Вирок № 73553249, 23.04.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/21/18

Номер провадження1-кп/473/94/2018

ЄРДР № 120171502100001883.

Категорія: ч.2 ст.286 КК України.

ВИРОК

іменем України

"23" квітня 2018 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретарів Данилевич Т.О., Козаченко О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Прибужани Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, сімейний стан - одружений, не працює, зареєстрований за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурори Жиганурова А.Н., Кравченко К.І.,

потерпіла ОСОБА_2,

потерпілий /цивільний позивач/ ОСОБА_3,

представник потерпілого /цивільного позивача/ ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

захисники Сторчак С.О., Сторчак О.В.,

обвинувачений /цивільний відповідач/ ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

ІНФОРМАЦІЯ_7 біля 22 години 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_1, в порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував транспортним засобом - легковим автомобілем НОМЕР_1, та рухався по проїжджій частині автомобільної дороги Р - 55 «Одеса - Вознесенськ - Новий Буг» у напрямку від села Мартинівське до села Прибужани на території Вознесенського району Миколаївської області.

На відстані 1,1 км до повороту до ТОВ СП «Нібулон», обвинувачений водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 12.1 ПДР України, а саме: під час керування транспортним засобом проявив неуважність, відповідним чином не стежив за дорожньою обстановкою, у встановлених межах не обрав безпечної швидкості руху з урахуванням дорожньої обстановки і стану керованого ним транспортного засобу - легкового автомобіля НОМЕР_1, внаслідок чого виник його раптовий для водія відвід в лівий бік від обраного водієм напрямку руху та відбулось перекидання транспортного засобу декілька разів на дах.

В результаті порушення обвинуваченим водієм ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, пасажир транспортного засобу - легкового автомобіля НОМЕР_1 - ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці дорожньої транспортної пригоди, а інший пасажир даного транспортного засобу - ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого проходив стаціонарне лікування в Миколаївській міській лікарні швидкої допомоги за адресою: місто Миколаїв, вулиця Корабелів, 14/в.

Дана дорожня транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм автомобіля НОМЕР_1, обвинуваченим ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 «б», 12.1 ПДР України, дії якого знаходяться в прямому причинному зв'язку з виниклими наслідками.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину повністю в порушенні ним вимог п.п. 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху України та підтвердив вчинення ним даного злочину за викладених вище обставин. В судовому засіданні він також визнав вживання ним алкогольних напоїв, так як в день скоєння ним дорожньої транспортної пригоди, тобто ІНФОРМАЦІЯ_7, він святкував свій день народження, і йому виповнилося 53 роки. Загибла в дорожній транспортній пригоді пасажир керованого ним автомобіля ОСОБА_8 була співмешканкою ОСОБА_9. ОСОБА_9, який також був пасажиром керованого ним транспортного засобу, під час даної дорожньої транспортної пригоди отримав тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого проходив стаціонарне лікування в Миколаївській міській лікарні швидкої допомоги, де помер ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_9 був сином його дружини ОСОБА_2, та був членом його родини.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір'ю померлого ОСОБА_9. В момент настання даної дорожньої транспортної пригоди, тобто ІНФОРМАЦІЯ_7 біля 22 години 30 хвилин, коли її чоловік обвинувачений ОСОБА_1, керував транспортним засобом - легковим автомобілем НОМЕР_1, та рухався по проїжджій частині автомобільної дороги Р - 55 «Одеса - Вознесенськ - Новий Буг» у напрямку від села Мартинівське до села Прибужани на території Вознесенського району Миколаївської області, вона, як пасажир даного транспортного засобу знаходилася в салоні автомобіля. Також в салоні автомобіля знаходився її син ОСОБА_9 та його співмешканка ОСОБА_8.

На відстані приблизно біля одного кілометра до повороту, який веде до ТОВ СП «Нібулон», між селами Мартинівське та Прибужани на території Вознесенського району Миколаївської області, транспортний засіб, під керуванням водія ОСОБА_1, різко повело в лівий бік, він перекинувся на лівий бік, і його почало перекидати кілька разів через дах. Внаслідок цього, пасажир автомобіля ОСОБА_8 загинула в даній дорожній транспортній пригоді на місці пригоди, а її син ОСОБА_9 під час виниклої дорожньої транспортної пригоди отримав тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого проходив стаціонарне лікування в Миколаївській міській лікарні швидкої допомоги, де помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Потерпілий /цивільний позивач/ ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він є сином загиблої в даній дорожній транспортній пригоді ОСОБА_8. Ввечері ІНФОРМАЦІЯ_7 йому по мобільному телефону повідомили, що його матір, яка була співмешканкою ОСОБА_9, загинула під час дорожньої транспортної пригоди, внаслідок перекидання легкового автомобіля, в якому вона їхала, як пасажир даного транспортного засобу. Дана дорожня транспортна пригода сталася на автодорозі Р - 55 «Одеса - Вознесенськ - Новий Буг» у напрямку від села Мартинівське до села Прибужани на території Вознесенського району Миколаївської області. Він відразу ж прибув на місце вчинення даної дорожньої транспортної пригоди, бачив перекинутий там транспортний засіб - легковий автомобіль НОМЕР_1. Від працівників поліції, які працювали на місці скоєння дорожньої транспортної пригоди, він дізнався, що керував даним автомобілем під час виниклої пригоди водій ОСОБА_1, якого працівники поліції затримали в другій половині дня 19 вересня 2017 року за підозрою у вчиненні даного злочину.

Підстав для сумнівів в показаннях обвинуваченого ОСОБА_1, а також в показаннях потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які були допитані в судовому засіданні, у суда немає, так як дані показання суд знаходить об'єктивними, достовірними, логічними та належними, які підтверджені в судовому засіданні за допомогою інших доказів, які досліджені судом в судовому засіданні.

Протоколом огляду місця дорожньої транспортної пригоди від 17 вересня 2017 року із схемою та фототаблицею до нього, який був проведений слідчим СУ ГУНП в Миколаївській області в період часу з 02 години 35 хвилин до 03 години 47 хвилин, з яких вбачається, що в вечірній час доби ІНФОРМАЦІЯ_7, на проїжджій частині автомобільної дороги Р - 55 «Одеса - Вознесенськ - Новий Буг» у напрямку від села Мартинівське до села Прибужани, на території Вознесенського району Миколаївської області, на відстані 1,1 км до повороту до ТОВ СП «Нібулон», транспортний засіб - легковий автомобіль НОМЕР_1, перекинувся декілька разів на дах, та один із пасажирів даного транспортного засобу ОСОБА_8, від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці дорожньої транспортної пригоди. /а.к.п. 50 - 60/.

Постановою органу досудового розслідування від 18 вересня 2017 року, відповідно до якої речовим доказом за даним кримінальним провадженням визнано транспортний засіб - легковий автомобіль НОМЕР_1, який, під керуванням обвинуваченого - водія ОСОБА_1, перекинувся декілька разів на дах, в результаті чого один з пасажирів транспортного засобу - легкового автомобіля НОМЕР_1 - ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці дорожньої транспортної пригоди, а інший пасажир даного транспортного засобу - ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у лікарні. Даний речовий доказ зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області, в зв'зку з накладенням арешту на транспортний засіб за ухвалою слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 вересня 2017 року /справа № 473/3140/17, провадження № 1-кс/473/708/2017/. /а.к.п. 62, 64 - 65/.

Висновком судової медичної експертизи №390 від 22 грудня 2017 року, відповідно до якого у ОСОБА_9 наявні тілесні ушкодження у виді поєднаної травми, закритої хребетно - спінальної мозкової травми, забою спинного мозку тяжкого ступеня, перелому - вивиху тіла сьомого шийного хребця, перелому другого шийного хребця, верхнього парапарезу, нижньої параплегії, порушення функцій тазових органів, саден тіла; дані тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок дії тупих твердих предметів, за механізмом удару можливі у строк та за обставин дорожньої транспортної пригоди, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_7. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. /а.к.п. 72 - 73/.

Висновком судової медичної експертизи №251 від 27 жовтня 2017 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, настала віл тупої сполученої травми голови, тулуба, яка супроводжувалась переломом кісток склепіння га основи черепа, крововиливами під м'які мозкові оболонки та шлуночки головного мозку, переломами ребер зправа та розтрощенням печінки, переломами кісток тазу, що підтверджується результатами розтину трупа та судово - гістологічним дослідженням шматочків органів від трупа. Враховуючи ступінь вираженості трупного заклякання, відсутність зміни кольору трупних плям при натисканні на них, причину смерті, зроблено висновок, що смерть могла наступити за 24 - 48 годин до розтину трупа. При судово - медичній експертизі трупа виявлено: перелом у вигляді тріщини кісток склепіння основи черепа з крововиливом в м'які покриви голови з внутрішньої сторони в ділянці потилиці зправа, крововиливами під м'які мозкові оболонки та шлуночки головного мозку. Множинні переломи ребер зправа з розривами плеври та крововиливами в праву плевральну порожнину. клітковину середостіння, корені легень. Розрив правого купола діафрагми. Розтрощення печінки з крововиливами в черевну порожнину, зв'язки воріт печінки, під очеревину зліва. Переломи кісток тазу. Тілесні ушкодження виникли від дії тупого (тупих) предмета (предметів), як з обмеженою так і необмеженою контактуючою поверхнею. Тілесні ушкодження виникли прижиттєво, незадовго до настання смерті. Згідно наказу №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, пункту 2.1.3, тілесні ушкодження відносяться до тяжких за ознакою небезпеки для життя (в даному випадку являються летальними). Тілесні ушкодження виникли внаслідок сполучної травми, тому в сукупності визвали смертельний кінець. Не виключається вірогідність утворення тілесних ушкоджень від удару (ударів) об деталі салону автомобіля внаслідок дорожньої транспортної пригоди при перекиданні на дах легкового автомобіля, в якому знаходилась постраждала в якості пасажира. Між настанням смерті та тілесними ушкодженнями мається прямий причинно - наслідковий зв'язок. При своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги врятувати життя постраждалій було неможливо. Згідно акту судово - токсикологічного дослідження №4203 на ім'я ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, виявлено етиловий спирт до концентрації у крові - 2,79%, в сечі - 2,82%, шо відповідає сильному ступеню алкогольного сп'яніння по даним офіційних таблиць /а.к.п. 75 - 79/.

Висновком судової інженерно - транспортної експертизи №796 від 16 листопада 2017 року та ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого в ході проведення дослідження встановлено, що на момент дорожньої транспортної пригоди робоча гальмівна система автомобіля НОМЕР_2, знаходилася в технічно несправному стані та в стані часткової відмови. На момент дорожньої транспортної пригоди фари головного освітлення автомобіля НОМЕР_2, знаходилися в працездатному стані. Встановити працездатність на момент дорожньої транспортної пригоди рульового керування та ходової частини автомобіля НОМЕР_2, не представляється можливим, по причинам, вказаним в дослідницькій частині даного висновку. Технічні несправності робочої гальмівної системи автомобіля НОМЕР_2, які були виявлені при проведені дослідження, водій міг виявити при проведенні технічного обслуговування транспортного засобу. Причинний зв'язок між виявленими технічними несправностями робочої гальмівної системи з настанням дорожньо-транспортної пригоди може бути встановлений при проведенні експертизи по дослідженню механізму та обставин даної дорожньо-транспортної пригоди. Стан робочої гальмівної системи автомобіля НОМЕР_2 не відповідав вимогам п.31.1 Правил дорожнього руху України /а.к.п. 83 - 92/.

Висновком судової інженерно - транспортної експертизи №797 від 03 листопада 2017 року та ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого в ході проведення дослідження встановлено, що під час під час огляду автомобіля НОМЕР_2, виявлені пошкодження ударно-механічного характеру, які сконцентровані у верхній частині кузову транспортного засобу (даху, стійках, дверях). Крім того, пошкоджена підвіска переднього лівого колеса автомобіля (відбувся злам важеля підвіски переднього лівого колеса та злам маточини переднього лівого колеса). Під час огляду автомобіля НОМЕР_2, не виявлено явних слідів контактування з іншим транспортним засобом, тобто даний автомобіль імовірно не контактував з іншим транспортним засобом. Більш точно та об'єктивно встановити чи відбувалось контактування даного автомобіля з іншим транспортним засобом не є можливим по причині, вказаній у дослідницькій частині даного висновку /а.к.п. 96 - 101/.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 14 грудня 2017 року із схемою до нього, з участю обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до якого водієм ОСОБА_1 відтворені обставини дорожньої транспортної пригоди, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_7 приблизно біля 22 години на проїжджій частині автомобільної дороги Р - 55 «Одеса - Вознесенськ - Новий Буг» у напрямку від села Мартинівське до села Прибужани, на території Вознесенського району Миколаївської області, на відстані 1,1 км до повороту до ТОВ СП «Нібулон», коли керований ним транспортний засіб - легковий автомобіль НОМЕР_1, втратив керування перекинувся на лівий бік з перекиданням декілька разів на дах. /а.к.п. 101 - 105/.

Висновком судової інженерно - транспортної експертизи №1069 від 26 грудня 2017 року, відповідно до якого в ході проведення дослідження встановлено, що у вказаній дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.1, п.12.2 та п.12.6 «ґ» Правил дорожнього руху України. В дорожній ситуації, обставини якої розглядаються в діях водія автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_1, вбачаються невідповідності технічним вимогам п.12.1 та п.12.6 «ґ» Правил дорожнього руху України. В наведеній дорожній ситуації невідповідність дій водія автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_1 технічним вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з настанням дорожньої транспортної пригоди /а.к.п. 111 - 115/.

Висновком судової медичної експертизи №221 від 04 квітня 2018 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, настала в лікувальному закладі, в результаті гострої абсцедуючої пневмонії на тілі тупої закритої травми шиї у вигляді осколкового перелому С7 хребця, переломо - вивиху С6 та їх відростків з пошкодженням спинного мозку, перелому зуба С2. При судово - медичному дослідженні трупа виявлено: осколковий перелом тіла С7 хребця з множинними кістковими фрагментами та порушенням цілісності його відростків з пошкодженням спинного мозку; переломо - вивих С6 хребця з порушенням цілісності дужки справа та його відростків; поперечний перелом зуба С2 з порушенням цілісності поперечного відростка справа; фіксація шийного відділу хребта металевою пластиною на рівні С6, С7 та Тh1. Всі вищевказані тілесні пошкодження прижиттєві, на що вказує наявність крововиливів, утворення їх не виключено ІНФОРМАЦІЯ_7 в умовах дорожньої транспортної пригоди від дії тупих виступаючих предметів салону автомобіля. За ступенем тяжкості виявлені тілесні пошкодження в сукупності носять ознаки тяжких тілесних пошкоджень та знаходяться в непрямому причинно - слідчому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_9. /а.к.п. 149-154/.

Висновком №67 від 17 вересня 2017 року КУ «Вознесенська ЦРЛ» шодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння /а.к.п. 161/.

Таким чином, дані докази за кримінальним провадженням, досліджені в судовому засіданні, суд визнає належними, так як вони прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному процесі, мають значення для кримінального провадження, є достовірними та допустимими, так як вони отримані в порядку, встановленому КПК України, і як наслідок вони можуть прийняті судом для обгрунтування вироку за кримінальним провадженням.

Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини, в межах пред'явленого обвинувачення обвинуваченого ОСОБА_1.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_1

Неумисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_8, та спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9.

Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття та активе сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.

Висновок органу досудового розслідування, що обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, може бути визнано вчинення ним злочину, як особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння, судом не визнаний, так як порушення обвинуваченим водієм ОСОБА_1 вимог п.2.9 «а» ПДР України, тобто перебування в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом - легковим автомобілем НОМЕР_1, не знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням даної дорожньої транспортної пригоди, що підтверджується висновком судової інженерно - транспортної автотехнічної експертизи по дослідженню механізму та обставин дорожньої транспортної пригоди №1069 від 26 грудня 2017 року /а.к.п. 111 - 115/.

Відповідно до висновку даної судової інженерно - транспортної автотехнічної експертизи у вказаній дорожній ситуації невідповідність дій водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1, технічним вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з настанням даної дорожньої транспортної пригоди.

Відповідно до ч.2 ст.67 КК України, суд має право, залежно від характеру вчиненого злочину, не визнати будь - яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин, за винятком обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 6-1, 7, 9, 10, 12 такою, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку.

Саме з цих підстав, висновок органу досудового розслідування про те, що обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, відповідно до п.13 ч.1 ст.67 КК України, може бути визнано вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, судом не визнаний, і тому підлягає виключенню із обвинувального акту за кримінальним провадженням, висновок органу досудового розслідування про те, що перебування обвинуваченого ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння при керуванні ним транспортним засобом є обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1

Мотиви призначення покарання, мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує скоєння ним злочину з необережності, який, у відповідності із ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину. Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_1, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров'я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси.

Крім того, суд враховує стать та вік обвинуваченого ОСОБА_1, який позитивно характеризується за місцем проживання, є не судимим, не отримував амбулаторної наркологічної та психіатричної допомоги в КУ «Вознесенська ЦРЛ». /а.к.п. 116 - 118/.

Також при визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує висновок органу пробації за досудовою доповіддю, відповідно до якого орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 є можливим без застосування до нього обмеження або позбавлення волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. /а.к.п. 141 - 142/.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку, що повинно бути призначено основне покарання в виді позбавлення волі в межах передбачених санкцією ч.2 ст.286 КК України для даного виду покарання, із призначенням додаткового виду покарання в виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк, яке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

При призначенні видів покарання обвинуваченому ОСОБА_1, як основного, так і додаткового, суд виходить із змісту ст. ст. 50, 65 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують покарання, а також відсутність обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_1.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог, викладених в п.1 та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ту обставину, що внаслідок вчинення обвинуваченим злочину громадянку ОСОБА_8 позбавлено життя, що є найвищою соціальною цінністю, а відтак найбільш тяжким наслідком, який може бути спричинено злочином.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість злочину, скоєного обвинуваченим ОСОБА_1, а також ту обставину, що вчинення не умисного злочину обвинуваченим призвело до незворотніх наслідків у виді смерті пасажира ОСОБА_8, суд не знаходить підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання із застосуванням вимог ст.ст. 69, 75, 76 КК України.

Підстави для задоволення цивільного позову /відмови у ньому, або залишення його без розгляду/.

Вирішуючи питання, що стосується цивільного позову, пред'явленого в порядку ст.ст. 127 - 128 КПК України до обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілим ОСОБА_3, який є сином загиблої ОСОБА_8 та підтриманого ним та його представником в судовому засіданні про стягнення на його користь з обвинуваченого ОСОБА_1 спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 24165 гривень 24 копійки та моральної шкоди в розмірі 350000 гривень /а.к.п. 23 - 26/, суд виходить з наступних обставин.

Цивільний позов в частині стягнення заподіяної матеріальної шкоди, який повністю визнаний в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_1 підлягає повному задоволенню. Крім того, суд з метою забезпечення реалізації абсолютного права потерпілого /цивільного позивача/ ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди, безпосередньо особою, яка її завдала - обвинуваченим /цивільним відповідачем/ ОСОБА_1, на підставах, передбачених законом, при визначенні розміру відшкодування заподіяної моральної шкоди потерпілому ОСОБА_3, про що у позовній заяві, поданій до суду, просив потерпілий ОСОБА_3, суд враховує вимоги ст. ст. 23 та 1167 ЦК України.

У відповідності до ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визнається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеню вини особи, яка завдала моральну шкоду, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. При цьому суд також враховує характер вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 діяння та характер страждань саме потерпілого ОСОБА_3, а також їх тривалість, настання негативних змін у житті потерпілого ОСОБА_3

При цьому суд зазначає, що є безумовним, що в результаті спричинення смерті близькій особі, тим паче внаслідок будь - яких злочинних дій, навіть не умисних, кожна людина переносить емоційні та душевні переживання. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в результаті неумисних, але злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілий ОСОБА_3 зазнав моральних страждань, зазнає їх і дотепер, а також і надалі тривалий час буде зазнавати моральних страждань в зв'язку із смертю матері ОСОБА_8 Суд враховує тяжкість втрати для потерпілого ОСОБА_3 матері ОСОБА_8, після смерті якої потерпілий ОСОБА_3 переніс тяжкий нервовий стрес, що потягло вимушені зміни у його життєвих зв'язках та у звичайному способі життя, настання негативних змін в його житті, а також те, що він був змушений систематично з'являтися до правоохоронних органів для проведення слідчих дій з ним та брати участь в суді першої інстанції у зв'язку з проведенням судових засідань. Потерпілий ОСОБА_3 до теперішнього часу не може повернутися до звичайного способу життя, - а тому, суд вважає суму відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_3, яка визначена ним, в розмірі 350000 /триста п'ятдесят тисяч/ гривень обґрунтованою. /а.к.п. 23 - 26/.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. /а.к.п. 164, 165 - 166/.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів. / а.к.п. 82, 95, 110/.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 - 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання в виді 05 /п'яти/ років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 03 /три/ роки.

Строк відбування основного покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з дня його взяття під варту, після звернення вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 квітня 2018 року до виконання після набрання ним законної сили, зарахувавши в строк відбування покарання тримання його під вартою з 19 вересня 2017 року по 22 вересня 2017 року включно, за правилами ч.5 ст.72 КК України, відповідно до якої попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Стягнути на користь потерпілого ОСОБА_3 з обвинуваченого ОСОБА_1 - 24165 /двадцять чотири тисячі сто шістдесят п'ять/ гривень 24 копійки в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, та 350000 /триста п'ятдесят тисяч/ в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, пов'язаної із смертю матері ОСОБА_8, а всього 375165 /триста сімдесят п'ять тисяч сто шістдесят п'ять/ гривень 24 копійки. /а.к.п. 23 - 26, 123 - 128/.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: транспортний засіб - легковий автомобіль НОМЕР_1, який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 24, в зв'зку із застосуванням заходу забезпечення кримінального провадження в виді арешту даного транспортного засобу за ухвалою слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 вересня 2017 року /справа № 473/3140/17, провадження № 1-кс/473/708/2017/, і який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 02 липня 2013 року Вознесенським ВРЕР УДАІ УМВС України в Миколаївській області знаходиться у власності обвинуваченого ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - залишити під арештом на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 24, в зв'язку із задоволенням позовних вимог для забезпечення відшкодування шкоди потерпілому /цивільному позивачу/ ОСОБА_3, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Судові витрати, які документально підтверджені в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013:

- 1979 /одну тисячу дев'ятсот сімдесят дев'ять/ гривень 20 копійок за проведення судової інженерно - транспортної автотехнічної експертизи №796 від 16 листопада 2017 року /а.к.п. 82/.

- 989 /дев'ятсот вісімдесят дев'ять/ гривень 60 копійок за проведення судової інженерно - транспортної автотехнічної експертизи №797 від 03 листопада 2017 року /а.к.п. 95/.

- 989 /дев'ятсот вісімдесят дев'ять/ гривень 60 копійок за проведення судової інженерно - транспортної автотехнічної експертизи по дослідженню механізму та обставин дорожньої транспортної пригоди №1069 від 26 грудня 2017 року / а.к.п. 110/.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський