Постанова № 73646092, 05.04.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/848/17 Головуючий у І інстанції Коваленко К. В.Провадження № 22-ц/780/825/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 05.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 квітня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого – Коцюрби О.П.,

Суддів - Сержанюка А.С., Журби С.В.,

розглянувши у суді апеляційної інстанції в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 "ПриватБанк" на заочне рішення Баришівськоого районного суду Київської області від 06 листопада 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до Баришівського районного суду Київської області з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 09.09.2013 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 2000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

В наслідок неналежного виконання ОСОБА_3 умов договору, станом на 01.06.2017 року, вона має заборгованість - 16563.87 грн., яка складається з наступного: 1893.11 грн. - заборгованість за кредитом; 13405.81 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи, відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина); 764.95 грн. - штраф (процентна складова).

За таких обставин, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 заборгованість у розмірі – 16563.87 грн. за кредитним договором № б/н від 09.09.2013 року та судові витрати у розмірі 1600.00 грн.

Заочним рішенням Баришівського районного суду Київської області від 06.11.2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 1 893,11 грн. за кредитним боговором № б/з від 09.09.2013 року та судові витрати в розмірі 1600 грн.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ПАТ КБ "ПриватБанк" оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просило, скасувати заочне рішення Баришівського районного суду Київської області від 06.11.2017 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про їх задоволення, а в частині задоволення позовних вимог, заочне рішення Баришівського районного суду Київської області від 06.11.2017 року залишити без змін. Зазначило, що Баришівським районним судом Київської області при розгляді справи допущено порушення норм процесуального права, порядок, встановлений для вирішення питання, однобічність та неповноту судового розгляду, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення Баришівського районного суду Київської області від 06.11.2017 року в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню, а заочне рішення Баришівського районного суду Київської області від 06.11.2017 року скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову ПАТ КБ «ПриватБанк» в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону, заочне рішення Баришівського районного суду Київської області від 06.11.2017 року не відповідає.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідно до укладеного договору № б/н від 09.09.2013 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 2000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Так як ОСОБА_3 неналежно виконує умови договору, станом на 01.06.2017 року, вона має заборгованість - 16563.87 грн., яка складається з наступного: 1893.11 грн. - заборгованість за кредитом; 13405.81 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи, відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина); 764.95 грн. - штраф (процентна складова).

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правиалми ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по договору б/н від 09.09.2013 року, ПАТ КБ «ПриватБанк» не наддав належних та допустимих доказів наявності між сторонами договірних відносин щодо нарахування відсотків за користування кредитом, комісії за користування кредитом, пені та штрафів.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови визначені законом як істотні або є необхідними для договорів данного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначило, що сторонни досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, підписавши заяву-анкету, Умови та правила надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та ОСОБА_4, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

Однак, такі доводи ПАТ КБ «ПриватБанк» не можуть бути взяті судом до уваги, так як відсутність підпису відповідача на умовах надання споживчого кредиту, що має місце з огляду на наявні у матеріалах справи копії таких документів, на переконання колегії суддів фактично надає можливість банку трактувати умови у будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем.

Зазначення у заяві на видачу кредиту про ознайомлення ОСОБА_3 з умовами надання кредиту, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження ОСОБА_3 саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.

Позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме надані суду умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника.

Викладене підтверджується правовою позицією, яка міститься у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 року, справа № 6-2320/цс16.

Тому, зважаючи на вказану правову позицію Верховного Суду України та обставини справи, колегія суддів не може прийняти посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на існування Умов та правил надання банківських послуг ОСОБА_4, які не підписані позичальником, та вважати їх складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.

Також, в матеріалах цивільної справи відсутні докази отримання ОСОБА_3 платіжної картки.

Таким чином, ПАТ КБ «ПриватБанк» не доведено обґрунтованість обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог або заперечень, доводів з приводу умов та порядку здійснення нарахувань (відсотків, пені, штрафів) за вказаним кредитним договором.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» необхідно задовольнити частково, а заочне рішення Баришівського районного суду Київської області від 06.11.2017 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення про відмову ПАТ КБ «ПриватБанк» в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Баришівського районного суду Київської області від 06 листопада 2017 року скасувати, ухвалити у справі нове судове рішення про відмову Публічному акціонерному товариству ОСОБА_2 «ПриватБанк» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий:

Судді: