Постанова № 73537598, 17.04.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №288/209/13-ц Головуючий у 1-й інст. Рудник М. І.

Категорія 59 Доповідач Коломєць О.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді : Коломієць О.С.

суддів : Талько О.Б., Шевчук А.М.

за участю секретаря

судового засідання: Добровольської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу №288/209/13-ц за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 грудня 2017 року, яка постановлена суддею Рудник М.І. в смт Попільня Житомирської області

встановив:

У вересні 2017 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулось до Попільнянського районного суду Житомирської області із заявою про заміну стягувача у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно.

Відповідно до рішення Апеляційного суду Житомирської області від 10 вересня 2013 року, яким скасоване заочне рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 04 червня 2013 року та задоволено вимоги позивача, у вказаній справі було видано виконавчий лист.

29 червня 2017 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» уклали Договір відступлення права вимоги № 114/7-4408, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 014/0983/85/65214 від 30.11.2007 р., укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3, перейшло до ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк».

29 червня 2017 року ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» уклали Договір відступлення права вимоги № 2, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 014/0983/85/65214 від 30.11.2007 р. перейшло до «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія».

В зв'язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» звернулось до суду з вимогою про заміну стягувача - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника, тобто ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія».

Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 грудня 2017 року заяву ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» задоволено, замінено стягувача - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника - ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія».

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про заміну стягувача. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що передача кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги не є правонаступництвом. Крім того, суд не перевірив чи може проводитись заміна сторони у виконавчому провадженні на підставі договору.

ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» проти апеляційної скарги заперечило, надіславши відзив, у якому просило відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 грудня 2017 року залишити без змін. Ухвалу суду вважає законною, обґрунтованою та прийнятою у повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заявник ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» просить замінити стягувача у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно, оскільки відповідно до Договорів від 29.06.2017 р. відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 014/0983/85/65214 від 30.11.2007 р., укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пп. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку із такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

При цьому, виконання судового рішення - це заключний етап юрисдикційної діяльності. Без належної реалізації цієї стадії юрисдикційної діяльності втрачається сенс попередньої діяльності суду та інших органів, які уповноважені на здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Виконанням судового рішення завершується процес захисту суб'єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та в порядку, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Отже, після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов'язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження, тощо.

Крім того, забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», а тому висновок суду першої інстанції про заміну сторони у виконавчому провадженні є вірним.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Ухвала винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргуОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 квітня 2018 року.

Головуючий: Судді: