Ухвала суду № 73548915, 18.04.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

18.04.2018 227/1269/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року м. Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Притуляк С.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива», про включення до трудового стажу періоду роботи, стягнення матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

17 квітня 2018 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива», про включення до трудового стажу періоду роботи, стягнення матеріальної шкоди.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що вона не може бути прийнята до провадження, так як не відповідає вимогам ст. 175,177 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Згідно пункту 10 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, в порушення вимог даної статті в позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер і серію паспорта позивача та не долучено їх копії. Позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві позивач просить звільнити її від сплати судового збору на підставі пункту 1 ст.14 Закону України «Про судовій збір», через скрутне матеріальне становище.

Суд звертає увагу позивача на те, що текст Закону України «Про судовій збір» не містить статті 14 на яку йде посилання у позовній заяві.

Згідно ч.ч.1,3 ст.136 Цивільного процесуального кодексу України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоровю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зміст цих статтей передбачає право суду, а не обов"язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної особи. Обґрунтування пов’язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Відповідно до п.29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оскільки вказана норма про звільнення від сплати судових витрат є правом, а не обов'язком суду, а позивачем не надано докази, на підтвердження скрутного матеріального стану, суд вважає, що клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у місячному розмірі 1 762 грн.

Згідно пп. 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, відповідно до пп. 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно вжити заходів щодо усунення вищезазначених недоліків, а саме: сплатити судовий збір в розмірі, встановленому законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Разом з цим суд роз’яснює, що, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору при розгляді цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива», про включення до трудового стажу періоду роботи, стягнення матеріальної шкоди – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива», про включення до трудового стажу періоду роботи, стягнення матеріальної шкоди - залишити без руху, надавши завнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Притуляк

18.04.2018