Рішення № 73592120, 17.04.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 608/1836/17

17 квітня 2018 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Риндюк В.Т.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 управління ДФС у Тернопільській області ОСОБА_3, довіреність від 18.12.2017 №8242/10/19-00-80-04-12/19326

представника відповідача ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області ОСОБА_4, довіреність від 25.01.2018 №634/07

свідка ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління ДФС у Тернопільській області, ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2017 ОСОБА_1 звернувся до Чортківського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 управління ДФС у Тернопільській області, ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить визнати бездіяльність ОСОБА_2 управління ДФС у Тернопільській області щодо не внесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення, які отримував ОСОБА_1 протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення, одноразової грошової допомоги при звільненні, інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення протиправною, зобов'язати ОСОБА_2 управління ДФС у Тернопільській області скласти довідки про додаткові види грошового забезпечення, які отримував ОСОБА_1 протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення, уточнену довідку, яка має містити дані щодо розміру сум одноразової грошової допомоги при звільненні, інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення, виплачених перед звільненням та направити до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, зобов'язати ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області після отримання від ОСОБА_2 управління ДФС у Тернопільській області уточненої довідки до довідки про додаткові види грошового забезпечення, які отримував ОСОБА_1 протягом 24 місяців перед звільненням, яка містить дані щодо розміру сум одноразової грошової допомоги при звільненні, інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення, виплачених перед звільненням, здійснити перерахунок призначеної пенсії відповідно до ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15.06.2004 №1769-ІV) та виплачувати позивачу пенсію з врахуванням розміру сум одноразової грошової допомоги при звільненні, інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення, виплачених перед звільненням з дати звернення до ОСОБА_2 управління ДФС у Тернопільській області, а саме з 29.09.2017, зобов'язати ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 29.09.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області на підставі виданого ДПА у Тернопільській області (правонаступник - ОСОБА_2 управління ДФС у Тернопільській області) грошового атестату №1 від 16.02.2009 та довідки від 16.02.2009 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 призначена і виплачується пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII. На виконання рішень Чортківського районного суду Тернопільської області від 01.06.2009 та від 02.02.2011 пенсія обчислена на підставі ч.3 ст.43 вказаного Закону в редакції Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15.06.2004 №1769-ІV, що діяла на час звільнення. Оскільки при наданні позивачу ОСОБА_2 управлінням ДФС у Тернопільській області на час звільнення грошового атестату №1 від 16.02.2009 та довідки від 16.02.2009 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням не було внесено дані щодо виплачених ОСОБА_1 перед звільненням сум одноразової грошової допомоги при звільненні, інших одноразових виплат, які, відповідно до діючої на даний час судової практики, підлягали врахуванню при призначенні пенсії. 29.09.2017 звернувся до ОСОБА_2 управління ДФС у Тернопільській області про надання довідки щодо виплачених йому перед звільненням одноразових грошових виплат, однак відповіді не отримав і перерахунку призначеної пенсії не здійснено, що суперечить нормам чинного законодавства України.

Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 20.11.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 608/1836/17 та призначено попереднє судове засідання на 30.11.2017, 30.11.2017 відкладено слухання справи у зв'язку з клопотанням представника відповідача до 11.12.2017, а ухвалою суду від 11.12.2017 передано справу за предметною підсудністю на розгляд Тернопільському окружному адміністративному суду.

Дана адміністративна справа надійшла до Тернопільського окружного адміністративного суду 22.12.2017 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана для розгляду судді Мартиць О.І.

26.12.2017 через відділ документального забезпечення суду поступила заява ОСОБА_1 про зміну (уточнення) позовних вимог у зв'язку з отриманням 15.12.2017 довідки ОСОБА_2 управління ДФС у Тернопільській області №221/10/19-00-05-33 від 02.11.2017 про виплату перед звільненням індексації в сумі 78,27 грн., матеріальної допомоги в сумі 1340,00 грн. та одноразової грошової допомоги (в довідці "вихідна допомога") в сумі 31342,35 грн. та відповіді ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 14.11.2017 №684/Л-11, в якій, зокрема, просить:

1. Визнати бездіяльність ОСОБА_2 управління ДФС у Тернопільській області щодо не внесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення, які отримував ОСОБА_1 протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення, сум одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації, матеріальної допомоги - протиправною.

2. Зобов'язати ОСОБА_2 управління ДФС у Тернопільській області надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області, як додаток до довідки про додаткові види грошового забезпечення, які отримував ОСОБА_1 протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення, довідку про нарахування за грудень 2008 і виплату позивачу перед звільненням одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 31342,35 грн., індексації в сумі 78,27 грн., матеріальної допомоги в сумі 1340,00 грн.

3. Зобов'язати ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області після отримання від ОСОБА_2 управління ДФС у Тернопільській області довідки про нарахування за грудень 2008 і виплату позивачу перед звільненням одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 31342,35 грн., індексації в сумі 78,27 грн., матеріальної допомоги в сумі 1340,00 грн. здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням відповідно до ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15.06.2004 №1769-ІV) та виплачувати позивачу пенсію з врахуванням розміру сум одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації, матеріальної допомоги, виплачених перед звільненням з дати звільнення - з 28.01.2009.

4. Зобов'язати ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з врахуванням проведеного перерахунку з 28.01.2009.

Ухвалою суду від 27.12.2017 прийнято до провадження адміністративну справу 608/1836/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління ДФС у Тернопільській області, ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 10.01.2018 в порядку спрощеного позовного провадження. 10.01.2018 розгляд справи відкладено на 23.01.2018, 23.01.2018 оголошено перерву до 12.02.2018, 12.02.2018 до 27.02.2018, 27.02.2018 до 16.03.2018, а 16.03.2018 до 17.04.2018.

У судовому засіданні, призначеному на 17.04.2018, позивач уточнені позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позов, просила відмовити у задоволені позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 управління ДФС у Тернопільській області проти задоволення позову заперечила.

Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідка, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області так як є пенсіонером, якому з 29.01.2009 призначена пенсія за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ. (надалі - Закон України №2262-ХІІ)

Відповідно до преамбули цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв’язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

В судовому засіданні встановлено, що пенсія позивачу обчислена до частини третьої статті 43 Закону України №2262-ХІІ, тобто з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (надалі Порядок №393) відповідно до пункту 7 якого пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Відповідно до статті 5 Закону України №2262-ХІІ особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.

Згідно статті 1-1 Закону України №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Законом України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15.06.2004 №1769-ІV частину третю викладено в такій редакції: "Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством".

Враховуючи вказані зміни та керуючись Рішенням Конституційного Суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 01.06.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2011 задоволено змінені позовні вимоги ОСОБА_1 і зобов'язано ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, врахувавши розмір грошового забезпечення (оклад за посадою, військовим (спеціальним званням), процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії) за останньою штатною посадою на час звільнення, в тому числі доплату за службу на посаді слідчих 20 років і більше, провівши перерахунок призначеної позивачу пенсії за вислугу років з моменту звільнення, тобто з 28 січня 2009 року та виплатити її з врахуванням зазначеного перерахунку.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердила про виконання вказаного рішення суду.

В подальшому постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 02.02.2012 року, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.01.2015, визнано дії ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо зупинення дії постанови Чортківського районного суду Тернопільської області від 01.06.2009, яка набрала законної сили, та відмови в поновленні виплати ОСОБА_1 з 01 листопада 2011 року призначеної на підставі згаданого рішення суду пенсії у відповідності до ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15.06.2004 №1769-ІV) неправомірними та зобов'язано ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії відповідно до рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 01.06.2009 та виплатити з урахуванням виплачених сум з 01 листопада 2011 року.

Згідно частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В уточнених позовних вимогах ОСОБА_1В просить зобов'язати ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області після отримання від ОСОБА_2 управління ДФС у Тернопільській області довідки про нарахування за грудень 2008 і виплату позивачу перед звільненням одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 31342,35 грн., індексації в сумі 78,27 грн., матеріальної допомоги в сумі 1340,00 грн. здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням відповідно до ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 15.06.2004 №1769-ІV) та виплачувати позивачу пенсію з врахуванням розміру сум одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації, матеріальної допомоги, виплачених перед звільненням з дати звільнення - з 28.01.2009.

Суд, з врахуванням довідки ОСОБА_2 управління ДФС у Тернопільській області №221/10/19-00-05-33 від 02.11.2017, отриманої позивачем 15.12.2017 та показів свідка ОСОБА_5, яка вказала, що виплати одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 (в довідці - вихідна допомога) в сумі 31342,35 грн., індексації в сумі 78,27 грн., матеріальної допомоги в сумі 1340,00 грн. за грудень 2008 року при обчисленні пенсії не враховані, вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають до часткового задоволення шляхом зобов'язання ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням індексації в сумі 78,27 грн. і матеріальної допомоги в розмірі 1340,00 грн.

Щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні (в довідці ОСОБА_2 управління ДФС у Тернопільській області №221/10/19-00-05-33 від 02.11.2017 вказано вихідна допомога) в сумі 31342,35 грн., то суд зазначає наступне.

Аналіз наведених вище норм матеріального права, зокрема частини третьої статті 43 Закону України №2262-ХІІ стосовно того, що обчислення пенсії здійснюється з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, дає підстави вважати, що необхідною умовою для здійснення перерахунку має бути сплата страхових внесків.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду України від 10.03.2015 у справі №21-70а15, а тому відповідно до статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд бере до уваги службову записку начальника відділу фінансування, бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера ОСОБА_6 про те, що у довідці №221/10/19-00-05-33 від 02.11.2017, виданій ОСОБА_1, зазначено додаткові види грошового забезпечення, які не були включені у довідці при виході на пенсію, а саме індексація грошових доходів у сумі 440,62 грн., матеріальна допомога - 2680,00 грн., вихідна допомога при звільненні - 31342,35 грн., із зазначених виплат, крім вихідної допомоги, проводилось утримання внесків у пенсійний фонд у розмірі 2%.

Крім цього, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2010 №1170 "Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (до 2010 року постанова Кабінету Міністрів України від 18.05.1998 №697 "Про затвердження Переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій") з неї страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплачувалися.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з врахуванням проведеного перерахунку з 28.01.2009, то суд виходить з наступного.

Згідно частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З наведених положень слідує, що позов може бути поданий до адміністративного суду у межах строку звернення, встановленого цим Кодексом або іншими законами, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Таким чином, для вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів необхідно з'ясувати яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права позивача і коли розпочався перебіг цього строку.

Суд вказує, що пенсія є щомісячним платежем, а тому порушення на думку позивача його прав у частині виплати недоотриманої пенсії відбувалося щомісяця, починаючи з 28.01.2009, а відтак кожного разу при отриманні пенсії позивач мав бути обізнаним про порушення своїх прав та мав змогу звернутись до суду за їх захистом своєчасно.

Крім того, обізнаність позивача з умовами його пенсійного забезпечення підтверджується наведеними вище постановами Чортківського районного суду Тернопільської області від 01.06.2009 у справі №2а-159/19-16/09 та від 02.02.2012 у справі №1916/60/2012.

Отже, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів строком. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються у порядку адміністративного судочинства, і досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлений строк звернення до суду обмежує час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Після закінчення строку, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Встановлення законом строку дисциплінує учасників адміністративного судочинства добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки.

Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до суду - 17.11.2017, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом розпочався 17.05.2017 і саме починаючи з 17.05.2017 підлягають захисту права позивача.

Пенсійний фонд України, як орган державної влади, в силу вимог частини другої статті 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно положень частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Право на захист це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Згідно положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд звертає увагу, що судовому захисту підлягають права, свободи або законні інтереси особи, які були порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

З наведених підстав не підлягають до задоволення позовні вимоги в частині зобов'язання ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з врахуванням проведеного перерахунку з 28.01.2009.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання бездіяльності ОСОБА_2 управління ДФС у Тернопільській області щодо не внесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення, які отримував ОСОБА_1 протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення, сум одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації, матеріальної допомоги протиправною, зобов'язання ОСОБА_2 управління ДФС у Тернопільській області надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області, як додаток до довідки про додаткові види грошового забезпечення, які отримував ОСОБА_1 протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення, довідку про нарахування за грудень 2008 і виплату позивачу перед звільненням одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 31342,35 грн., індексації в сумі 78,27 грн., матеріальної допомоги в сумі 1340,00 грн., оскільки вказана довідка видана на вимогу позивача, досліджена судом, а чинним законодавством не передбачено вчинення зазначених дій поза волевиявленням особи без її особистої участі.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи учасників справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням індексації в сумі 78,27 грн. і матеріальної допомоги в розмірі 1340,00 грн. з 17.05.2017.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 квітня 208 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.