Постанова № 73524361, 19.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1317/17

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді-доповідача ОСОБА_1

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

за участю секретаря судового засідання – Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 на постанову від 15 серпня 2017 року, ухвалену Миколаївським окружним адміністративним судом у складі головуючого-судді Лісовської Н.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_4, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій щодо визнання нікчемними транзакції щодо списання коштів, про зобов’язання подати додаткову інформацію щодо включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів, -

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_4, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» щодо визнання нікчемними транзакцій (операцій) щодо списання коштів з відкритого в банку розрахункового рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19 травня 2016 року у сумі 30000 грн., з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-052-000235860 від 10 травня 2016 року на рахунок позивача №26206526952101, відкритий у цьому банку;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників,які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунком №26206526952101 на суму 30000 грн.

Постановою від 15 серпня 2017 року, ухваленою у порядку письмового провадження, Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов у повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою першої інстанції, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 (з 24.01.2017 року) звернулась до Одеського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги, апелянт обґрунтовує тим, що при розгляді даної справи та при ухваленні оскарженого судового рішення суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального та матеріального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого та незаконного судового рішення.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що кошти, що знаходяться на поточному рахунку, який відкритий в проблемному банку, підлягають виплаті за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки позивач не є вкладником ПАТ «Банк Михайлівський», а з цих підстав гарантії Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюються на позивача.

Апелянт посилається на позицію Вищого адміністративного суду України в ухвалах від 28 січня 2016 року у справі № К/800/40534/15, від 24 березня 2016 року №К/800/50411/15.

Апелянт звертає увагу суду на те, що перекази коштів в розмірі 30000 грн. здійсненні під час дії обмежувальних заходів НБУ та перед введенням тимчасової адміністрації в проблемний банк. Дана обставина вказує на існування заздалегідь спланованої схеми по проведенню грошових коштів з фінансової компанії на поточні рахунки, що відкриті в проблемному банку для подальшого погашення суми вкладу фізичним особам за рахунок гарантованої суми відшкодування.

04 грудня 2017 року ОСОБА_3 подав до Одеського апеляційного адміністративного суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду першої інстанції не спростовують.

Справа розглянута апеляційним судом у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з’явились у судове засідання, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з огляду на наступне.

Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_3, Миколаївський окружний адміністративний суд встановив наступне.

17 грудня 2015 року ОСОБА_3 уклав з ПАТ «Банк Михайлівський» договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» № 980-052-000001320, предметом якого є відкриття на ім’я позивача та обслуговування банківського рахунку № 26206526952101.

Того ж дня ОСОБА_3 уклав договір з ПАТ «Банк Михайлівський» № 980-052-000163777, за яким передав банку у власність грошові кошти в сумі 20 000 грн. під виплату процентів у встановлений договором строк.

15 лютого 2016 року ОСОБА_3 з ПАТ «Банк Михайлівський» уклав договір «Капітал+ (з виплатою процентів в кінці строку)» № 980-052-000189907, за умовами якого передав банку 20 000 грн.

10 травня 2016 року позивач уклав з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договір «Капітал+ (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку)» № 980-052-000235860 щодо передачі у власність 30 000 грн. на строк не більше 42 днів до 21 червня 2016 року з виплатою 31,68 % річних.

Відповідно до п.п. 6, 7 п. 1.2 вищевказаного договору, зазначена юридична особа сплачує позивачу щомісячно проценти та повертає кошти у безготівковій формі на його рахунок № 26206526952101 у ПАТ «Банк Михайлівський».

Квитанцією від 10 травня 2016 року № 1551974 підтверджено перерахування коштів у сумі 30 000 грн. відповідно до умов договору № 980-052-000235860 з банківського рахунку позивача № 26206526952101 у ПАТ «Банк Михайлівський» на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у ПАТ «Банк Михайлівський».

Згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_3, 19 травня 2016 року ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» перерахував кошти в сумі 20 000 грн. за договором від 17.12.2015 р. № 980-052-000163777, у сумі 20 000 грн. за договором від 15 лютого 2016 року № 980-052-000189907 і в сумі 30 000 грн. за договором від 10 травня 2016 року № 980-052-000235860, на рахунок позивача № 26206526952101 у ПАТ "Банк Михайлівський".

На підставі рішення Правління НБУ від 23 травня 2016 року № 14/БТ виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 23 травня 2016 року № 812 про запровадження з 23 травня 2016 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_4.

Відповідно до рішення Правління НБУ від 12 липня 2016 року № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 12 липня 2016 року № 1213 про початок процедури ліквідації банку з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно.

З 15 липня 2016 року розпочато виплати гарантованої суми вкладникам, проте ОСОБА_3 не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду на суму 30 000 грн.

ОСОБА_3 неодноразово звертався до відповідача з заявами про виплату йому гарантованої суми відшкодування (заяви від 29.07.2016 р., 11.11.2016 р. і 19.12.2016 р.), однак 24 січня 2017 р. отримав за рахунок Фонду лише 40 183,71 грн.

Відповідно до витягу з додатку № 2 до Акту № 2 від 01 червня 2016 року Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, встановлено нікчемність транзакцій з перерахування 19 травня 2016 року коштів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунки фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський», у тому числі коштів у сумі 70 350,94 грн. на рахунок позивача.

25 січня 2017 р. ПАТ «Банк Михайлівський» надіслав ОСОБА_3 повідомлення про нікчемність правочину щодо повернення коштів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ПАТ «Банк Михайлівський», виконуючи розрахунковий документ ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на суму коштів, які переказувались. А отже, ПАТ «Банк Михайлівський» не є сторонню переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов’язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку перед ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто позивача.

Суд першої інстанції встановив, що договори, які було укладено між ОСОБА_3 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», за своєю природою та змістом не є розрахунковим документом, а операції по перерахунку коштів є правомірними та відповідали діючому законодавству України.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для визнання нікчемними транзакцій (операцій) щодо перерахунку коштів з рахунків ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача, а отже, позовна вимога про визнання протиправними таких дій є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що рахунок ОСОБА_3 на суму 30 000 грн. мав би бути включеним до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

За таких обставин, оскільки протиправними діями порушені гарантовані ч. 1 ст. 26 Закону № 4452 права позивача на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги, Миколаївський окружний адміністративний суд виходив з того, що обов'язок відповідача на вчинення відповідних дій прямо передбачений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників.

Суд апеляційної інстанції, погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки було правильно встановлено, що кошти ОСОБА_3, отримані банком на його рахунок, вважаються вкладом відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно положень ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов’язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов’язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Відповідно до п. 3, п. 4 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад – кошти в готівковій чи безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Водночас, вкладник - фізична особа (в тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката

Керуючись ч. 1, ч. 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч. 2 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

- перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

- переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, що не виконане;

- перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

- перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Частиною 3 ст. 27 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України".

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо строку, протягом якого мають бути вчинені дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно перевірки документів, на підставі яких виникли правовідносини між банком та його клієнтом, та як результат включення таких осіб до списку.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 р. № 14 уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п. 4-6 ч. 4 ст. 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Переліки, зазначені у цьому пункті, надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. У супровідному листі зазначаються назви переліків, кількість інформаційних рядків та підсумкові значення сум.

Переліки на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) складаються в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та засвідчуються підписами уповноваженої особи Фонду, головного бухгалтера банку та відбитком печатки банку (за наявності), в електронному вигляді - у csv-файлах. Дані на паперових носіях та в електронному вигляді повинні бути ідентичними.

Інформація про вкладника в переліках має забезпечувати можливість його ідентифікації відповідно до законодавства.

Переліки в електронному вигляді можуть бути передані до Фонду засобами електронної пошти Національного банку України.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

На підставі п. 2-5 розділу IІІ Положення Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.

Загальний реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується директором-розпорядником або заступником директора-розпорядника та засвідчується відбитком печатки Фонду.

Фонд складає зміни та доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру.

Проте, таких дій щодо вкладу позивача, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладі фізичних осіб вчинено не було. Натомість відповідач зазначив, що перерахування коштів з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на поточний рахунок позивача є нікчемним в силу вимог ст. 216 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідно до пояснень позивача та виписки з особового рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зі свого розрахункового рахунку ініціював переказ коштів на повернення позик та процентів ОСОБА_3 на підставі відповідних договорів між ними.

Разом з тим, суд першої інстанції правильно зазначив, що перерахування коштів з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на поточний рахунок позивача здійснено 19 травня 2016 року, тобто до прийняття рішення Національним банком України від 23 травня 2016 року № 14/БТ «Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» та прийняття Виконавчою дирекцією Фонду рішення № 812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора» та рішення від 13 червня 2016 року № 991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський».

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Згідно ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пунктом 1.24 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі.

Пунктом 1.30 даного Закону зазначено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 38 Закону № 4452 протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно ч. 3 даної статті правочин може бути віднесений до нікчемного у випадку, якщо банк вчинив за таким договором певні дії (відчужив майно, здійснив оплату, прийняв зобов'язання, переоформив договір, тощо).

ПАТ «Банк Михайлівський», виконуючи розрахунковий документ ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на суму коштів, які переказувались. А отже ПАТ «Банк Михайлівський» не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку перед ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто позивача.

Апеляційний суд зазначає, що списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22.

Відповідно до п. 1.4 гл. 1 Інструкції № 22 розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень, і строків їх подання до банку.

ПАТ "Банк Михайлівський" при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не було встановлено, а отже операції по перерахунку коштів є правомірними та відповідали діючому законодавству України.

Отже, апеляційний суд зазначає, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, визнаючи нікчемним перерахування коштів з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на поточний рахунок ОСОБА_3 діяла всупереч та не у спосіб передбачений законом.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зробив обґрунтовані висновки, а також ухвалив правильне рішення по суті справи, дотримуючись норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги, оскільки вони не доведені та не підтвердженні матеріалами справи, суперечать чинному законодавству України, та спростовуються висновками суду першої інстанції.

Посилання апелянта на судові рішення ВАС України апеляційний суд відхиляє оскільки відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Понесені апелянтом судові витрати відшкодуванню не підлягають, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-9, 72-78, 139, 195, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315 ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ч. 1 ст. 325, ст. 328, ст. 329 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 17.04.2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6