Постанова № 73587099, 17.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2018 року м. Одеса

справа №521/16883/17

провадження №22-ц/785/3432/18

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого-Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів-Ващенко Л.Г., Сєвєрової Є.С..,

за участю секретаря Тьосової Я.В.,

учасники справи:

заявник-державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області,

боржник-ОСОБА_4,

стягувач-публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОСОБА_4 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2017 року у складі судді Гуревського В.К.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5 ( далі-державний виконавець) звернулася до суду із поданням про тимчасову заборону на виїзд за межі території України боржника ОСОБА_4

Зазначала, що на виконанні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області знаходиться виконавче провадження ВП 52438934/14 з виконання виконавчого листа № 2-2167/10, виданого 10 червня 2010 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» ( далі-банк) залишку боргу у розмірі 3 215 164,43 грн.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження, проте на виклики державного виконавця не з'являється та ухиляється від виконання судового рішення, просила задовольнити її подання.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2017 року подання державного виконавця задоволено.

Встановлено тимчасову заборону на виїзд за межі території України боржника ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом № 2-2167/10, виданого 10 червня 2010 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» залишку боргу у розмірі 3215164,43 грн.

Судове рішення мотивоване тим, що боржник ОСОБА_4 отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження, проте рішення суду про стягнення боргу не виконав та будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснив.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволені подання державного виконавця.

Неправильність ухвали суду апелянт мотивував порушенням норм процесуального права.

Зокрема, заявник зазначив, що у порушення ст.377-1 ЦПК України (у редакції 2004 року) подання державного виконавця розглянуто судом без участі державного виконавця, що він (ОСОБА_4) з 17 серпня 2011 року не проживає та не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, а тому взагалі не міг знати про відкрите виконавче провадження, не міг з'явитися на виклики державного виконавця та, відповідно, ухилитися від виконання своїх зобов'язань.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05 лютого 2018 року ОСОБА_4 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали суду, відкрито апеляційне провадження та витребувано з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області виконавче провадження ВП 52438934/14.

Правом на надання відзиву на апеляційну скаргу державний виконавець та представник стягувача не скористались.

Жоден з учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, клопотання про поважність причин неявки в суд не подав, що відповідно до правил ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

За змістом ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду громадян до України», громадянину України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта і тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов'язань.

Згідно п.19 ч.3ст.18 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі-Закон №1404-VIII) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи чи керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Реалізація цих прав здійснюється шляхом звернення державного виконавця до суду в порядку ст. 441 ЦПК України з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, яка також визначає, що суб'єктом звернення до суду є державний виконавець, яким відкрито виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Аналогічна норма містилася й у ст.377-1 ЦПК України (в редакції 2004 року).

Перелік осіб, які є державними виконавцями, визначено ст.5

Закону №1404-VIII.

У випадку заміни державного виконавця після відкриття виконавчого провадження до подання мають бути додані документи, які підтверджують, що з поданням до суду звернувся саме той виконавець, який здійснює виконання за конкретним виконавчим документом.

Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність)особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків, у зв'язку з чим і здійснюється примусове виконання.

Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Обов'язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Встановлено, що на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 березня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/0054/85/73857 від 26 квітня 2007 року в сумі 3 982 543, 65 гривень і судові витрати в сумі 1730,0 гривень.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 березня 2010 року набрало законної сили 14 березня 2010 року та 10 червня 2010 року Приморським районним судом м. Одеси був виданий виконавчий лист №2-2167/10.

Постановою ВП № 52438934 про від 04 жовтня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєвим В.О. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-2167/10, виданого 10 червня 2010 року Приморським районним судом м.Одеси.

Копію постанови у той же день направлено ОСОБА_4 для самостійного виконання у 7-денний строк, за адресою: АДРЕСА_1, яка залишена без реагування.

За цією ж адресою боржник викликався державним виконавцем Гринчишиною О.С. на 17 січня та 21 лютого 2017 року.

Дані про те, що саме ОСОБА_4 отримував вказані повідомлення, що виконавче провадження прийнято до провадження державного виконавця Гринчишиної О.С. матеріали справи не містять.

Незважаючи на те, що участь державного виконавця під час розгляду судом його подання є обов'язковою в силу закону (ч. 2 ст. 377-1 ЦПК в редакції 2004 року), суд першої розглянув подання у відсутності державного виконавця.

Апеляційний суд був позбавлений можливості перевірити повноваження зазначеного державного виконавця, оскільки вона не лише не з'явилася до апеляційного суду, але й не виконала ухвалу апеляційного суду Одеської області від 05 лютого 2018 рокупро витребування виконавчого провадження ВП 52438934/14.

Як вбачається із апеляційної скарги, одним із доводів заявника було те, що він не ухилявся від виконання рішення суду, оскільки йому не було відомо про відкриття виконавчого провадження та про виклики до державного виконавця.

Із копії паспорта ОСОБА_4, доданої до апеляційної скарги, видно, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з 11 серпня 2016 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що останній з 17 серпня 2011 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

Аналогічна адреса зазначена апелянтом як місце його проживання й в апеляційній скарзі.

За відсутності державного виконавця, яка без поважних причин не з'явилася до апеляційного суду, ці доводи апелянта не спростовано.

Зазначені вище обставини дають підстави для висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України, тому ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні подання державного виконавця.

Керуючись ст. ст. 374,376,382-384 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2017 року скасувати.

У задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5 про тимчасову заборону на виїзд за межі території України боржника ОСОБА_4 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно,

Суддя апеляційного суду

Одеської області Г.Я. Колесніков