Рішення № 7353470, 08.12.2009, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-3665/09

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2009 року м. Дніпропетровськ

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого, судді – Грищенко В.М., при секретарі – Демченко О. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції» в особі Дніпропетровської регіональної дирекції Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції» про захист прав і законних інтересів споживача, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 09.11.2009 року звернувся до суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції» в особі Дніпропетровської регіональної дирекції Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції» (надалі - Відповідач), в якій просить визнати незаконною відмову Відповідача у здійсненні страхової виплати вих. № 4244/10 від 19.05.2009; визнати несправедливими та недійсними умови договору в частині п. 8.1.5 Договору добровільного страхування автотранспортних засобів № 06/11674/04701/08 від 21.11.2008; стягнути з Відповідача на свою користь суму страхового відшкодування у розмірі 1 612,56 грн., суму пені, інфляційні нарахування, 3% річних в розмірі 10 719,88 грн., грошову компенсацію завданої моральної шкоди у розмірі 1 700,00 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем зобов’язань за Договором добровільного страхування автотранспортних засобів № 06/11674/04701/08, укладених між сторонами у справі 21.11.2008 (надалі - Договір), а також на позбавлення права використання грошових коштів, що Позивач мав отримати від Відповідача за Договором, як на підставу завдання та компенсації моральної шкоди.

Вимоги щодо визнання несправедливими та недійсними умов Договору в частині п. 8.1.5 Договору Позивач мотивує тим, що зазначені умови обмежують його права в порівнянні з правами, наданими йому як споживачу Законом України «Про захист прав споживачів».

Представники Позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримали, просили задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно ст. ст. 169 ч. 4, 224 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу за відсутності Відповідача на підставі даних та доказів, що є в матеріалах справи. Позивач не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.

Заслухавши представників Позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

21.11.2008 між сторонами у справі було укладено Договір добровільного страхування автотранспортних засобів № 06/11674/04701/08, згідно з яким Відповідач (Страховик) взяв на себе зобов’язання відшкодувати Позивачу (Страхувальнику) в межах страхової суми прямі збитки, що виникли протягом строку дії Договору страхування в разі пошкодження, повної загибелі або втрати застрахованого транспортного засобу в цілому, або окремих його деталей та частин внаслідок подій зазначених в п.п. 2.1.1 – 2.1.4 п. 2.1 розділу 2 Договору з урахуванням п 1.9 розділу 1 Договору.

Під транспортним засобом згідно з п. 1.5 розділу 1 Договору розуміється автомобіль марки (моделі) Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1, № кузова (шасі, рами) JTNBK40K303043656, 2008 року випуску, чорного кольору (надалі – автомобіль та/або транспортний засіб).

Згідно з п. 6.1 розділу 6 Договору він набуває чинності з дня, вказаного в Договору як початок періоду страхування, але не раніше, наступного за днем надходження страхового платежу на поточний рахунок чи до каси Страховика. П. 1.10 розділу 1 Договору встановлено, що страхова сума складає 225 000,00 грн., страховий платіж – 14 107,50 грн., період страхування – 22.11.2008-21.11.2009 (включно).

В розділі 9 Договору сторони узгодили комплекс заходів, які зобов’язувався вжити Страхувальник у разі настання передбаченої Договором страхування події, яка призвела до збитків і може бути визнана як страховий випадок, зокрема, негайно повідомити і викликати на місце події представників компетентних офіційних органів МВС, МНС, відомчих аварійних служб, пожежної охорони або інших, дочекатися і отримати від них документи (довідку, протокол), які підтверджують факт настання, час і обставини події (п.п. 9.1.2 п. 9.1), протягом 72 годин з моменту, як стало відомо про настання події за винятком святкових та неробочих днів надати страховику або його представнику письмову заяву за формою Страховика про подію з описом обставин її настання і ТЗ для огляду, не проводячи робіт по зміні його стану (п.п. 9.1.7 п. 9.1).

28.03.2009 на паркінгу ТРЦ «Дафі», розташованого за адресою бул. Зоряний,1-а, транспортний засіб було пошкоджено при невстановлених обставинах, з приводу чого 28.03.2009 Позивач звернувся до відділення по оформленню ДТП та дізнання ВДАІ з обслуговування АТ міста Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області. Зазначені факти підтверджуються довідкою , складеною Інспектором відділення по оформленню дорожньо-транспортних пригод та дізнання відділу ДАІ з обслуговування АТ м. Дніпропетровська та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітаном міліції ОСОБА_2 та висновком, затвердженим начальником Бабушкінського РВ ГУ УМВС України в Дніпропетровській області підполковником міліції ОСОБА_3

Як зазначено в позовній заяві, у зв’язку з тим, що зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася у вихідний день (28.03.20009 – субота), Дніпропетровська регіональна дирекція ЗАТ ФГ «Страхові традиції» не працювала, через що, Позивач був позбавлений можливості негайно звернутися з письмовою заявою до Відповідача, тому Повідомлення про пошкодження транспортного засобу, Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) та Заява на виплату страхового відшкодування датовані 30.03.2009 – першим робочим днем Відповідача. В Повідомленні про пошкодження транспортного засобу також було зафіксовано, що про подію (ДТП) було заявлено до ДАЇ м. Дніпропетровська, про що додано вищезазначену довідку.

У відповідності до рахунку № 654 від 30.03.2009 складеного на спеціалізованому СТО, ТОВ «ОСОБА_4 ЛТД», вартість відновлювального ремонту автомобіля визначена у розмірі 1 612,56 грн.

Згідно з листом Відповідача (вих. № 4244/10 від 19 травня 2009р.) Позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування. В якості підстав для відмови у здійснені страхової виплати Відповідач послався на порушення Позивачем вимог п.п. 8.3.4 п. 8.3. Розділу 8 «Загальних умов страхування» Договору та п.п. 9.1.2. п.9.1 розділу 9 «Загальних умов страхування» до Договору, зокрема, порушення строку звернення до компетентних офіційних органів МВС, зазначивши при цьому, що таке звернення відповідно до висновку Бабушкінського РВ ДМУ з Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Дніпропетровськ мало місце лише 02.04.2009.

Не погоджуючись з даною відмовою, в порядку досудового врегулювання спору Позивач листом № 871/09 від 16.06.2009 повідомив Відповідача про порушення останнім у такий спосіб умов Договору та вимагав перегляду матеріалів щодо даного страхового випадку, про що просив повідомити у строк не пізніше 30.06.2009. Зазначений лист був отриманий Відповідачем 22.06.2009, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Однак, відомості щодо реагування на зазначений лист в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, судом встановлено, що згідно ст. 26 Закону України "Про страхування" та умов Договору у Відповідача не було підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування Позивачу, а факти викладені в листі Відповідача вих. № 4244/10 від 19 травня 2009р. є такими, що спростовуються матеріалами справи.

Стаття 979 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) передбачає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику. Також при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 990 ЦК України визначає умови та порядок здійснення страхової виплати згідно яких страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Такими чином, суд вбачає підстави для задоволення позову в частині стягнення вимоги суми страхового відшкодування у розмірі 1 612,56 грн.

За правилами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, стягненню з Відповідача на користь позивача підлягає сума збитків від інфляції та 3 % річних у розмірі 125,36 грн.

При цьому, визначаючи період прострочення виконання грошового зобов’язання за Договором суд враховував наступне.

Згідно з п. 12.1 розділу 12 Договору виплата страхового відшкодування проводиться Страховиком згідно Договору страхування на підставі письмової заяви Страхувальника і страхового акта, який складається Страховиком або уповноваженою ним особою.

У відповідності до п. 12.3 страховий акт є формою прийняття рішення про виплату/відмову у виплаті страхового відшкодування та складається Страховиком у строки передбачені п. 12.9 Договору.

Страховик приймає рішення про виплату/відмову у виплаті страхового відшкодування та складає Страховий акт про пошкодженні ТЗ до 3% від страхової суми – протягом 2-х робочих днів з дня тримання документів згідно розділу 10 Договору (п.п. 12.19.1 п. 12.19 розділу 12 Договору).

Виплата страхового відшкодування здійснюється не пізніше одного робочого дня з дати складання страхового акту (п.п. 12.19.2 п. 12.19 розділу 12 Договору).

Таким чином, за умови належного виконання Відповідачем своїх зобов’язання за Договором виплата страхового відшкодування повинна була мати місце до 01.04.2009.

Стаття 992 ЦК України встановлює відповідальність страховика у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов’язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно з п.п. 8.1.5 п. 8.1 розділу 8 Договору Страховик зобов’язаний у разі несвоєчасної сплати Страховиком страхового відшкодування, Страховик зобов’язаний сплатити пеню у розмірі 0,01 % від суми страхового відшкодування за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на день виникнення прострочення.

Разом з тим, в ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

В силу п. 2 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника) є несправедливими умовами договору. Ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

З огляду на викладене суд вбачає підстави для визнання несправедливими та недійсними умов Договору в частині п.п. 8.1.5 Договору, адже обмеження розміру пені, що встановлене Договором, обмежує права Позивача як споживача страхової послуги стосовно Відповідача як виконавця цієї послуги у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання зобов’язань за Договором.

У зв’язку з цим, позовна вимога про стягнення пені у розмірі 10 594,52 грн. є законною та підлягає задоволенню.

При цьому, застосовуючи до спірних правовідносин Закон України «Про захист прав споживачів» суд виходить з наступного.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з дефініціями наведеними у зазначеному Законі споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги, послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Таким чином, Позивач підпадає під поняття споживач, Відповідач – під поняття виконавець, а страхова послуга – під поняття послуга в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Ст. 17 Закону передбачений захист права споживача не лише у торговій, а й в інших (у т.ч. сфері страхування майна, транспортних засобів) сферах обслуговування.

Відповідно до п. 9 ч. 1. статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» страхові послуги і є фінансовими послугами, а відтак підпадають під регулювання і нормами Закону України «Про захист прав споживачів».

Зазначене кореспондується з постановою Пленуму Верховного Суду України від 12.04.96р. № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», в якій зазначено, що оскільки Закон України «Про захист прав споживачів» не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів страхування, із договорів про надання фінансово кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Позовні вимоги у частині компенсації моральної шкоди підлягають відшкодуванню за правилами ст. 1167 ЦК України, частково. Так судом встановлено, що Відповідач не виконав своєчасно свої зобов'язання за Договором, чим позбавив Позивача у справі можливості деякий час використовувати належне йому майно.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, з урахуванням усіх обставин справи, суд приходить до висновку, що завдана з вини Відповідача Позивачу моральна шкода має бути відшкодована в розмірі 1 000,00 грн.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в частині визнання незаконною відмову Відповідача у виплаті страхового відшкодування вих. № 4244/10 від 19.05.2009, визнання несправедливими та недійсними умов Договору в частині п. 8.1.5 Договору, стягнення страхового відшкодування в розмірі 1 612,56 грн., збитків від інфляції, трьох відсотків річних від простроченої суми за весь час прострочення, пені в сумі 10 719,88 грн., компенсації моральної шкоди у розмірі 1 000,00 грн. Розрахунок позивача відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи.

У відповідності до 88 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати понесені Позивачем підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 10 грн. судового збору та 114 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст. ст. 22, 23, 526, 611, 625, 979, 983, 988, 990, 992, 1167, 1192, 1187, ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208, 213, 218, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції» в особі Дніпропетровської регіональної дирекції Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції» про захист прав споживача задовольнити частково.

Визнати незаконною відмову Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції» у здійсненні страхової виплати вих. № 4244/10 від 19.05.2009.

Визнати несправедливими та недійсними умови Договору в частині п. 8.1.5 Договору добровільного страхування автотранспортних засобів № 06/11674/04701/08 від 21.11.2008.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції» (м. Київ, вул. В. Хвойко, 15/15, ЄДРПОУ 32281587, п/р 26504711510096 в ВАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму страхового відшкодування в розмірі 1 612,56 грн., збитків від інфляції, трьох відсотків річних від простроченої суми за весь час прострочення, пені в розмірі 10 719,88 грн., компенсації моральної шкоди у розмірі 1 000,00 грн., судового збору у розмірі 10,00 грн. та витрат ні інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 114, 00 грн.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, наведеному вище. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження.

Суддя: В.М.Грищенко