Ухвала суду № 73560612, 23.04.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 квітня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/337/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень- рішень.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.12.2017 р. №0096431304 та №0096451304, рішення №0096461304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.12.2017 р., вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.12.2017 р. №Ф-0096471304.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно з ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у п. 2 ч. 5 цієї статті стосовно представника.

Як видно із змісту адміністративного позову, в супереч вимогам п. 6 ч. 5 ст. 160 КАС України представник позивача не вказав свій реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта.

Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ст. 79 КАС України).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 10 ст. 44, ч. 4, 5 ст. 94 КАС України).

Судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення про результати розгляду скарги №2012/А/99-99-11-02-02-35 від 12.02.2018 р., проте докази на підтвердження наведеної обставини до суду не надав, а також не зазначив причини неможливості їх подання.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).

Згідно ст. 9 Закону № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 р." з 1 січня 2018 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог майновий. Оскільки, позовна заява містить чотири вимоги майнового характеру, то судовий збір має бути сплачений за кожну вимогу.

На підтвердження сплати судового збору позивачем надано квитанцію №01-26271/1 від 01.03.2018 р., згідно якої сплачено 5961,92 грн.

Разом з тим, суд не бере до уваги вказану квитанцію як доказ сплати позивачем судового збору за даний позов у зв'язку з наступним.

Правильність оформлення платіжного документа і надання доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України покладається на платника судового збору. Платіжні документи повинні містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу) сплачується судовий збір.

Згідно інформації із системи Діловодство спеціалізованого суду судом встановлено, що у березні 2018 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила: скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.12.2017 року №0096431304 та №0096451304; скасувати рішення №0096461304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 21.12.2017 року; скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.12.2017 року №Ф-0096471304.

Як видно із системи Діловодство спеціалізованого суду, за подання вказаного вище позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5961,92 грн відповідно до квитанції №01-26271/1 від 01.03.2018 р.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.03.2018 р. у справі № 824/256/18-а позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 р. вказаний вище адміністративний позов повернуто позивачу.

Оскільки, судовий збір позивачем згідно квитанції №01-26271/1 від 01.03.2018 р. сплачено в іншій адміністративній справі, а саме № 824/256/18-а, в якій позовну заяву повернуто, суд вважає, що за подання даного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір на загальних підставах.

Крім цього, суд зазначає, що з метою повернення суми сплаченого судового збору позивач може звернутися до суду у справі № 824/256/18-а із відповідною заявою.

Як видно з адміністративного позову, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить скасувати:

- податкове повідомлення-рішення №0096431304 від 21.12.2017 р. Головного управління ДФС у Чернівецькій області, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у сумі 10656,31 грн;

- податкове повідомлення-рішення №0096451304 від 21.12.2017 р. Головного управління ДФС у Чернівецькій області, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 130174,08 грн;

- рішення №0096461304 від 21.12.2018 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 9312,02 грн;

- вимогу №Ф-0096471304 від 21.12.2017 р. Головного управління ДФС у Чернівецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на суму 93120,20 грн.

Суд зазначає, що кожне з оскаржуваних рішень є актом індивідуальної дії та кожним з них, або застосовано збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, або застосовано штрафні санкції. Таким чином, кожне з оскаржуваних рішень є окремою позовною вимогою та тягне за собою сплату відповідної суми судового збору у передбаченому порядку.

Вказані рішення та вимога податкового органу мають окремі правові наслідки, не пов'язані між собою, та кожне з них має конкретно визначений розмір грошового зобов'язання, а тому при їх оскарженні у судовому порядку судовий збір має розраховуватися із встановленого діючим законодавством розміру окремо за кожним рішенням.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач за подання позовної заяви зобов'язаний сплатити судовий збір за чотири вимоги майнового характеру в сумі 3642,54 грн (704,80 грн + 704,80 грн + 1301,74 грн + 931,20 грн).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом пяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для його усунення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 169, 241 та 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

4. Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.К. Левицький