Рішення № 73553243, 23.04.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1139/18

РІШЕННЯ

іменем України

"23" квітня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді - Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання – Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Вознесенську за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки і піклування в особі Вознесенської районної державної адміністрації в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів.

ВСТАНОВИВ:

12.04.2018 року позивач орган опіки і піклування в особі Вознесенської районної державної адміністрації звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначав, що син відповідача ОСОБА_2 житель ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною з інвалідністю (двостороння нейросенсорна туговухість ІІІ-ІV ступеня), має порушення розумового розвитку у зв’язку з чим потребує постійної допомоги та нагляду, його батько помер, мати - ОСОБА_2 постійно залишає сина на сторонніх осіб, які неналежним чином доглядають дитину, а сама періодично від’їздить на заробітки до Російської Федерації (з її слів), але кошти на утримання дитини не надсилає, наслідком чого дитина голодує, жебракує, її лікування не проводиться, під час навчання дитини у Миколаївській спеціальній школі-інтернаті №6 мати не цікавилась навчанням сина, на канікули додому не забирала.

Посилаючись на те, що з 22.11.2017 року дитина відповідача знаходиться в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей міста Вознесенська, куди її привів чоловік відповідача, який не в змозі забезпечити утримання ОСОБА_1 Принца і протягом його перебування у закладі відповідач не вчинила жодних дій щодо повернення сина у свою сім’ю, від послуг соціального супроводу відповідач фактично відмовилася, що свідчить про її ухилення від виконання своїх батьківських обов’язків по вихованню та утриманню сина: відсутність піклування про його фізичний, духовний і моральний розвиток, не утримання, представник позивача просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та вказав, що з відповідачем тривалий час велася робота щодо контролю за виконанням нею батьківських обов’язків: у 2016 році при виявленні дитини самотньою у м.Кременчуці Полтавської області вона була повернута матері з наміром налагодити спілкування та їх нормальні сімейні відносини.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала.

Третя особа без самостійних вимог представник Центру соціально-психологічної реабілітації дітей міста Вознесенська в судовому засіданні звертає увагу на те, що малолітня дитина потребує постійної допомоги та нагляду, його поведінка підлягає корекції спеціалістами, через вади слуху (глухонімий) дитина важко адаптується в колективі, намагається втекти із закладу, підтвердила обставини ухиляння відповідача від утримання дитини: за час перебування під її опікою з відповідачем зустрічей не було, відповідач не цікавилась життям, станом здоров’я дитини.

Вислухавши пояснення представника позивача, третьої особи без самостійних вимог, відповідача дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач є матір’ю малолітньої дитини – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, батько дитини згідно копії лікарського свідоцтва про смерть помер 10-17 жовтня 2001 року (втоплення).

Відповідач з чоловіком ОСОБА_3 та дитиною проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно акту-обстеження матеріально-побутових умов вони є задовільними. Син відповідача є дитиною з інвалідністю (двостороння нейросенсорна туговухість ІІІ-ІV ступеня, порушення розумового розвитку), дитячий садок не відвідував.

За сприяння соціальних служб у 2014 році ОСОБА_1 був поміщений до Миколаївської спеціальної школи-інтернат №6, звідки був відрахований 23.06.2016 року на підставі Миколаївської обласної психолого-медико-педагогічної консультації.

17.07.2016 року ОСОБА_1 у м.Кременчуці на території ринку «Центральний» був помічений без супроводу дорослих та був складений акт органів внутрішніх справ України та закладу охорони здоров’я про знайдену дитину, його мати була притягнена до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч. 1 КУпАП і дитину було передано матері ОСОБА_2

Із повідомлення Вознесенського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді слідує, що соціальний супровід сім’ї в особі вітчима дитини - ОСОБА_3 (відповідач тимчасово не перебувала за місцем проживання), якому дитина по нотаріально посвідченій заяві матері була передана на тимчасовий догляд та виховання був наданий, отримані послуги юридичного, психологічного, економічного, медичного та педагогічного характеру щодо проведення роботи з дитиною не були використані ОСОБА_3

З моменту передачі дитини матері відповідач ОСОБА_2 не організувала її навчання в спеціалізованій школі-інтернаті за місцем проживання.

В силу ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем своїх батьківських обов’язків, вона в судовому засідання не спростовує це твердження посилаючись на неможливість через поведінку сина порозумітися з ним, жодних дій щодо повернення сина у свою сім’ю з моменту її перебування на вихованні в Вознесенському Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей міста Вознесенська не вчинено, мати дитини є байдужою до вирішення всіх питань щодо батьківських обов’язків .

В письмовому висновку органу опіки і піклування – Вознесенської районної державної адміністрації - зазначається про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини – сина – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судом не вислуховувалась думка дитини щодо судового спору, оскільки малолітня дитина має вади слуху (є глухонімою, мову жестів не розуміє), а тому спілкування з нею є неможливим.

Згідно зі ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.

Відповідно зі ст.141 ч.6 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли.

Розмір судових витрат складається з судового збору у сумі 1409,6 грн.

Згідно ст. 430 ч.2 ЦПК України суд ухвалюючи рішення може допустити негайне його виконання у разі стягнення усієї суми боргу при присудженні платежів визначеними пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Керуючись ст.ст. 12,13,258-259,263-265, 268, 430 ч.2 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 позбавити батьківських прав відносно малолітньої дитини – сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, ідент. номер НОМЕР_1, аліменти на користь тих осіб, хто буде опікуватися дитиною ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно у розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.04.2018 року і до його повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серія ЕР №482596 виданий 05.09.2013 року Веселинівським районним сектором УДМС України в Миколаївській області на користь держави (отримувач коштів ГУК в м.Києві/м.Київ), код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача: 820019, р/р 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 1409,6 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення суду, але підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів.

Суддя: О.Є. Старжинська