Постанова № 73654567, 12.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/1096/18 Головуючий 1 інст. - Золотарьова Л.І.

Справа № 640/9889/14-ц Суддя - доповідач - Кісь П.В.

Категорія: інші

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Кіся П.В.,

суддів: - Бурлаки І.В.,

- Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Пузікової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2017 року (головуюча суддя Золотарьова Л.І.) про зміну порядку виконання рішення у цивільній справі №640/9889/14-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_3, ОСОБА_5, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2005 року Акціонерний поштово-песнійний банк «Аваль», правонаступником якого є позивач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», уклав з ОСОБА_6 кредитний договір №014/02-1/2454-05, за умовами якого на придбання нею кварти надав їй кредитні кошти в сумі 48560 доларів США з відсотковю ставкою 12,5% строком до 03.10.2015 року, узгодивши графік погашення шляхом щомісячнихї платежів.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору в той же день, 03.10.2005 року сторони уклали іпотечний договір за умовами якого ОСОБА_6 передала банку в іпотеку майнові права на двохкімнатну квартиру НОМЕР_1 на 17 поверху будівельною площею 79,35 м.кв. у будинку, що розташований по АДРЕСА_1, будівництво якої не було завершено і яка в майбутньому стане влісністю іпотекодавця і після оформлення правовстановлюючих документів також буде предметом іпотеки. Адреса будинку в джоговорі не зазначена. (т.1 а.с.13-17).

Майнові права ОСОБА_6 на майбутню квартиру підтверджувалися договором про участь у будівництві НОМЕР_1 укладеному 29.08.2005 року ТОВ «Моноліт» і ОСОБА_6, яким передбачалося закінчення будівництва і сдачі житлового будинку в експлуатацію у 2-му кварталі 2007 року. (т.1 а.с.23-28).

11.06.2014 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, в якому, посилаючись на невиконання нею умов кредитного договору, просило в рахунок погашення боргу, який станом на 20.05.2014 року складав 93237,47 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки - кварти ру НОМЕР_2 житловою площею 32,8 кв.м., загальною площею 66,9 м.кв. в будинку АДРЕСА_1, а також просило виселити та зняти з реєстраційного обліку з вказаної квартири усіх мешканців без надання іншого житлового приміщення. (т.1 а.с.1-3).

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 06.10.2015р. (суддя Золотарьова Л.І.) позов задоволено частково.

Суд вирішив: в рахунок поргашення боргу у розмірі 985 328 грн. 68 коп. звернути стягнення на нерухоме майно ОСОБА_6 - квартиру НОМЕР_2 житловою площею 32,8 м.кв., загальною площею 66,9 м.кв. в будинку АДРЕСА_1, надавши позивачу право на продаж предмету іпотеки будь-якій особі покупцеві, на умовах та в порядку, викладеному в ст.38 ЗУ «Про іпотеку»; вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог (виселення та зняття з реєстраційногно обліку з предмету іпотеки усіх осіб) судом відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19.01.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, а рішення Київського районного суду м. Харкова від 06.10.2015 року залишено без змін.

Виконавчий лист на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 06.10.2015 року не видався, виконавче провадження не відкривалось.

08.02.2017 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду із заявою, в якій просило змінити та встановити спосіб виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 06.10.2015 року у справі №640/9889/14- ц, а саме:

- в рахунок погашення боргу за кредитним договором за № 014/02- 1/2454-05 від 03.10.2005 р. у розмірі 985 328,68 грн. звернути стягнення на іпотечне нерухоме майно ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а саме на квартиру за НОМЕР_2 житловою площею 32,8 кв.м., загальною площею 66,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- надати ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» право на продаж вказаного предмета іпотеки, яке належить ОСОБА_5 на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Алтуніною Т.П. 09.08.2016 року за №14 97, будь-якій особі покупцеві, на умовах та в порядку викладеному в ст. 38 Закону України «Про іпотеку», за ціною встановленою на підставі оцінки суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на момент укладення договору купівлі продажу; надати ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» права проведення усіх дій пов'язаних із реалізацією предмета іпотеки, в тому числі на виготовлення, отримання оригіналів, копій, дублікатів правовстановлюючих документів, технічної документації на житлову квартиру НОМЕР_2, по АДРЕСА_1.

Обгрунтовуючи заяву, представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» Бєлінський О.В. вказував, що відповідач ОСОБА_6 реалізувала свої майнові права, набула право власності за квартиру після завершення будівнимцтва і, незважаючи на рішення судів, поадрувала квартиру 09.08.2016 року своїй доньці ОСОБА_5.

Посилаючись на те, що внаслідок зміни власника спірної квартири банк не може виконати рішення суду, а також на прриписи ст.373 ЦПК України та ст.23 ЗУ «Про іпотеуку» щодо дійсності іпотеки навіть у разі переходу права лвасності на іпотечне майно до іншої особи, представник банку просив задовольнити заяву.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2017 року в задоволенні заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про зміну та встановлення способу виконання рішення суду - відмовлено.

Разом з тим, цією ж ухвалою суд за своєю ініціативою вирпішив змінити порядок виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 06.10.2015 року у справі №640/9889/14-ц в частині звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання Банку право здійснити продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві (другий та третій абзаци резолютивної частини рішення) чином:

-в рахунок погашення боргу за кредитним договором за № 014/02-1/2454-05 від 03.10.2005 р. у розмірі 985 328 грн. 68 коп., звернути стягнення на іпотечне нерухоме майно ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а саме на квартиру за НОМЕР_2 житловою площею 32,8 кв.м., загальною площею 66,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

-надати ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» право на продаж предмета іпотеки квартири за НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5 на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Алтуніною Т.П. 09.08.2016 року за №1497, будь-якій особі покупцеві, на умовах та в порядку викладеному в ст. 38 Закону України «Про іпотеку», за ціною встановленою на підставі оцінки суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на момент укладення договору купівлі продажу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду в частині зміни порядку виконання судового рішення за ініціативою суду, вважаючи її постановленою з порушенням норм матеріального і процесуального права, а в іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Обгрунтовуючи скаргу ОСОБА_6 вуказує, що суд першої інстанції змінив за власною ініціативою саму суть судового рішення від 06.10.2015 року та замінив відповідача після вирішення спору по суті (крім сплати судових витрат), тоді як діючим законодавством це не передбачено.

Вважає, що ухвала суду першої інстанції суперечить правовій позиції викладеній Верховним Судом України у справі N 6-1829цс15, за якою поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення, про які зазначено в ст. 373 ЦПК України мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони визначають визначену рішенням послідовність і зміст вчинених виконавчий дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлений ст.16 ЦПК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Суди не мають права змінювати судові рішення по суті, викладати в новій редакції резолютивну частину судового рішення.

Представник банку нехтуючи процесуальними обовязками, передбаченими ст.43 ЦПК України, письмові пояснення на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання апеляційної інстанції не зявився, про причину неявки не повідомив.

Перевіривши законність та обгрунтованість оскарженого відповідачем судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у в суді першої інстанції вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст.373 ЦПК України, в редакції Кодексу, яка діяла на час розгляду та вирішення судом першої інстанції заяви представника банку, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони виконавчого провадження суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить, що підставою для встановлення (якщо це не встановлювалося судом при вирішенні спору по суті шляхом ухвалення відповідного рішення суду) або зміни способу і порядку виконання рішення суду може бути ускладнення, яке виникло на стадії виконання рішення суду у виконавчому провадженні. При цьому позивач набуває статусу стягувача, а відповідач - боржника.

Саме відносно прав та обовязків цих осіб може стосуватися ухвала суду про встановлення або зміну способу і порядку.

У іншому випадку, зокрема, коли без зміни обсягу прав та обовязків іншої особи, яка не брала участі у справі, усунути ускладенення чи перешкоди у виконанні рішення неможливо, такі перешкоди в реалізації прав позивача (стягувача) можуть вирішуватися у загальному порядку, тобто шляхом звернення до суду з новим позовом у порядку та на підставах, передбачених ст.16 ЦК України та ст.4 ЦПК України ( в редакції ЗУ №2147 від 03.10.2017р.) із залученням до справи у якості співвідповідача таку особу.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.10.2016 року, право власності на квартиру НОМЕР_2, житловою площею 32,8 кв.м., загальною площею ,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 09.08.2016 року набула ОСОБА_5 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Алтуніною Т.П. 09.08.2016 року за №1497.

Отже, за наявності рішення Київського районного суду м. Харкова від 06.10.2015 року щодо звернення стягнення на вказану іпотечну квартиру, яке не було виконано, змінився власник іпотечної квартири на підставі договору дарування від 09.08.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Посилання представника банку на положення ст.23 ЗУ «Про іпотеку» презюмують перехід обовязків іпотекодавця до нового власника предмету іпотеки, однак не є підставою для вирішення прав і обовязків особи за рішенням суду у справі, до якої така особа у передбаченому законом порядку не залучалася..

Вирішуючи заяву представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», суд першої інстанції вірно вказував, що спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки був встановлений рішенням суду від 06.102015 року, однак помилково за своєю ініціативою вирішив усунути перешкоди у зверненні стягнення, визнавши за можливе ухвалою вирішити права та обовязки особи, яка не була залучена до справи.

Керуючись ст. ст.367, 368, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України (в редакції закону №2147- V 111 від 03.10.2017 р.), апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2017 року в частині, якою за ініціативою суду змінено порядок виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 06.10.2015 року у справі №640/9889/14-ц, в частині звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання Банку право здійснити продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві (другий та третій абзаци резолютивної частини рішення) чином:

-в рахунок погашення боргу за кредитним договором за № 014/02-1/2454-05 від 03.10.2005 р. у розмірі 985 328 грн. 68 коп., що включає заборгованість за: кредитом - 351229 грн. 94 коп., відсотками - 141434 грн. 40 коп., пеню за порушення строків повернення кредиту - 470 744 грн. 34 коп.; штрафи 21920 грн. 00 коп., звернути стягнення на іпотечне нерухоме майно ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської обласної дирекції, а саме на квартиру за НОМЕР_2 житловою площею 32,8 кв.м., загальною площею 66,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

-надати ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської обласної дирекції право на продаж предмета іпотеки, житлової квартири за № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5 на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Алтуніною Т.П. 09.08.2016 року за №1497, будь-якій особі покупцеві, на умовах та в порядку викладеному в ст. 38 Закону України «Про іпотеку», за ціною встановленою на підставі оцінки суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на момент укладення договору купівлі продажу -скасувати.

В іншій частині ухївалу Київського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, відповідно до статті 389 ЦПК України, не підлягає

Повний текст судового рішення складено 17 квітня 2018 року.

Головуючий - П.В. Кісь

Судді: І.В.Бурлака

В.Б.Яцина