне рішення.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Статтею 351 ЦПК України передбачено, що апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

А згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний договір був укладений 26 червня 2013 року. Предметом договору було відступлення права вимоги за іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року.

Сторонами іпотечного договору є ЗАТ «ХОУМ ОСОБА_3» (правонаступник ЗАТ «Агробанк») - іпотекодержатель майна та ОСОБА_5 - іпотекодатель майна.

Станом на 26 червня 2013 року ПАТ «БАНК ВОСТОК» виступив правонаступником ЗАТ «ХОУМ ОСОБА_3».

ОСОБА_5 помер 20 жовтня 2012 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-КИ №478712 (а.с.20).

В договорі про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року не вказано, на підставі чого ПАТ «БАНК ВОСТОК» здобув права за іпотечним договором, який відступається.

У зв’язку з тим, що в самому договорі не містяться посилання на підставу виникнення прав ПАТ «БАНК ВОСТОК» за іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року, та не подання таких документів в матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов до висновку про їх відсутність.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що при правонаступництві між юридичними особами та при відступленні прав однією особою іншій, всі зміни мають бути зареєстровані у відповідних державних реєстрах.

В матеріалах справи відсутні відомості стосовно того, що ПАТ «БАНК ВОСТОК», а в подальшому і ТОВ «ОСОБА_3 Фінанс» не були зареєстрованими іпотекодержателями майна, яке визначене в іпотечному договорі № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року.

Таким чином, ТОВ «КРЕДЕКС ФІНАНС» відповідно до цього договору мав на меті здобути право Іпотекодержателя майна з метою забезпечення боргових зобов’язань які вже мав, а в разі їх невиконання задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна.

При цьому, цього ж дня ТОВ «КРЕДЕКС ФІНАНС» відступив свої права за іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07.08.2008р. на користь «ХАГВОРТ МЕНЕДЖМЕНТ ЛІМІТЕД».

Таким чином, ТОВ «КРЕДЕКС ФІНАНС» не мав на меті прийняти права нового іпотекодержателя майна та забезпечити за рахунок іпотечного майна наявний перед ним борг, а тому цей договір містить ознаки фіктивного договору, адже воля сторін не відповідала змісту правочину.

Також, про істотні порушення законодавства при укладенні цього договору свідчить той факт, що відступлення права відбувалось без оригіналу договору, відповідачами використовувався дублікат договору без підписів сторін, відповідні реєстри, що підтверджують права за іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року ПАТ «Банк Восток» до договору не долучалися та цей ОСОБА_3 у Державному реєстрі іпотек за вказаним договором зареєстрований не був, що свідчить про відсутність у вказаного відповідача права відступлення за іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року.

Отже, за наведених вище обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відступлення права здійснили сторони, які не були сторонами іпотечного договору, які не мають в своєму розпорядженні примірника цього договору та які не є іпотекодержателем майна, що свідчить про недійсність даної угоди.

Проте колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що 30 червня 2006 року між ЗАТ “Агробанк”, правонаступником якого є ПАТ “Банк Восток” та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 94.840.06.14, згідно з п. 1.1. якого банк надав ОСОБА_5 кредит в сумі 941 439 доларів США 00 центів, зі сплатою 16% річних, строком повернення по 29 червня 2026 року.

30 червня 2006 року ЗАТ “Агробанк”, яке діяло на підставі договору комісії № 005-К від 22 березня 2006 року та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № 028-К, відповіднодо розділу 1 якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та сплатити вартість ЦП, а саме: вид ЦП - облігація іменна безпроцентна (цільова), емітент - ЗАТ “АКТА”, код ЄДРПОУ емітента - 31384531, серія ЦП - К, номер ЦП - 5, номінальна вартість однієї облігації - 258 750,00 грн., загальна номінальна вартість - 258 750,00 грн., вартість продажу ЦП - 848771 грн. Відповідно до п. 2.1. цього договору, покупець здійснює оплату за ЦП на поточний рахунок продавця № 29012001 в ЗАТ “Агробанк”, МФО 307123, ЄДРПОУ 26237202, отримувач коштів ЗАТ “Агробанк”, в розмірі 100% загальної вартості продажу ЦП згідно п. 1.3 цього договору на протязі одного банківського дня з моменту підписання цього договору.

Також, 30 червня 2006 року між ЗАТ “АКТА” та ОСОБА_5 була укладена угода № 1807/А/100-к, згідно до якої ЗАТ “АКТА”, як емітент облігації, надає гарантію ОСОБА_5, як покупцю безпроцентної іменної облігації (серія К, номер 5, номінальною вартістю однієї облігації 258750,00 грн., загальна номінальна вартість 258750,00 грн.) в тому, що при своєчасному пред'явленні облігації до погашення, покупцю надається право на отримання однієї квартири під будівельним номером 1807, проектною площею 103,5 кв.м, на 18 поверсі (в осях 213-243) в будівлі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Глинки, 2. Загальна вартість продажу становить 848 771,00 гривень.

Крім того, 30 червня 2006 року згідно заяви на видачу готівки № 1/2233323 ОСОБА_5 отримав кредит в сумі 941439 грн.

Також, 30 червня 2006 року ОСОБА_5 здійснив оплату за договором купівлі-продажу ЦП № 028-К від 30 червня 2006 року в сумі 721455 грн. 35 коп. на рахунок одержувача - 29012001 згідно платіжного доручення № 3 та в сумі 127 315 гривень 65 копійок на рахунок одержувача - 29012001 згідно платіжного доручення № 2.

27 квітня 2007 року ЗАТ “АКТА” та ОСОБА_5 підписали акт про погашення облігації, яким сторони підтвердили, що покупець своєчасно пред'явив до погашення безпроцентну цільову облігацію серія К, номер 5, номінальна вартість 258750 грн., а емітент прийняв до погашення таку облігацію. Вищезазначена облігація належить покупцю на праві власності і за умовами випуску облігацій емітента відповідає квартирі під номером 124, поз. 1, поз. 2, поз. І, що знаходиться на 18 поверсі третьої черги громадських будівель багатофункціонального призначення , літ. В-25, по вул.. Глинки, 2 у м. Дніпорпетровську фактичною площею 102,9 кв.м.

15 травня 2008 року ЗАТ “АКТА” та ОСОБА_5 підписали акт прийому-передачі квартири, за яким на виконання своїх зобов'язань по погашенню безпроцентної іменної облігації серії К, номер 5, номінальною вартістю 258750 грн., емітент передав, а покупець прийняв у власність квартиру під номером 124 поз. 1, поз. 2, поз. І, що знаходиться на 18 поверсі третьої черги громадських будівель багатофункціонального призначення, літ. В-25, по вул.. Глинки, 2 у м. Дніпорпетровську, фактичною площею 102,9 кв.м.

07 серпня 2008 року ЗАТ “ОСОБА_4 ОСОБА_6”, що є правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ “Агробанк” та ОСОБА_5 уклали іпотечний договір № 94.840.06.14.2, який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим номером 7118. Згідно п. 1.2. іпотечного договору № 94.840.06.14.2 від 07.08.2008 року предметом іпотеки є належні іпотекодавцю майнові права за: проспектом емісії облігації, опублікованим у періодичному друкованому виданні “Экономика плюс” № 09 (318) від 03.02.2006 року, відповідно до якого емітентом облігацій є ЗАТ “АКТА”; договором купівлі-продажу цінних паперів № 028-К від 30.06.2006 року; свідоцтвом № 1807/А/100-к від 30.06.2006 року, укладеним іпотекодавцем з ЗАТ “АКТА”; розпорядженням іпотекодавця на виконання облікової операції, зареєстрованим за № 855 від 27.04.2007 року; випискою про стан рахунку в цінних паперах № 005028 від 27.04.2007 року.

Матеріалами справи підтверджується, що предмет іпотеки був обтяжений забороною і відповідний запис був внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Згідно з Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 07 серпня 2008 року за № 20136981 на квартиру № 1807 (будівельний номер квартири) в м. Дніпропетровську, вул. Глинки, будинок №2 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Глинки, будинок №2 було встановлено заборону відчуження на підставі договору іпотеки від 07.08.2008, реєстр № 7118.

У відповідності до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 2094 від 10 липня 2008 року за ОСОБА_5 було оформлено право приватної власності, з видачею свідоцтв на об'єкти нерухомого майна третьої черги громадських будівель багатофункціонального призначення (житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями) літ. В - 25, ВІ - 1, ВІІ - 1, в - 1 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Глинки, 2 № № 124, 153, 160, 161, 162, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 169.

07 серпня 2008 року між ОСОБА_5 та ЗАТ “ОСОБА_4 ОСОБА_6”, що є правонаступником всіх прав та зобов'язань ЗАТ “Агробанк” було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року, у відповідності до якої сторони дійшли згоди змінити п. 4.11 кредитного договору та викласти його в наступній редакції: “п. 4.11. в строк до 01.12.2008 р. зареєструвати право власності в реєстрі прав власності на нерухоме майно та укласти додаткову угоду до договору іпотеки, предметом якого є квартири № 124, 160, 161, 162, які розташовані у житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Глинки, 2.

26 вересня 2011 року між ПАТ “Банк Восток” та ТзОВ “ОСОБА_6 Фінанс” був укладений договір відступлення права вимоги № 7, у відповідності до якого до ТзОВ “ОСОБА_6 Фінанс” перейшли всі права грошової вимоги кредитора в тому числі й за договором кредитним договором № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року (том № 1 а.с. а.с. 47 - 49).

В подальшому, 01 жовтня 2012 року між ТзОВ “ОСОБА_6 Фінанс” та Компанією “Hagworth Management Limited” був укладений договір відступлення прав вимоги (цессії) № 1/01 - 10, у відповідності до якого Компанія “Hagworth Management Limited” здобула право грошової вимоги за кредитним договором № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року.

Крім того, 26 червня 2013 року ПАТ “Банк Восток” та ТОВ “ОСОБА_6 Фінанс” уклали додаткову угоду № 2 до договору відступлення права вимоги № 7 від 26 вересня 2011 року, якою сторони домовились внести зміни до додатку № 4 договору “Реєстр іпотечних договорів та договорів про задоволення вимог іпотекодержателя” в частині зміни переліку договорів право вимоги за якими відступається, виклавши № з/н “ 9” Додатку № 4, іпотекодавцем за яким є ОСОБА_5 (кредитний договір № 94.840.06.14 від 30 червня 2006 року) у новій редакції згідно Додатку № 1 до цієї додаткової угоди, та 26 червня 2013 року між ПАТ “Банк Восток” та ТзОВ “ОСОБА_6 Фінанс” був укладений Договір про відступлення права за іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 834.

Також, 26 червня 2013 року між ТзОВ “ОСОБА_6 Фінанс” та Компанією “Hagworth Management Limited” було укладено договір про відступлення права за іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 837, 838.

Згідно з п. 5.4. Іпотечного договору № 94.840.06.14.2 від 07.08.2008 року, вимоги іпотекодержателя можуть бути задоволені одним із способів, передбачених діючим законодавством України.

Відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2009 року, між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 було складено угоду про купівлю - продаж нерухомого майна у простій письмовій формі у тому числі й квартири АДРЕСА_2. Крім того, зазначеним рішенням Приморського районного суду м. Одеси за ОСОБА_8 було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Дозвіл іпотекодержателя на відчуження квартири АДРЕСА_2 не надавався. Відповідно до п. 1.7 Договору відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 26.06.2013 року, реєстр № 837, 838, відчуження предмета іпотеки іпотекодавцем (боржником) за згоди та/або з відома іпотекодержателя не здійснювалось.

Згідно з даними інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно від 18 грудня 2012 року за № 16836, право власності на квартиру № 124, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Глинки,2, зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу ВМЕ № 451936, реєстр № 748 від 16 лютого 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9

Як вбачається з матеріалів справи, 16 лютого 2010 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі - продажу квартири, у відповідності до п. 1 якого ОСОБА_8 передає у власність, а ОСОБА_2 прийняв у власність квартиру № 124, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, 2. Опис об'єкта: у житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями літ. В-25, В1 - 1, В2 - 1, в - 1АДРЕСА_3, яка складається з 1 - житлова, 2 - санвузол, І - балкон, житловою площею 99,8 кв.м, загальною площею 102,9 кв.м. Відповідно до п. 3 договору купівлі - продажу продаж вчинено за ціною 287 262,00 грн.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1470 від 13.11.2012 року, яке було прийнято на підставі звернення ОСОБА_2 та розпорядження управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 04.05.2012 року № 65 “Про внутрішнє перепланування квартири АДРЕСА_4” було вирішено оформити право приватної власності з видачею свідоцтва гр. ОСОБА_2 на квартиру № 124 житловою площею 32,2 кв.м, загальною площею 99,8 кв.м (після перепланування квартири на двокімнатну) у житловому будинку літ. В-25, ВІ - 1, ВІІ - 1, в-1 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, 2. Свідоцтво про право власності видати замість попереднього правовстановлювального документа (договір купівлі-продажу від 16.02.2010 року).

03 грудня 2012 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - квартиру, за адресою: АДРЕСА_5, опис об'єкта: квартира 124, житловою площею 32,2 кв.м., загальною площею 99,8 кв.м., у житловому будинку літ. В - 25, В1 - 1, ВІІ - 1, в - 1. (Свідоцтво про право власності видано замість договору купівлі-продажу від 16.02.2010).

Судом також було встановлено, що 20 жовтня 2012 року ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 478712, виданим 22 жовтня 2012 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 1271 (том № 3, а.с. 84).

Згідно ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Ч. 3 ст. 24 Закону визначає, що відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про іпотеку» обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а відповідно до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України вказано, що боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні.

Отже, договір відступлення укладається без згоди боржника, та останній лише повідомляється про таке відступлення прав, а також, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов’язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Згідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, а відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, звертаючись до суду із позовною заявою ОСОБА_2 просив визнати договір про відступлення права за іпотечним договором № 94.840.06.14.2 від 07 серпня 2008 року, укладений 26 червня 2013 року між ПАТ «Банк Восток» та ТОВ «ОСОБА_6 фінанси», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 недійсним, проте колегія суддів вважає ці вимоги не обгрунтованими, оскільки ці вимоги не відповідаються статтям 203, 215 ЦК України, з тих підстав ОСОБА_2 не був стороною спірного договору про відступлення права вимоги, а відповідно і не може його оскаржити.

Крім того, вказаний договір відступлення права вимог укладений у відповідності до вимог закону та зареєстрований у встановленому порядку, але суд першої інстанції на це уваги не звернув.

Також суд не звернув увагу на судові рішення, які були прийняті по справі № 403/15065/12, а саме: рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2013 року, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2015 року, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року, за якими суд постановив «Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь компанії «Хагворт Менеджмент Лімітед» квартиру №124, що знаходиться в м. Дніпро по ву.Глинки, 2.

За таких обставин, колегія суддів вважає позовні вимоги необгрунтованими, а рішення суду постановлене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню, а позов- без задоволення.

Крім того, у зв’язку із задоволенням апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне стягнути, відповідно до ст. 141 ЦПК України, із позивача на користь апелянта всі судові витрати, які понесені останнім у зв’язку із розглядом цієї справи.

Що стосується вимог апеляційної скарги про припинення права власності на квартиру АДРЕСА_6 за ОСОБА_2 та скасування державної реєстрації прав власності на цю квартиру, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки ці вимоги не були предметом розгляду суду першої інстанції та в суді вони не заявлялися, а тому апеляційний суд їх не розглядає.

Керуючись ст.147, п.3 розділом ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу компанії «Хагворт Менеджмент Лімітед» – задовольнити частково.

Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2016 року – скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_6 Фінанс», публічного акціонерного товариства «Банк Восток», третя особа: компанія «Хагворт Менеджмент Лімітед» про визнання договору недійсним — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь компанії «Хагворт Менеджмент Лімітед» судовий збір у сумі 401 грн. 94 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді М.М. Пищида

ОСОБА_10