Ухвала суду № 73529330, 12.04.2018, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/848/17

Номер провадження 2/699/140/18

УХВАЛА

щодо забезпечення судових витрат

12.04.2018 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря Таран О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Деренківець» про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною,

встановив:

06.12.2017 року позивач пред’явив у суд даний позов і просить визнати укладену додаткову угоду № 1 від 01.07.2016 року до договору оренди землі від 02 січня 2014 року між СТОВ "Деренківець" та ОСОБА_4, зареєстровану у Корсунь - Шевченківському районному управлінні юстиції, недійсною та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки до 22.12.2022 року, що була внесена на підставі додаткової угоди № 1 від 01.07.2016 року до договору оренди землі від 02 січня 2014 року між СТОВ Деренківець" та ОСОБА_4 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7122581500:04:001:0171. Розірвати договір оренди землі від 02 січня 2014 року укладений між СТОВ Деренківець" та ОСОБА_4, зареєстрований у Корсунь - Шевченківському районному управлінні юстиції 07.04.2014 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7122581500:04:001:0171.

Позов мотивований тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,9899 га, кадастровий номер 7122581500:04:001:0171, яку він успадкував за законом після смерті його матері ОСОБА_4. За життя між його матір»ю та СТОВ «Деренківець» укладений договір оренди від 02.02.2014 року вказаної земельної ділянки терміном на п»ять років. У п.39 цього договору зазначено, що перехід права власності на земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору. Тому позивач повідомив орендаря про намір розірвати договір оренди землі, на що йому була надана додаткова угода №1 до договору оренди землі від 01.07.2016 року, з якої вбачається, що ОСОБА_4 передала в оренду земельну ділянку строком до 22.12.2022 року та в п.38 зазначено, що перехід права власності на земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Позивач вважає, що додаткову угоду його мати не підписувала, оскільки на ній стоїть не її підпис.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 позов не визнав, зазначив, що такий є безпідставним і навмисно поданим і тому відповідно до ч.4 ст.135 ЦПК України просить вжити заходи забезпечення судових витрат та зобов»язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи. Розмір таких витрат відповідачем визначено у 42400 грн, з яких 6000 грн витрати на судову почеркознавчу експертизу, 6000 грн витрати на судово-медичну експертизу, 25000 грн витрати на правничу допомогу, 2000 грн фактичні витрати представника, 3000 грн витрати на компенсацію втраченого заробітку трьом свідкам та забезпечення їх явки до суду, 300 грн витрати на витребування доказів та доставку їх до суду, 100 грн поштові витрати.

Поняття судових витрат закріплено в ст.133 ЦПК України. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.1,2 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в розмірі 42400 грн.

Згідно ч.1 ст.135 ЦПК України суд може зобов'язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).

Згідно ч.4 цієї ж статті як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).

Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:

1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або 2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Клопотання про забезпечення судових витрат представником відповідача обґрунтоване тим, що даний позов є безпідставним і навмисно поданим, з чим суд не може погодитись, оскільки сторонами надані докази щодо наявності договору оренди землі та його виконання. Інших підстав для вжиття заходів судових витрат, передбачених ч.4 ст.135 ЦПК України суд не вбачає, оскільки позивач має зареєстроване місце на території України і суду не надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Крім цього, згідно ч.5 ст.135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представником відповідача надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №631 видане на ім»я ОСОБА_2, копію довіреності, копію договору №53А про надання правової допомоги від 28.12.2017 року, укладеного між СТОВ «Деренківець» та адвокатом ОСОБА_2, з п.5 якого вбачається, що вартість однієї години роботи адвоката становить 1400 грн без ПДВ, відрядження за один день становить 1600 грн, в додатку №1 до договору про надання правової допомоги зазначено, що винагорода за надання правої допомоги складає 25000 грн, якщо кількість робочих адвоката за надання правової допомоги не перевищить 20 годин (а.с.65-69).

Склад та розміри витрат, пов'язаних з правничою допомогою, входить до предмета доказування у справі, а на підтвердження цих обставин суду повинні бути підтверджуючі документи, які представником відповідача повністю не надані.

Згідно ч.7 ст.139 ЦПК України розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Також представником відповідача зазначено, що витрати на судову почеркознавчу експертизу складають 6000 грн, що підтверджується договором №2501-18/8/1 від 25.01.2018 року, в якому зазначено, що вартість експертизи становить 6000 грн, платіжним дорученням від 23.02.2018 року №273, актом виконаних робіт від 05.03.2018 року (а.с.89-101).

6000 грн становлять витрати на судово-медичну експертизу, але не зрозуміло яким чином проведений розрахунок.

2000 грн фактичні витрати представника, але також нічим не підтверджені та не надано їхнього розрахунку.

300 грн витрати на витребування доказів та доставку їх до суду, але клопотання про витребування доказів задоволено частково і суд самостійно витребує зазначені докази.

3000 грн витрати на компенсацію втраченого заробітку трьом свідкам ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є працівниками СТОВ «Деренківець» та ОСОБА_6, яка працює листоношею та забезпечення їх явки до суду. Згідно ч.1,2 ст.139 ЦПК України свідку у зв'язку з викликом до суду відшкодовуються витрати, що пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та наймом житла, а також виплачується компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Але представником відповідача не надано обґрунтованого розрахунку компенсації втраченого заробітку свідкам.

100 грн поштових витрат підтверджується описом про відправлення цінного листа, який містить відзив з доданими документами, клопотання, всього на 30 аркушах на адресу Корсунь-Шевченківського районного суду 11.01.2018 року.

На підставі вище викладеного суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення судових витрат.

Керуючись ст.ст.135 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення судових витрат.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Свитка С. Л.