Ухвала суду № 73646164, 25.04.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 368/28/18 Головуючий у І інстанції Кириченко В. І.Провадження № 11-кп/780/482/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 25.04.2018

У Х В А Л А

іменем України

25 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі

суддів: Капічон О.М.,

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретаря: Чорнобривця В.В.,

за участю прокурора: Савченка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали кримінального провадження № 12017110190000645 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 21 лютого 2018 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, 09201, є громадянином України, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, відповідно до ст. 89 КК України не маючого судимості,

визнано винним у пред’явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт,

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду, ОСОБА_4 30 листопада 2017 року, приблизно о 12 годині 40 хвилин, перебуваючи в м. Кагарлик Київської області, неподалік від магазину «Продукти - 984» ТОВ «АТБ - МАРКЕТ», розташованого за адресою: вул. Столична, 2, м. Кагарлик Київської області, вирішив вчинити крадіжку будь - якого майна з вищезазначеного магазину.

Реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 прийшов до магазину «Продукти - 984» ТОВ «АТБ - МАРКЕТ», розташованого за адресою: вул. Столична, 2, м. Кагарлик Київської області, діючи умисно, зайшов в приміщення торгового залу, де, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, упевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно взяв руками із торгових рядів наступні товари: яйце 100 г «Ferrero Kinder SurpriseMaxi» вартістю 88 грн. 75 коп., шийку свинячу торгової марки «Добров» вартістю 45 грн. 86 коп. та шоколадно-горіхову пасту «Nutella» вагою 350 г вартістю 79 грн. 92 коп., які поклав до карманів своєї куртки. В подальшому ОСОБА_4 пройшов через зону касового контролю магазину, при цьому утримуючи неоплачений товар в кишенях верхнього одягу, з метою подальшого його вживання. Підходячи до виходу з приміщення зазначеного магазину був затриманий працівниками охорони, у зв’язку з чим ОСОБА_4 з причин, що не залежали від його волі не вчинив усіх дій, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, а саме не вийшов з приміщення вказаного магазину і не отримав можливості розпорядитись вказаним майном на власний розсуд.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна з магазину «Продукти - 984» ТОВ «АТБ - МАРКЕТ», розташованого за адресою: вул. Столична, 2, м. Кагарлик Київської області, на загальну суму 214 грн. 53 коп.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок Кагарлицького районного суду від 21 лютого 2018 року змінити та в резолютивній частині зазначити, що ОСОБА_4 визнаний винним за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України. Вимоги обґрунтовує тим, що не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскаржуваний вирок є незаконним у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Прокурор зазначає, що при ухваленні вироку щодо ОСОБА_4 судом першої інстанції не було дотримано низки вимог чинного законодавства. Суд першої інстанції визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та лише дослідив матеріали, що характеризують особу обвинуваченого та досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації, оскільки ОСОБА_4 визнав свою вину в інкримінованому йому злочині – незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна. Дане твердження суд першої інстанції підтвердив у мотивувальній частині вироку, зазначивши, що злочинні дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, однак, як убачається з резолютивної частини оскаржуваного вироку, обвинуваченого було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, тобто, у вчиненні закінченого злочину. Вказане, на думку прокурора, є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме – не застосуванням закону, який підлягає застосуванню.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 349 КПК України суд, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, а тому колегія суддів не проводить детальний їх аналіз та, відповідно до ст. 404 КПК України, перевіряє вирок суду лише в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і є обґрунтованим.

Суд правильно в мотивувальній частині вироку кваліфікував дії обвинуваченого за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України.

Пунктом 4 частини 1 статті 409 КПК України передбачено, що підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування закону, який підлягає застосуванню.

Згідно положень ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Частиною 1 статті 338 КПК України визначено, що з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Так, відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні №120171101900000645 ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України /а.п.2-5/.

В ході судового розгляду, обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, надав суду послідовні та правдиві пояснення, що стало підставою проведення судового розгляду в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Системний аналіз положень ст. 337 та ст. 338 КПК України дає можливість прийти до висновку, що збільшення обсягу обвинувачення після призначення обвинувального акта до розгляду в суді першої інстанції можливе лише за ініціативою прокурора.

Суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В мотивувальній частині вироку суд зазначив, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, оскільки він вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна.

Обсяг обвинувачення щодо ОСОБА_4 прокурором не збільшувався, і та обставина, що його було засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто, за закінчений злочин, розцінюється колегією суддів як неправильне застосування закону про України про кримінальну відповідальність, оскільки суд першої інстанції вийшов за межі висунутого обвинувачення з власної ініціативи в бік погіршення становища обвинуваченого, що є неприпустимим.

Враховуючи, що в апеляційній скарзі прокурора не ставиться вимога про погіршення становища обвинуваченого ОСОБА_4, колегія суддів приходить до висновку про можливість зміни оскаржуваного рішення та задоволення апеляційної скарги прокурора.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 419 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора – задовольнити.

Вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 21 лютого 2018 року щодо ОСОБА_4 – змінити.

В резолютивній частині вироку зазначити, що ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення.

С У Д Д І :

____ ____ ___

О.М. ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_3