Постанова № 73550358, 17.04.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/271/2018(м)

266/225/18

Головуючий у 1 інстанції Папаценко П.І.

Доповідач Принцевська В.П.

Категорія 48

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року місто Маріуполь

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Принцевської В.П.,

суддів Биліни Т.І., Лопатіної М.Ю.

секретар Зал Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про поділ майна при розірванні шлюбу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполь Донецької області від 15 січня 2018 року та ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполь Донецької області від 05 лютого 2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

12 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна при розірванні шлюбу.

Ухвалою Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 15 січня 2018 року матеріали вказаної позовної заяви надіслані до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області за підсудністю.

02 лютого 2018 року до Жовтневого районого суду м.Маріуполя Донецької області з Приморського районного суду м.Маріуполя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна при розірванні шлюбу.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполь Донецької області від 05 лютого 2018 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. На виконання вимог ч. 4 ст. 274 ЦПК України розпочато у справі загальне позовне провадження. Призначено по справі підготовче судове засідання на "20" лютого 2018 р. о 13:00 годині в приміщенні Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області.

Відповідач ОСОБА_2 не погодився з ухвалами Приморського районного суду міста Маріуполь Донецької області від 15 січня 2018 року і Жовтневого районного суду міста Маріуполь Донецької області від 05 лютого 2018 року та оскаржив їх в апеляційному провадженні. Він посилається на те, що Приморський районний суд м.Маріуполя та Жовтневий районний суд м.Маріуполя дійшли не правильного висновку, що в даному випадку діють правила виключної підсудності, які передбачені частиною 1 ст. 30 ЦПК України. Просив скасувати ухвали Приморського районного суду міста Маріуполь Донецької області від 15 січня 2018 року і Жовтневого районного суду міста Маріуполь Донецької області від 05 лютого 2018 року.

В судовому засіданні відповідач та його представник повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Позивач та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним залишити без задоволення апеляційні скарги відповідача, а ухвали Приморського та Жовтневого районних судів міста Маріуполя залишити без змін з наступних підстав.

Статтею 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно з вимогами статті 380 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу про відкриття провадження у справі та приймає постанову про направлення справи на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю, якщо таку ухвалу прийнято судом із порушенням правил підсудності.

Статтею 30 ч. 1 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить визнати обєктом права спільної сумісної власності подружжя нерухомість: вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 83,0 кв.м., яка складає 10/1000 часток будинку АДРЕСА_1 1/10 частину нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 та земельну ділянку по АДРЕСА_3

Приморським районним судом м.Маріуполя та Жовтневим районним судом м.Маріуполя повно і всебічно з'ясовано обставини справи та правильно встановлено, що найвища вартість спірного нерухомого майна - вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 83,0 кв.м., яка складає 10/1000 часток будинку АДРЕСА_1, становить 695138,00 грн. Дана нерухомість знаходиться на території Центрального району м. Маріуполя, а тому за правилами виключної підсудності, які передбачені ч. 1 ст. 30 ЦПК України, вказаний позов ОСОБА_1 повинен пред'являтися до суду за місцем знаходження даного нерухомого майна, тобто до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає необхідним залишити без задоволення апеляційні скарги ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполь Донецької області від 15 січня 2018 року та ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполь Донецької області від 05 лютого 2018 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 379, 380 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполь Донецької області від 15 січня 2018 року та ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполь Донецької області від 05 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в частині залишення без задоволення апеляційної скарги на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполь Донецької області від 05 лютого 2018 року протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді