Ухвала суду № 73550385, 18.04.2018, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2205/15-ц

УХВАЛА

18 квітня 2018 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області у особі головуючого Гал Л. Л., за участю секретаря Адамчо К.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Берегівського районного суду від 10.11.2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Берегівського районного суду від 10.11.2015 року позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором кредиту - задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість по договору кредиту від 19.11.2007 року № 0605/1107/71-020 у розмірі 240 082,15 грн., та судові витрати в розмірі 243, 60 грн..

13 квітня 2018 року відповідачка ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 10.11.2015 року у вказаній справі, в якому просила поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, переглянути та скасувати заочне рішення від 10.11.2015 року і призначити справу на новий розгляд за правилами загального позовного провадження.

Заява мотивована тим, що відповідачка з рішенням суду не погоджується, посилаючись на те, що ПАТ «Дельта Банк» пред’явило позов до поручителів ОСОБА_2 – ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Заочним рішенням Берегівського районного суду від 04.11.2015 року по даній справі було прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 240 082,15 грн.. Заочним рішенням Берегівського районного суду від 10.11.2015 року стягнуто з ОСОБА_1заборгованість за кредитним договором у розмірі 240 082,15 грн.. Таким чином, при наявності у боржника ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 19.11.2007 року № 0605/1107/71-020 в розмірі 240 082,15 грн. – з нього та з поручителів було стягнуто всього 720 246,45 грн.. Так, копію заочного рішення від 01.12.2015 року відповідач отримав лише 22.03.2018 року під час особистого звернення до суду. Відповідачка ОСОБА_1 стверджує, що не отримувала ні копію позовної заяви з її додатками, ні жодної судової повістки про виклик в суд.

Крім цього, відповідачка ОСОБА_1 зазначила, що копія договору купівлі-продажу, яку надав суду позивач, не завірена належним чином, а тому не може вважатись належним та допустимим доказом у справі. Також із позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач не звертався до відповідача ОСОБА_2 з вимогою про дострокове повернення боргу за кредитним договором та доводи позивача по справі є безпідставними, так як довідка про стан заборгованості не є розрахунком, а є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум.

Перевіривши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Так, згідно до ч. 2 ст. 284 ЦПК України передбачається, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно розписки, відповідачка ОСОБА_1 отримала копію заочного рішення Берегівського районного суду 20.11.2015 року (а.с. 95).

Чинною на той час частиною 2 статті 228 ЦПК України передбачалось, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Статтею 126 ЦПК України зазначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ч. 3, ч. 7 ст. 127 ЦПК України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

При цьому відповідачка ОСОБА_1 ніяких поважних причин для поновлення їй пропущеного процесуального строку встановленого законом не навела.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 126, 127 ЦПК України,

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Берегівського районного суду від 10.11.2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором кредиту - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_4.