Постанова № 73557689, 17.04.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 662/643/15-ц Головуючий в І інстанції Решетов В.В.

Номер провадження 22-ц/791/418/18 Доповідач Орловська Н.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Орловської Н.В.

суддів: Кутурланової О.В.

ОСОБА_1

секретар Цвєткова І.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ОСОБА_3» на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 21 грудня 2017 року у складі судді Решетова В.В., повний текст якого складено 21 грудня 2017 року, у справі за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 15 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ОСОБА_3» про відшкодування матеріальної шкоди

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 15.03.2016р., яким суд відмовив у задоволенні заявлених нею позовних вимог про стягнення з ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» матеріальної шкоди у сумі 13 164 грн та моральної шкоди у розмірі 7 000 грн.

В обґрунтування заявлених вимог послалась на те, що вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12.03.2012р., який набрав законної сили, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 визнано винними і засуджено за ч.5 ст.191 КК України.

Цим же вироком задоволено цивільний позов ОСОБА_4 та стягнуто на її користь з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 3000 грн в рахунок відшкодування завданої шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 22.05.2017р. вирок Чаплинського районного суду Херсонської області від 12.03.2012р. в частині вирішення цивільних позовів, в тому числі і позивача, скасовано, та справу передано на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Оскільки, вирок суду в частині задоволення цивільного позову, яким обгрунтовано рішення суду першої інстанції від 15.03.2016р., скасовано судом апеляційної інстанції та справу в цій частині направлено на новий розгляд, вважає, що ці обставини є нововиявленими, що дає підстави для перегляду рішення суду, яким відмовлено у задоволенні її позовних вимог.

З урахуванням збільшених позовних вимог ОСОБА_4 просила переглянути рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 15.03.2016р. за нововиявленими обставинами, скасувати його та стягнути з ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 17 208 грн.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 21 грудня 2017 року, в якому ухвалою від 10 січня 2018р. виправлена описка, заява про перегляд судового рішення задоволена. Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 15 березня 2016р. скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені та стягнуто з ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» на її користь завдану матеріальну шкоду у розмірі 17 208 грн. В дохід держави з ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» стягнуто судовий збір у розмірі 240 грн.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в повному обсязі. В обгрунтування доводів апеляційної скарги представник відповідача посилається на те, що суд першої інстанції не з’ясував обставин щодо розгляду цивільного позову ОСОБА_4, виділеного з матеріалів кримінального провадження та чи прийнято рішення з цього питання. Крім того, суд при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами не може виходити за межі вимог, які були предметом розгляду при ухвалені судового рішення, яке переглядається, виходити за межі встановлених попереднім судом юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, та приймати рішення в частині збільшених позовних вимог. Також судом не застосовано строк позовної давності, про застосування якого представником Банка було заявлено в письмових запереченнях від 08.04.2015р. на позовну заяву. Суд безпідставно застосував до даних правовідносин положення ст.1172 ЦК України, оскільки позивач не ініціювала переказ готівки на рахунок в сумі 3000 грн, не надала касиру заяву на переказ готівки на рахунок, та без оформлення будь-яких документів віддала безпідставно гроші ОСОБА_3, а тому підстави для зарахування цих коштів на рахунок позивача, без достатніх правових підстав, відсутні.

ОСОБА_4 не скористалась своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, та відзив на апеляційну скаргу не подавала.

Статтею 351 ЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, а тому Апеляційний суд Херсонської області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Херсонського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу(п.9 ст.1 Перехідних положень вказаного Кодексу).

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегією суддів встановлені такі обставини.

Відповідно до ст.423 ЦПК України рішення суду, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключеними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, згідно п.3 ч.2 цієї норми, є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Судом встановлено і вбачається із матеріалів справи, що у вересні 2004р. ОСОБА_4 передала касиру ОСОБА_3 3000 грн для зарахування їх на пенсійний поточний рахунок № 58.3570. Однак будь-яких документів про прийняття готівки ОСОБА_3 не видала, ввірені їй грошові кошти на пенсійний поточний рахунок позивачки не внесла та незаконно передала їх ОСОБА_5

Вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12.03.2012р., із змінами внесеними Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 22.07.2014р., ОСОБА_3 та ОСОБА_5 визнано винними та засуджено за ч.5 ст.191 КК України, за умисне розкрадання коштів ОСОБА_4 при виконанні ними службових обов’язків, у зв’язку із чим завдана шкода потерпілій у розмірі 3000 грн. (а.с.20, 24-25, 73-81)

Цим же вироком суду задоволено цивільний позов ОСОБА_4 та стягнуто на її користь з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 3000 грн.

У квітні 2015р. ОСОБА_4 звернулась з позовом до ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» про відшкодування шкоди заподіяної злочином в сумі 3000 грн, інфляційних втрат за період з 01.10.2004р. по 01.02.2016р. в сумі 10 164 грн та 7000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що шкоду завдано працівниками Новотроїцького відділення ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» ОСОБА_3 та ОСОБА_5 при виконанні своїх трудових обов’язків, вина яких встановлена вироком суду.(а.с.2, 3,109,110).

Ухвалою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 травня 2015р. позовні вимоги про стягнення 7000 грн на відшкодування моральної шкоди залишені без розгляду на підставі поданої позивачкою заяви. (а.с. 28,29).

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 15 березня 2016р., залишеним без змін у цій частині рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 25.05.2016р., у задоволенні позовних вимог відмовлено із тих підстав, що вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12.03.2012р., із змінами внесеними Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 22.07.2014р., задоволено цивільний позов ОСОБА_4 та стягнуто на її користь із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 шкоду у розмірі 3000 грн. (а.с.118-119, 148-149).

20 червня 2017р. ОСОБА_4 подала заяву про перегляд рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 15.03.2016р. за нововиявленими обставинами, зазначаючи, що вказаним рішенням відмовлено у задоволенні позовних вимог до ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» про стягнення збитків в сумі 13 164 грн, із яких шкода – 3000 грн та інфляційні втрати – 10 164 грн, оскільки у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_5 постановлено вирок Чаплинського районного суду Херсонської області від 12.03.2012р., із змінами внесеними Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 22.07.2014р., яким вирішено питання цивільного позову та стягнуто із засуджених збитки у розмірі 3 000 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 22.05.2017р. вирок Чаплинського районного суду від 12.03.2012р. в частині вирішення цивільного позову скасовано, а справу передано на новий розгляд в суд першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи, що вказане судове рішення до часу його скасування було підставою для ухвалення рішення у цивільній справі від 15.03.2016р. про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 про стягнення з ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» матеріальної шкоди, завданої його працівниками під час виконання ними трудових обов’язків, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

В ході розгляду судом першої інстанції питання про наявність нововиявлених обставин для перегляду рішення суду, позивач подала заяву про збільшення позовних вимог у зв’язку із зростанням рівня інфляції за період із вересня 2004р. по червень 2017р. та просила стягнути з ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 17 208 грн.(а.с.168, 169)

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив із того, що протиправними діями працівників ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3», під час виконання ними трудових обов’язків, завдана шкода позивачу, а тому підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_4 про стягнення на її користь переданих працівникам банку коштів у розмірі 3000 грн та інфляційних втрат внаслідок їх знецінення за період з вересня 2004р. по червень 2017р. в розмірі 14 208 грн, а всього 17 208 грн.

Проте з таким рішенням повністю не можна погодитись.

У відповідності до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовуються у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ними своїх службових (трудових) обов’язків.

Відповідно до положень ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили є обов’язковим для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій осіб, стосовно яких ухвалено вирок, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12.03.2012р. встановлено, що касир Новотроїцького відділення ХОД ВАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» ОСОБА_3 прийняла від ОСОБА_4 кошти в розмірі 3000 грн для внесення їх на пенсійний рахунок вкладника, однак кошти на рахунок не внесла, а незаконно передала їх начальнику цього відділення ОСОБА_5

Судом у кримінальній справі встановлено, що спільними діями посадових осіб, керівника відділення ОСОБА_5 та касира ОСОБА_3 при виконанні ними службових обов’язків, внаслідок скоєння злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, заподіяна шкода потерпілій особі, ОСОБА_4, на суму 3000 грн.

Враховуючи встановлені вироком суду обставини розкрадання коштів службовими особами Банку при виконанні ними своїх службових (трудових) обов’язків, слід визнати вірним висновок суду про покладання обов’язку по відшкодуванню потерпілій особі шкоди саме на ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3», оскільки шкода завдана винними діями співробітників останнього.

Розглядаючи обставини в частині застосування строку позовної давності слід зазначити, що позивачка довідалась про порушення своїх прав лише 20.07.2007р. отримавши письмове повідомлення Банку про відсутність переданих нею коштів на її рахунку. (а.с.20).

Ці обставини відповідач не заперечував.

Позовна заява про стягнення збитків подана до юридичної особи ВАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» 4.12.2007р. у межах строку позовної давності. Вказаний позов не вирішений у кримінальній справі, про що постановлена ухвала Апеляційного суду Херсонської області від 22.05.2017р., вирок Чаплинського районного суду Херсонської області від 12.03.2012р. в частині цивільного позову ОСОБА_4 скасовано із підстав незаконності солідарного стягнення заявлених позивачем коштів із засуджених осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Станом на час розгляду справи, яка переглядається, цивільний позов у кримінальній справі не розглянутий і у провадженні суду не перебуває.

Враховуючи, що в ході кримінального провадження права позивачки у встановлений законодавством спосіб відновлені не були. Заявлені нею позовні вимоги до відповідача, як юридичної особи, зобов’язаної в силу ст.1172 ЦК України до відшкодування шкоди завданої її працівниками, не вирішені із часу звернення із такою вимогою у 2007р., а тому відсутні підстави для застосування строку позовної давності для судового захисту порушених прав позивачки, у тому числі шляхом стягнення збитків у вигляді інфляційних втрат.

Крім того, у відповідності до ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Збитками, згідно ст. 22 цього Кодексу, є втрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Оскільки гроші, є різновидом майна, а кошти передані позивачкою співробітникам банківської установи, викрадені останніми і не повернуті до часу постановлення рішення у даній справі, суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення не тільки суми переданих коштів, а і інфляційних втрат, які зазнала особа внаслідок їх знецінення.

Разом із тим, визначаючи розмір інфляційних втрат за період із вересня 2004р. по червень 2017р., суд першої інстанції не врахував положення частини п’ятої ст. 423 ЦПК України, де встановлено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами, суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

За змістом позовної заяви, пояснень сторін станом на час ухвалення судового рішення від 15.03.2016р., що переглядається за нововиявленими обставинами, предметом розгляду були збитки встановлені за розрахунком позивачки за період із вересня 2004р. по 01.02.2016р. в розмірі 13 164 грн, із яких 3000 грн це кошти, які передані позивачкою для зарахування на банківський рахунок та 10 164 грн – це втрати від їх знецінення.

Отже, заявлені позивачкою вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 4044 грн. за період із 01.02.2016р. по червень 2017р. задоволенню не підлягають, а тому рішення в цій частині належить змінити, зменшивши розмір стягнутої із ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди із 17 208 гривень до 13 164 гривень.

На підставі викладеного, ст.ст. 22, 1192, 1172 ЦК України, керуючись ст.ст. 423, 374, 376 ЦПК України, Апеляційний суд Херсонської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 ОСОБА_3» задовольнити частково.

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 21 грудня 2017 року частково змінити, зменшивши розмір стягнутої із ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди із 17 208 гривень до 13 164 гривень.

В решті це ж рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Дата складання повного тексту постанови 23 квітня 2018 року.

Головуючий ___ Н.В.Орловська

Судді: ___ О.В.Кутурланова

___ ОСОБА_1