Постанова № 73646154, 26.04.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/1374/17 Головуючий у І інстанції Унятицький Д. Є.Провадження № 22-ц/780/857/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 26.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

за участі секретаря Удовиченко В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Бородянського районного суду Київської області від 06 грудня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017 року представник ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №450 від 13 листопада 2007 року відповідачка ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 54 000,00 доларів США. Вказує, що відповідачка умови кредитного договору належно не виконує і станом на 17 травня 2017 року має заборгованість в сумі 63 888,12 доларів США, які банк просить стягнути з відповідачки на його користь.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 06 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено у зв’язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

Не погоджуючись із цим рішенням, представник ПАТ «Укрсоцбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом не було врахованого тих обставин, що укладений між сторонами кредитний договір дійсний до 22 листопада 2022 року, тому банк має право на дострокове повернення залишку кредитних коштів з нарахованими процентами, крім того несплачені платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів, через що вважає висновок суду про відмову у задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності необґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи , недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими , невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи , порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення до суду із цим позовом, через що підстави для його задоволення відсутні.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 450 від 13 листопада 2007 року відповідачка ОСОБА_2 отримала від ПАТ «Укрсоцбанк» кредит у розмірі 54 000,00 доларів США (а.с.5-12).

03 липня 2009 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 до вказаного кредитного договору, відповідно до якої сторони погодили кінцевий термін повернення взятих коштів до 12 листопада 2022 року включно.

29 травня 2017 року представник ПАТ «Укрсоцбанк» надіслав ОСОБА_2 вимогу про дострокове повернення кредитних коштів протягом тридцяти днів з моменту пред’явлення вимоги (а.с.15), тобто до 30 червня 2017 року.

Проте, у матеріалах справи відсутні належні докази повернення відповідачкою взятих коштів.

Відповідно до розрахунку, наданого банком, заборгованість відповідачки по кредитному договору становить: 42 608,80 доларів США – заборгованість за кредитом, 21 279,32 долари США – заборгованість за відсотками (а.с.18-21).

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року (справа №6-116цс13) міститься правова позиція, що відповідно до статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу. У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - стаття 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів. У разі встановлення у договорі різних видів цивільно-правової відповідальності за різні порушення його умов, одночасне застосування таких заходів відповідальності не свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Проте, місцевий суд вищевказаних норм закону не врахував, та, застосовуючи строк позовної давності, не взяв до уваги, що строк дії договору визначений сторонами до 12 листопада 2022 року та погашення кредиту відповідачкою мало відбуватися щомісячно, через що позовна давність повинна вираховуватися від кожного окремого простроченого платежу. Разом з тим, оскільки банк змінив умови повернення кредиту, пред’явивши письмову вимогу та встановивши строк дострокового виконання основного зобов’язання до 30 червня 2017 року, тому саме до цієї дати підлягає стягненню заборгованість у межах трирічної позовної давності по кожному із платежів, тобто з червня 2014 року, що становить 45 689, 37 дол. США, з яких: 14 935, 68 дол. США – строкова заборгованість за тілом кредиту, 13 537, 30 дол. США – прострочена заборгованість за тілом кредиту, 13 040, 88 дол. США – стокова заборгованість за відсотками та 4175, 51 дол. США – прострочена заборгованість за відсотками, які підлягають стягненню з відповідачки на користь банку.

Таким чином, оскільки відповідачка ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором належним чином не виконала, то колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з урахуванням зокрема ст.ст. 526, 543, 554, 1050 ЦК України та постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» та застосування строків позовної давності до окремих прострочених платежів.

Крім того, з відповідачки також підлягає стягненню сума судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 46 960, 30 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 376 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 06 грудня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_2 (номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ – 00039019) заборгованість за кредитним договором № 450 від 13 листопада 2017 року у розмірі 45 689 (сорок п’ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) дол. США 37 центів, з яких: 14 935, 68 дол. США – строкова заборгованість за тілом кредиту, 13 537, 30 дол. США – прострочена заборгованість за тілом кредиту, 13 040, 88 дол. США – стокова заборгованість за відсотками та 4175, 51 дол. США – прострочена заборгованість за відсотками та 46 960, 30 грн. судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: