Рішення № 73551378, 10.04.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 10.04.2018

Справа № 320/9352/17

Провадження №2-а/320/79/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Бахаєва І.М.,

за участю секретаря – Фурсової Л.І.,

позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кривий Ріг лейтенанта поліції ОСОБА_2, за участю третьої особи - Управління патрульної поліції у м. Кривий Ріг, про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з адміністративним позовом до інспектора 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кривий Ріг лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно з постановою про адміністративне правопорушення серії БР №1986826, він 11.12.2017 о 20.50 год. в м. Кривий Ріг по пр.. Металугрів, він керував транспортним засобом Івеко, д/н НОМЕР_1, без увімкнених проблискових маячків, чим порушив п. 31.6 (б) ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КпАП України. Вказаною постановою на нього було накладене адміністративне стягнення у сумі 340 грн. Вважає, що дана постанова не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, оскільки доказів на підтвердження вчинення ним правопорушення не надано, він Правил дорожнього руху не порушував, інспектором не було роз’яснено позивачу його права, не надано можливості скористатись допомогою захисника, не повідомлено про проведення відеофіксації перед її початком, а потім відмовлено у наданні можливості ознайомитись з відеозаписом. Відеорегістратор не було сертифіковано, а отже відеозапис неможна використовувати, як доказ у справі. Крім того, перед винесенням постанови за перевіркою технічного стану колісних транспортних засобів складається Акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу. Всупереч зазначеним вимогам, відповідачем такого акту складено не було, також, позивач вважає, що інспектором при винесенні постанови не було дотримано вимог ст. 33 КУпАП.

На підставі викладеного просив визнати протиправними дії інспектора та скасувати постанову про накладання на нього адміністративного стягнення.

В судовому засідання позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, надав суду відзив в якому просив розглядати справу за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що 11.12.2017, коли вже стемніло, під час патрулювання на службовому автомобілі він побачив, що по пр.. Металугрів у м. Кривий Ріг рухається транспортний засіб IVECO, в якого не працюють задні габаритні вогні. Дане порушення було зафіксовано на нагрудний відеорегістратор, а вказаний транспортний засіб було зупинено з дотриманням правил дорожнього руху. Після чого, на місці було проведено розгляд адміністративної справи і складена постанова про адміністративне правопорушення, якою водія ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності. При розгляді справи останньому було роз’яснено його права. Крім того, зазначив, що посилання позивача на порушення відповідачем вимог наказу МВС від 01.03.2010 №33 та наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 №100 не відповідають дійсності, оскільки наказ Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 №100 втратив чинність, а наказ МВС від 01.03.2010 №33 не розповсюджує свою дію на співробітників Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг ДПП. Сертифікації для технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису відповідно до чинного законодавства не потрібно, таким чином відеозапис з нагрудного регістратора відповідача є належним доказом. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки його дії та постанова відповідають вимогам закону.

Від позивача надійшли пояснення на відзив, згідно яких, крім доводів позовної заяви також зазначено, що відповідачем не було дотримано правил дорожнього руху при зупинці транспортного засобу під керуванням позивача, після зупинення автомобіля позивача патрульний у грубій формі пояснив, що ОСОБА_1 порушено правила дорожнього руху. Прохання позивача надати йому можливість звернутись за правовою допомогою та ознайомитись з відеозаписом, що було зроблено при винесенні постанови відповідач залишив без задоволення.

Від представника третьої особи надійшли пояснення, в яких він просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у візові відповідача, вважає, що постанова винесена правомірно та не підлягає скасуванню.

Суд, розглянувши адміністративну справу, дослідивши письмові докази по справі, а також оптичний диск з відеофіксацією правопорушення, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

У відповідності до вимог ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з вимогами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що 11.12.2017 постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії БР № 196826 до позивача ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. Відповідно до зазначеної постанови ОСОБА_1 11.12.2017 року о 20.50 год. в м. Кривий Ріг по пр.. Металугрів, керував транспортним засобом Івеко, д/н НОМЕР_1, без увімкнених проблискових маячків, чим порушив п. 31.6 (б) ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КпАП України.

До постанови додано пояснення ОСОБА_1Я, на окремому аркуші, згідно яких, він дійсно рухався по пр.. Металургів у м. Кривий Ріг на транспортному засобів IVECO, д/н НОМЕР_1, він об’їхав автомобіль без який рухався без ввімкнених маячків, а через деякий час його наздогнав поліцейський автомобіль, а співробітники поліції в грубій формі стали вимагати зупинитись. Він зупинив автомобіль, відповідач сказав, що у його автомобіля не працює лампочки у габаритних ліхтарях і виписав штраф на суму 340 грн. З постановою ОСОБА_1Я, не згоден, оскільки задні габаритні вогні машини були ввімкнені, що чітко видно на фотознімках.

На підтвердження чого позивачем надано фотографії задньої частини автомобілю.

Згідно наданій відповідачем до відзиву роздруківки «Керівництва по експлуатації IVECO EUROCARGO ML75E18» серед ламп в задніх освітлювальних приладах є кругла лампа габаритного ліхтаря.

На фотографіях, які маються в матеріалах справи видно, що відповідна лампа на транспортному засобі позивача ввімкнена, відеозаписи надані до відзову цього не спростовують.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч.1 ст. 121 КпАП України керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу став встановлений відповідачем факт здійснення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

На підтвердження наведених обставин під час розгляду справи в судовому засіданні Управлінням патрульної поліції у м. Запоріжжя наданий відеозапис.

З наданого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом IVECO, д/н НОМЕР_1, на якому серед ламп заднього блоку ліхтаря горіли лампи, які згідно роздруківки «Керівництва по експлуатації IVECO EUROCARGO ML75E18», наданої до відзову, є круглими лампами габаритних ліхтарів.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 не вбачається ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП України.

Крім того, враховуючи, що відповідачем не було роз’яснено права ОСОБА_1, а обов’язок доказування у даній категорії справ покладається на відповідача, відеозапис, наданий до візову, цього не спростовує, а до матеріалів справи не надано рапортів працівників поліції, показань свідків, письмових і речових доказів, з яких було б встановлено, що відповідач роз’яснив права позивачу, то постанова винесена з порушенням вимог п. 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, ст.279 КУпАП, а тому підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про порушення інспектором поліції норм КУпАП України при ухвалені постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1, та відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а тому позов підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова – скасуванню.

Керуючись ст. 279 КУпАП, ст.ст. 8, 9, 72, 77, 90, 241-246, 250, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Інспектора 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кривий Ріг лейтенанта поліції ОСОБА_2, за участю третьої особи - Управління патрульної поліції у м. Кривий Ріг, про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову серії БР № 196826 від 11.12.2017р. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І.М.Бахаєв