Постанова № 73652914, 25.04.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року

м.Суми

Справа №591/4379/17

Провадження № 22-ц/788/636/18

Апеляційний суд Сумської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Криворотенка В.І. (суддя-доповідач),

суддів - Біляєвої О.М., Кононенко О.Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково - виробниче об’єднання»,

розглянув у порядку спрощеного письмового позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об’єднання»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16 лютого 2018 року в складі судді Бурди Б.В., ухвалене у м. Суми, повний текст якого складено 16 лютого 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, а 18 січня 2018 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано заяву про зменшення позовних вимог. Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 16 травня 2017 року він був звільнений з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (далі - ПАТ «Сумське НВО») за власним бажанням, у зв’язку з невиконанням власником умов колективного договору, ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Проте, при звільненні з ним не було проведено повного розрахунку, розмір заборгованості по заробітній платі становить 23 877 грн. 05 коп. Просить стягнути на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 23 877 грн. 05 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 63 121 грн. 14 коп., відповідно до ст. 117 КЗпП України.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 16 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Сумське НВО» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 23 877 грн. 05 коп.

Стягнуто з ПАТ «Сумське НВО» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 49 521 грн. 87 коп. з утриманням з вказаної суми при виплаті податків та інших обов’язкових зборів та платежів.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

В задоволенні позову в іншій частині відмовлено за необґрунтованістю вимог.

Стягнуто з ПАТ «Сумське НВО» судовий збір на користь держави у розмірі 730 грн. 78 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ «Сумське НВО», посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, просить змінити рішення в частині стягнення з ПАТ «Сумське НВО» на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зменшивши суму стягнення у цій частині з 49 521 грн. 87 коп. до 28 738 грн. 08 коп. з послідуючим утриманням податку з доходів фізичних осіб та військового збору.

При цьому зазначає, що суд першої інстанції при визначенні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не врахував той факт, що у ПАТ «Сумське НВО» діє режим неповного робочого тижня (понеділок, вівторок, середа), встановлений наказом товариства № 75 від 21 березня 2014 року.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості із заробітної плати сторонами не оскаржується та відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, підстав та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду в оскаржуваній частині не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 16 травня 2017 року ОСОБА_1 звільнений з ПАТ «Сумське НВО» за власним бажанням, у зв’язку з невиконанням власником умов колективного договору, за ч. 3 ст. 38 КЗпП України (а. с. 5).

Згідно довідки ПАТ «Сумське НВО» № 16-07/1081 від 19 вересня 2017 року на день звільнення ОСОБА_1 сума заробітної плати, що підлягала виплаті, становила 23 877 грн. 05 коп. Середньоденна заробітна плата позивача без врахування податку з доходів фізичних осіб та воєнного збору становила 256 грн. 59 коп. (а. с. 15).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення ПАТ «Сумське НВО» трудового законодавства, а саме вимог ст. ст. 116, 117 КЗпП України щодо несвоєчасної виплати заробітної плати позивачу та обґрунтовано стягнув з відповідача на його користь заборгованість з виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Проте, з такими висновками суду колегія суддів повністю погодитися не може з наступних підстав.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

У відповідності до вимог ст.ст. 116, 117 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з відповідними змінами (далі - Порядок), цей Порядок застосовується, зокрема у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що у випадку збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Згідно п. п. 3, 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітникам-почасовикам; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяця, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяця роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом останніх двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку). Такий порядок обчислення середнього заробітку застосовується незалежно від форми власності підприємства.

Враховуючи наведені положення Порядку, висновок суду першої інстанції про те, що при визначенні розміру середньої заробітної плати за час затримки розрахунку, не повинен враховуватись графік роботи підприємства, є помилковим.

У відповідності до вимог ст.ст. 50, 56 КЗпП України, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.

За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП України, про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Наказом генерального директора ПАТ «Сумське НВО» від 21 березня 2014 року № 75 встановлено з 26 травня 2014 року для усіх працівників ПАТ неповний робочий тиждень з наступним режимом роботи, а саме: трьохденний робочий тиждень, з наступними робочими днями: понеділок, вівторок, середа (а. с. 16). Оплату праці робітникам ПАТ «Сумське НВО» проводити пропорційно відпрацьованому часу. З даним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений, що засвідчив своїм підписом (а. с. 38).

Тобто, на підприємстві діє неповний трьохденний робочий тиждень, встановлений наказом від 26 травня 2014 року № 75. Позивач погодився зі зміною істотних умов праці щодо встановлення неповного робочого тижня та оплату праці, пропорційно до відпрацьованого тижня.

З довідки № 16-07/1081 від 19 вересня 2017 року, наданої ПАТ «Сумське НВО», вбачається та не заперечується позивачем, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становила 256 грн. 59 коп.

Таким чином, враховуючи те, що сумарне число робочих днів за період з 17 травня 2017 року по 16 лютого 2018 року, згідно з графіком роботи підприємства, встановлених наказом № 75 від 21 березня 2014 року, становить 112 робочих днів, з відповідача за затримку розрахунку при звільненні підлягає стягненню середній заробіток в розмірі 28 738 грн. 08 коп. (256 грн. 59 коп. * 112 днів).

Отже, на підставі п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає зміні, а сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає стягненню з ПАТ «Сумське НВО» на користь позивача зменшенню до 28 738 грн. 08 коп.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову на 60,47 % (52 615 грн. 13 коп. х 100% : 86 998 грн. 19 коп.), слід стягнути з ПАТ «Сумське НВО» в дохід держави 526 грн. 07 коп. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції (869 грн. 98 коп. х 60,47 % : 100 %) та у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги на 100 %, компенсувати ПАТ «Сумське НВО» за рахунок держави 960 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» задовольнити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16 лютого 2018 року змінити в частині стягнення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та розподілу судових витрат.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17 травня 2017 року по 16 лютого 2018 року в сумі 28 738 грн. 08 коп. з подальшим відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів та в дохід держави 526 грн. 07 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Компенсувати Публічному акціонерному товариству «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України 960 грн. судового збору за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - В.І. Криворотенко

Судді: О.М. Біляєва

ОСОБА_3