Постанова № 73522050, 21.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4888/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді-доповідача ОСОБА_1

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

за участю секретаря судового засідання – Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову від 08 грудня 2017 року, ухвалену Одеським окружним адміністративним судом у складі головуючого-судді Стеценко О.О. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лісса-С» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Лісса-С» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (а.с. 14-17), просило суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Форма «Ю» №3193-17 від 15.06.2017 року ГУ ДФС в Одеській області;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС в Одеській області від 08.08.2017 року про опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) ТОВ «Лісса-С», у податкову заставу;

- зобов’язати ГУ ДФС в Одеській області відновити показники податку на додану вартість в картці особового рахунку ТОВ «Лісса-С».

Постановою від 08 грудня 2017 року, ухваленою у порядку письмового провадження, Одеський окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив частково, а саме:

- визнав протиправною та скасував податкову вимогу головного управління ДФС в Одеській області №3193-17 від 15.06.2017 року, якою ТОВ «Лісса-С» визначено суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 25391911,83 грн.;

- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 08.08.2017 року про опис у податкову заставу майна ТОВ «Лісса-С»;

- у задоволенні решти позовних вимог – відмовив.

Не погоджуючись з постановою суду, Головне управління ДФС в Одеській області, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржену постанову в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Так апелянт зазначає, що відповідна сума 44789276 грн., не заявлялася позивачем для бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у банку або в рахунок погашення податкових зобов’язань за поданою податковою звітністю, а тому після занесення ІКП інформації про суму відшкодування ПДВ на рахунок платника або зменшення такої суми за уточненим розрахунком, поданим до раніше поданої звітності, в ІКП платника зменшується залишок бюджетного відшкодування за відповідний звітний (податковий) період, а у разі його недостатності відбувається зменшення позитивного сальдо розрахунків платника з бюджетом в календарній черговості його виникнення, при відсутності позитивного сальдо виникає податковий борг.

Таким чином, оскільки станом на 02.06.2017 року в інтегрованій картці платника податку ТОВ «Лісса-С» рахувалась переплата у розмірі 19397406,00 грн., а за наслідками здійсненої Державною казначейською службою України виплати підприємству сум податку на додану вартість у загальному розмірі 44789276,00 грн., згідно платіжного доручення №32.24 (#158708750) від 02.06.2017 року на розрахунковий рахунок підприємства, в інтегрованій картці платника виник податковий борг, який склав 25391870,00 грн.

Апелянт звертає увагу, що у рядку 21 податкової декларації ТОВ «Лісса-С» з податку на додану вартість за травень 2017 року, поданої підприємством 23.06.2017 року, сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду складала 44848280,00 грн.

Також, апелянт зазначає, що згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України, ТОВ «Лісса-С» за поданою податковою звітністю з податку на додану вартість за періоди починаючи з березня 2015 року по теперішній час не відображало та не заявляло суму сформованого від’ємного значення податку на додану вартість у розмірі 44789276 грн., до бюджетного відшкодування. Будь-яких заходів щодо належного відображення відповідної суми у податкових деклараціях з податку на додану вартість підприємством не вживалось.

Апелянт зазначає, що у відповідності до змісту ст. 88, п. 89.3 ст. 89, пп. 153 п. 1 ст. 14, пп. 155 п. 1 ст. 14 ПК України направлення податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу є застережним заходом до боржника. З огляду на зазначене, ГУ ДФС в Одеській області вважає постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2017 року по вказаній справі в частині задоволених позовних вимог прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд першої інстанції не надав перевагу доводам позивача, а прийняв до уваги докази відповідача, що призвело до порушення принципів, закріплених у ст. 7 КАС України.

ТОВ «Лісса-С» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримала позовні вимоги, оскільки вважає, що апеляційна скарга не обґрунтована та не спростовує доводів суду першої інстанції, а з цих підстав задоволенню не підлягає.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Суд першої інстанції встановив, матеріалами справи підтверджено та сторонами у справі не оспорюється, що товариство з обмеженою відповідальністю «Лісса-С» зареєстровано 24.01.2014 року, ідентифікаційний код 39066857. ТОВ «Лісса-С» є платником ПДВ, індивідуальний податковий номер 390668515516 (а.с.7- 8).

15.06.2017 року ГУ ДФС в Одеській області прийняло податкову вимогу №3193-17 відповідно до якої, станом на 14.06.2017 року, податковий борг ТОВ «Лісса-С» з ПДВ складає 25391911,83 грн. (а.с.18).

08.09.2017 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення про опис у податкову заставу майна ТОВ «Лісса-С», що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТОВ «Лісса-С» (а.с.19).

Не погоджуючись з податковою вимогою №3193-17 від 15.06.2017 року, ТОВ «Лісса-С» 06.07.2017 року подало скаргу до ДФС України, але рішенням ДФС України №18104/6/99-99-17-01-15 від 17.08.2017 року про результати розгляду скарги, скарга ТОВ «Лісса-С» залишена без задоволення, а оскаржена податкова вимога – без змін (а.с. 20-22).

Надаючи правову оцінку правомірності прийняття ГУ ДФС в Одеській області податкової вимоги №3193-17 від 15.06.2017 року, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Лісса-С» 19.08.2015 року подана до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області податкова декларація з ПДВ за липень 2015 року у рядку 24 якої ТОВ «Лісса-С» було визначено суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 44 789 276,00 гривень (а.с. 62-63).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 року у справі № 815/7080/15, яка набрала законної сили (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 55988986), частково задоволений адміністративний позов ТОВ «Лісса-С» до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС України в Одеській області, зокрема, окрім іншого стягнено з Державного бюджету України на користь ТОВ «Лісса-С» відшкодування податку на додану вартість в сумі 44 789 276,00 грн.

Також суд першої інстанції встановив, що відповідно до податкової декларації з ПДВ, поданої ТОВ «Лісса-С» за лютий 2017 року, позивачем у рядку 20.2.1. заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку сума в розмірі 19 397 616,00 грн.. Також у рядку 21 цієї декларації позивачем вказана сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 44 852 780,00 грн. (а.с.64).

Згідно відомостей інтегрованої картки платника податків ТОВ «Лісса-С» 26.04.2017 року на підставі податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0003451401 від 19.12.2016 року виключена з обліку сума від’ємного значення з ПДВ у розмірі 45 149 360,00 грн. (а.с.70).

Суд першої інстанції також встановив, що у рядку 21 податкової декларації з ПДВ за травень 2017 року ТОВ «Лісса-С» відображена сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 44 848 280,00 грн. (а.с.66).

02.06.2017 року на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 року у справі № 815/7080/15 Державною казначейською службою України виплачено ТОВ «Лісса-С» бюджетне відшкодування з ПДВ у загальному розмірі 44 789 276,00 гривень згідно платіжного доручення №32.24, що підтверджено відомостями інтегрованої картки платника податків ТОВ «Лісса-С» з ПДВ (а.с.71).

Згідно відомостей інтегрованої картки платника податків ТОВ «Лісса-С» після виплати вищевказаного бюджетного відшкодування, станом на 02.06.2017 року, у ТОВ «Лісса-С» утворився податковий борг з ПДВ в розмірі 25 391 869,90 грн., який відображений в оскарженій податковій вимозі №3193 від 15.06.2017 року (а.с.71, 18).

Також суд першої інстанції встановив, що відповідно до податкових декларації ТОВ «Лісса-С» з ПДВ за лютий і травень 2017 року, станом на 02.06.2017 року у ТОВ «Лісса-С» сформовано від’ємне значення з ПДВ в розмірі 44 808 675,00 грн. та заявлено до бюджетного відшкодування 19 397 616,00 грн.

Відповідно до відомостей інтегрованої картки платника податків ТОВ «Лісса-С» станом на 02.06.2017 року у Позивача обліковувалась тільки переплата в розмірі 19397406,10 грн. (яка є сумою, заявленою до бюджетного відшкодування), від’ємне значення з ПДВ у інтегрованої картки платника податків дорівнювало 0,00 гривень.

В зв’язку з тим, що за даними інтегрованої картки платника податків у позивача, станом на 02.06.2017 року, було відсутнє від’ємне значення з ПДВ в момент перерахування Державною казначейською службою на його користь бюджетного відшкодування в розмірі 44789276,00 гривень за рішенням суду у справі №815/7080/15, в інтегрованій картці платника податків позивача виник податковий борг в розмірі 25 391 869,90 гривень (19397406,10 гривень переплати з ПДВ - 44789276,00 виплаченого бюджетного відшкодування).

Таким чином, суд першої інстанції встановив, з чим погоджується апеляційний суд, що наявність в інтегрованій картці платника податків позивача, станом на 02.06.2017 року, податкового боргу пов’язана виключно із відсутністю в інтегрованій картці платника податків відомостей про від’ємне значення з ПДВ в розмірі 44 808 675,00 гривень, які були відображені позивачем у податковій звітності.

Вирішуючи питання щодо правомірності визначення контролюючим органом податкового боргу, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до відомостей інтегрованої картки платника податків, ТОВ «Лісса-С» 26.04.2017 року на підставі податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0003451401 від 19.12.2016 року виключена з обліку сума від’ємного значення з ПДВ у розмірі 45 149 360,00 грн. (а.с.70).

ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області 19.12.2016 року на підставі акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення, в тому числі податкове повідомлення-рішення №0003451401, яким ТОВ «Лісса-С» зменшено від’ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 45 149 360,00 гривень.

05.01.2017 року ТОВ «Лісса-С» звернулось до ГУ ДФС в Одеській області з первинною скаргою на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 19.12.2016 року, зокрема і на податкове повідомлення-рішення №0003451401. Рішенням ГУ ДФС в Одеській області від 09.03.2017 року №1691/10/15-32-10-01-07 скаргу ТОВ «ЛІсса-С» залишена без задоволення.

В подальшому, 16.03.2017 року ТОВ «Лісса-С» звернулось із скаргою до ДФС України, але 18.05.2017 року ТОВ «Лісса-С» отримало відповідь ДФС України про залишення скарги без розгляду в зв’язку із судовим оскарженням.

Суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Лісса-С» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, в тому числі №0003451401 від 19.12.2016 року.

За вказаним адміністративним позовом, ухвалою суду від 04.04.2017 року було відкрито провадження у справі №815/1724/17, але ухвалою суду від 29.09.2017 року зазначений адміністративний позов залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Оскільки за приписами п. 56.18. ст.56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення, а при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з моменту відкриття 04.04.2017 року Одеським окружним адміністративним судом провадження у справі №815/1724/17 грошові зобов’язання, які виникли на підставі податкового повідомлення-рішення №0003451401 від 19.12.2016 року, вважаються неузгодженими.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за таких обставин у контролюючого органу були відсутні будь-які правові підстави здійснювати 26.04.2017 року виключення з обліку в інтегрованій картці платника податків – позивача від’ємного значення з ПДВ в розмірі 45 149 360,00 грн. Внаслідок цього суд першої інстанції правильно встановив, що станом на 02.06.2017 року ТОВ «Лісса- С» було сформовано переплату з ПДВ в розмірі 19 397 616,00 грн. та сформовано від’ємне значення з ПДВ в розмірі 44 808 675,00 грн.

Враховуючи положення п.п.14.1.39., п.п.14.1.175 п.14.1. ст.14, п. 57.1 та п. 57.3 ст.57, п. 59.1 ст. 59, п. 200.1 та п. 200.4 ст.200 ПК України, пункту 3 Глави 6 Розділу ІІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №422 від 07.04.2016 року апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги, що податковий борг з ПДВ може утворитись виключно у випадку наявності у платника ПДВ негативного сальдо розрахунків з бюджетом.

Враховуючи, що станом на 02.06.2017 року ТОВ «Лісса-С» сформовано переплату з ПДВ в розмірі 19397616,00 грн. та сформовано від’ємне значення з ПДВ в розмірі 44808675,00 грн., виплата позивачу бюджетного відшкодування з Державного бюджету України в розмірі 44789276,00 грн. арифметично не могла призвести до виникнення у позивача негативного сальдо розрахунків з бюджетом і як наслідок – податкового боргу.

Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності у позивача, станом на 15.06.2017 року, податкового боргу з ПДВ, внаслідок чого оскаржена податкова вимога ГУ ДФС в Одеській області №3193 від 15.06.2017 року є протиправною.

Задовольняючи вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС в Одеській області рішення від 08.09.2017 року про опис у податкову заставу майна ТОВ «Лісса-С», суд першої інстанції, з посиланням на положення п. 88.1 ст. 88, п.п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПК України, дійшов правильного висновку, що обов’язковою умовою для застосування податкової застави є наявність у платника податків податкового боргу. Проте, оскільки судом встановлено відсутність станом на 15.06.2017 року податкового боргу з ПДВ, а оскаржена податкова вимога №3193 від 15.06.2017 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС в Одеській області від 08.08.2017 року про опис у податкову заставу майна ТОВ «Лісса-С».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання ГУ ДФС в Одеській області відновити показники ПДВ в картці особового рахунку ТОВ «Лісса-С», суд першої інстанції з посиланням на приписи п.74.1 ст.74 ПК України, пунктів 1 та 3 Розділу І, п.1 Глави 1 Розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №422 від 07.04.2016 року, правильно зазначив, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що контролюючий орган не довів правомірності та обґрунтованості оскаржених податкової вимоги №3193-17 від 15.06.2017 року та рішення від 08.08.2017 року про опис у податкову заставу майна ТОВ «Лісса-С».

Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що сума 44789276 грн., не заявлялася позивачем для бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у банку або в рахунок погашення податкових зобов’язань за поданою податковою звітністю, а тому після занесення до ІКП інформації про суму відшкодування ПДВ на рахунок платника або зменшення такої суми за уточненим розрахунком, поданим до раніше поданої звітності, в ІКП платника зменшується залишок бюджетного відшкодування за відповідний звітний (податковий) період, а у разі його недостатності відбувається зменшення позитивного сальдо розрахунків платника з бюджетом в календарній черговості його виникнення, при відсутності позитивного сальдо виникає податковий борг.

При цьому апеляційний суд зазначає, що факт відсутності у позивача, станом на 15.06.2017 року, податкового боргу з ПДВ, правильно встановлений судом першої інстанції та підтверджений матеріалами справи, та виплата позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 44789276 грн. відбулась за судовим рішенням, що невілює доводи апелянта про не заявлення позивачем цієї суми для бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у банку або в рахунок погашення податкових зобов’язань за поданою податковою звітністю.

Доводи апелянта про те, що ТОВ «Лісса-С» за поданою податковою звітністю з податку на додану вартість за періоди починаючи з березня 2015 року по теперішній час не відображало суму сформованого від’ємного значення податку на додану вартість у розмірі 44789276 грн., та будь-яких заходів щодо належного відображення відповідної суми у податкових деклараціях з податку на додану вартість підприємством не вживалось, спростовуються наданими апелянтом на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 року про витребування додаткових доказів, на які посилається апелянта та які контролюючий орган, всупереч приписів ч. 4 ст. 71 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 року) не надав до суду першої інстанції (а.с. 135-249), зокрема:

- копією податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19.12.2016 року яким встановлено завищення від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду – за квітень 2016 року в розмірі 45 149 360 грн.;

- копією податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 10.12.2015 року про зменшення розміру від’ємного значення суми ПДВ у розмірі 44 789 276 грн. за липень 2015 року;

- копією постанови Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 року у справі № 815/7080/15, якою., окрім іншого скасоване податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 10.12.2015 року про зменшення розміру від’ємного значення суми ПДВ у розмірі 44 789 276 грн. за липень 2015 року; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Лісса-С» відшкодування з ПДВ в розмірі 44 789 276 грн.;

- копіями податкових декларації ТОВ «Лісса-С» з ПДВ за період з березня по грудень 2015 року, за період з січня по грудень 2016 року, за період з січня по жовтень 2017 року, за грудень 2017 року, за січень 2018 року.

Також апеляційний суд зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права внаслідок надання судом першої інстанції переваги доводам позивача та не прийняття до уваги доказів відповідача. Зазначені доводи апеляційної скарги мають декларативний характер, оскільки апеляційна скарга не містить посилання на те, які саме докази контролюючого органу суд першої інстанції не взяв до уваги, в той час як зміст мотивувальної частини оскарженої постанови суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 163 КАС України (в редакції чинній на час ухвалення постанови).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення – без змін.

Судові витрати, понесені апелянтом, відшкодуванню не підлягають в силу приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-9, ст. 72-78, 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ч. 1 ст. 325, ст. ст. 328, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 17.04.2018 р.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3