Постанова № 73521744, 18.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/971/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Сапіги В.П. та Затолочного В.С.,

з участю секретаря судового засідання - Герман О.В.,

а також сторін (їх представників):

від позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2;

від відповідача - ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_4 управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській обл. на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.01.2018р. в адміністративній справі за позовом представників адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючих за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_5, до ОСОБА_4 управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість та акцизного податку (суддя суду І інстанції: ОСОБА_6; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 12 год. 57 хв. 05.01.2018р. м.Івано-Франківськ; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 10.01.2018р.),-

В С Т А Н О В И В:

22.11.2017р. представники адвокати ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючі за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_5, звернулися до суду з адміністративним позовом, в якому просили визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем ОСОБА_4 управлінням /ГУ/ Державної фіскальної служби /ДФС/ України в Івано-Франківській обл. наступні податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_1 від 25.10.2017р. про збільшення суми грошового зобов’язання з акцизного податку в загальному розмірі 51195 грн. 96 коп., в тому числі за податковим зобов’язанням – 40956 грн. 77 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 10239 грн. 19 коп.;

№ НОМЕР_2 від 25.10.2017р. про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість /ПДВ/ в загальному розмірі 10239 грн. 19 коп., в тому числі за податковим зобов’язанням – 8191 грн. 35 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 2047 грн. 84 коп. (а.с.4-10).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.01.2018р. заявлений позов задоволено; визнані протиправними та скасовані прийняті відповідачем ГУ ДФС України в Івано-Франківській обл. податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 25.10.2017р. та № НОМЕР_2 від 25.10.2017р.; вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.139-148).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ДФС України в Івано-Франківській обл., який покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.152-156).

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що згідно наданої митними органами Федеративної Республіки Німеччини /ФРН/ інформації дата першої реєстрації вантажного автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 313», номер кузова НОМЕР_3, є 11.11.2009р. Натомість, згідно відомостей, що були подані позивачем для митного оформлення вказаного автомобіля, датою першої реєстрації вказаного автомобіля є 09.11.2010р. Така ситуація призвела до заниження основи нарахування акцизного збору та ПДВ, оскільки за даними позивача строк використання транспортного засобу склав до 5 років, а згідно отриманої від державних органів ФРН інформації такий строк становив від 5 до 8 років.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представників позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, 17.09.2015р. митним постом «Коломия» Івано-Франківської митниці ДФС проведено митне оформлення транспортного засобу – вантажного автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 313», номер кузова НОМЕР_3, об’єм двигуна 2143 куб.см, код УКТЗЕД 87042199.

Згідно митної декларації ІМ 40 ДЕ 206020000/2015/400594 від 17.09.2015р. митна вартість вказаного автомобіля, із врахуванням рішення про коригування митної вартості товару № 209090404/2015/007886 від 10.09.2015р., склала 2458,49 євро, що в перерахунку згідно курсу євро на дату оформлення ВМД становило 60239 грн. 01 коп., особою, відповідальною за фінансове врегулювання, був позивач ОСОБА_5 (а.с.133-134).

Під час цього оформлення позивачем на підставі реєстраційного документа на транспортний засіб № HAL-S-1-251/15-00110 від 08.09.2015р., виданого реєстраційно-транспортним відомством міста Халле (Заале) ФРН, заявлена дата першої реєстрації автомобіля – 09.11.2010р. (а.с.126-130), при цьому ставка акцизного податку склала 0,02 євро/куб.см, як для вантажного автомобіля, що використовувався до 5 років. При цьому сплачено до бюджети наступні кошти:

ввізне мито за ставкою 10 відсотків в розмірі 6023 грн. 90 коп.;

додатковий імпортний збір за ставкою 5 відсотків в розмірі 3011 грн. 95 коп.;

акцизний податок за ставкою 0,02 євро за 1 куб.см. об’єму циліндрів двигуна в розмірі 1050 грн. 17 коп.,

ПДВ за ставкою 20 відсотків в розмірі 14065 грн. 01 коп.

На підставі пп.1 п.3 ст.345, пп.2 п.2 ст.351 Митного кодексу /МК/ України та наказу ГУ ДФС в Івано-Франківській обл. № 1638 від 29.09.2017р. (а.с.97-98) посадовими особами відповідача упродовж 03.10.2017р.-05.10.2017р. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності фізичної особи-платника податків ОСОБА_5 при митному оформленні товару за митною декларацією № 206020000/2015/400594 від 17.09.2015р., за результатами якої складено Акт перевірки № 1112/09-19-13-07/НОМЕР_4 від 10.10.2017р. (а.с.12-25).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

пп.16.1.4, п.16.1 ст.16, пп.215.3.5-2 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу /ПК/ України, в результаті чого донараховано акцизний податок в розмірі 40956 грн. 77 коп.;

пп.16.1.4, п.16.1 ст.16, пп.«в» п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.187 та п.190.1 ст.190 ПК України, в результаті чого донараховано ПДВ в розмірі 8191 грн. 35 коп.

У відповідності до висновків контролюючого органу, згідно інформації митних органів ФРН фактична дата першої реєстрації ввезеного вантажного автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 313», номер кузова НОМЕР_3, об’єм двигуна 2143 куб.см, - 11.11.2009р.

Таким чином, на думку відповідача, вказаний вантажний автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 313», використовувався від 5 до 8 років, а тому для оподаткування даного автомобіля повинна застосовуватися ставка акцизного податку 0,8 євро/см.куб.

Під час проведення перевірки відповідачем враховані наступні документи:

лист Івано-Франківської митниці ДФС № 592/7/09-70-19-30 від 21.04.2017р., яким надано податкову інформацію стосовно можливого порушення порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товару за митною декларацією № 206020000/2015/400594 від 17.09.2015р.;

лист ДФС України № 6425/7/99-99-20-02-01-17 від 16.03.2017р., яким додатково надано копії матеріалів перевірки, проведеної митними органами ФРН, стосовно автентичності документів, поданих Івано-Франківській митниці ДФС під час оформлення вантажного автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 313», номер кузова НОМЕР_3, об’єм двигуна 2143 куб.см, код УКТЗЕД 87042199;

імпортна декларація № 206020000/2015/400594 від 17.09.2015р.;

документи, представлені позивачем до оформлення декларації № 206020000/2015/400594 від 17.09.2015р.

На підставі цього Акту перевірки ГУ ДФС в Івано-Франківській обл. винесло спірні податкові повідомлення-рішення форми «Р», а саме:

№ НОМЕР_1 від 25.10.2017р. про збільшення суми грошового зобов’язання з акцизного податку в загальному розмірі 51195 грн. 96 коп., в тому числі за податковим зобов’язанням – 40956 грн. 77 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 10239 грн. 19 коп. (а.с.27);

№ НОМЕР_2 від 25.10.2017р. про збільшення суми грошового зобов’язання з ПДВ в загальному розмірі 10239 грн. 19 коп., в тому числі за податковим зобов’язанням – 8191 грн. 35 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 2047 грн. 84 коп. (а.с.28).

Приймаючи рішення та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що реєстраційні документи, згідно яких здійснювалося митне оформлення спірного автомобіля, та експертний висновок спеціаліста № 370 від 16.09.2015р. не визнані в передбаченому законодавством порядку недійсними.

Натомість, контролюючий орган під час перевірки взяв до уваги лише лист ДФС України № 6425/7/99-99-20-02-01-17 від 16.03.2017р., яким додатково надано копії матеріалів перевірки, проведеної митними органами ФРН, стосовно автентичності документів, поданих Івано-Франківській митниці ДФС під час оформлення товару - вантажного автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 313», номер кузова НОМЕР_3, об’єм двигуна 2143 куб.см, код УКТЗЕД 87042199.

Зокрема, згідно листа митної служби ФРН № Z4663-2016.UA.800106-DVIII.А.22 від 14.02.2017р. можливі невідповідності під час видачі реєстраційних документів транспортних засобів реєстраційно-транспортним відомством м.Халле (Заале), що були предметом перевірки кримінальної поліції землі Саксонія-Анхальт, яка підтвердила підозру про те, що дані про першу реєстрацію транспортних засобів підроблені.

Разом з тим, вказаний лист митної служби ФРН не містить відомостей про будь-яку причетність позивача до підробки реєстраційних документів вантажного автомобіля, а лише вказує на протиправні дії державного реєстраційно-транспортного органу м.Халле (Заале) ФРН, за які відповідач безпідставно притягнув ОСОБА_5 до відповідальності у вигляді зобов’язання додаткового сплатити акцизний податок та ПДВ разом із штрафними (фінансовими) санкціями.

Окрім цього, Акт перевірки № 1016/09-19-13-07-11/НОМЕР_5 від 15.09.2017р. не містить будь-яких фактів протиправних дій позивача щодо підроблення інформації в реєстраційних документах на спірний автомобіль, а лише підтверджує факт подання ОСОБА_5 під час митного оформлення зазначеного транспортного засобу таких документів та їхнє проходження під час митних процедур без будь-яких зауважень зі сторони митних органів.

Також оскільки у розглядуваному випадку митний орган самостійно визначав митну вартість товару та пропустив останній на митну територію України зі сплатою всіх податків і обов’язкових платежів, тому в подальшому він не має права для донарахування податкових зобов’язань, окрім встановлення факту змови між декларантом і митним органом для заниження обов’язкових платежів.

Наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Розглядувані правовідносини регулюються приписами МК України (в редакції, чинній на момент виникнення цих відносин), відповідно до ч.1 ст.257 якого декларування здійснюється шляхом заявлених за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Пунктом 5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 Митного кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

звертатись до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи (ч.3 ст.345 МК України).

Приписами п.8 ч.1 ст.336 МК України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів, в тому числі і направлення запитів до інших державних органів, установ організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі, зокрема, надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України (ст.351 МК України).

Відповідно до пп.5, 6 ч.1 ст.352 МК України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані, зокрема, отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або інші законами України.

Окрім цього, відповідно до п.54.4 ст.54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пп.54.3.6 п.54.3 ст.54 ПК України).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Матеріалами справи стверджується, що до відповідача ГУ ДФС в Івано-Франківській обл. надійшов лист Івано-Франківської митниці ДФС № 592/7/09-70-19-30 від 21.04.2017р., яким надано податкову інформацію, отриману від митних органів ФРН, щодо недостовірних даних стосовно дати першої реєстрації транспортних засобів і відповідно заниження основи нарахування акцизного податку та ПДВ, в тому числі при здійсненні митного оформлення товару за митною декларацією (імпорт) № 206020000/2015/400594 від 17.09.2015р., яка оформлена на вантажний автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 313», номер кузова НОМЕР_3, об’єм двигуна 2143 куб.см, код УКТЗЕД 87042199; особою, яка є відповідальною за фінансове врегулювання, визначено ОСОБА_5 (а.с.100).

Зокрема, в листі № Z4663-2016.UA.800106-DVIII.A.22 від 14.02.2017р., який надійшов від митних органів ФРН, зазначається, що матеріали стосовно можливих невідповідностей під час видачі реєстраційних документів транспортних засобів реєстраційно-транспортним відомством м.Халле (Заале) було передано кримінальній поліції землі Саксонія-Анхальт. У представленому додатку надано справжні дані первинної реєстрації транспортних засобів, в тому числі й спірного автомобіля.

Кримінальна поліція землі Саксонія-Анхальт в своєму листі від 17.01.2017р. повідомила, що була здійснена перевірка первинних реєстраційних даних транспортних засобів в Федеральній службі автомобільного транспорту. Результати перевірки підтвердили підозру про те, що дані про першу реєстрацію транспортних засобів, що були надані під час митного оформлення, були підроблені (а.с.101-110).

Таким чином, на підставі отриманих матеріалів відповідачем встановлено, що дата першої реєстрації вантажного автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER 313», номер кузова НОМЕР_3, об’єм двигуна 2143 куб.см, код УКТЗЕД 87042199, є 11.11.2009р. (використання з 5 до 8 років), а згідно з відомостями, які були заявлені позивачем під час митного оформлення вищезазначеного транспортного засобу в Україні дата першої реєстрації - 09.11.2010р. (використання до 5 років).

Підпунктом 215.3.5 п.215.3 ст.215 ПК України визначено застосування коефіцієнта 40 до ставки акцизного податку для транспортних засобів, що використовувалися з 5 до 8 років та відповідають коду 8704 згідно з УКТ ЗЕД.

Звідси, оподаткування спірного вантажного автомобіля слід проводити за ставкою акцизного податку 0,8 євро/см.куб., як для вантажного автомобіля, що використовувався від 5 до 8 років (0,8 = 0,02 х 40).

Таким чином, склад податкових правопорушень, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводиться податковим органом з посиланням на неправильне декларування позивачем строку експлуатації розмитненого автомобіля, який на момент митного оформлення сягав понад 5 років.

Підставою такого висновку стала інформація, отримана від митних органів ФРН, про ймовірне підроблення даних про дати першої реєстрації в транзитних реєстраційних документах транспортних засобів, серед яких, вказано автомобіль, розмитнений позивачем 17.09.2015р., яка відхилена судом першої інстанції як така, що впливає на визначення строку попередньої експлуатації автомобілю.

Склад правопорушення, передбаченого пп.215.3.52 п.215.3 ст.215, абз.1, 3 пп.214.1.2 п.214.1 ст.214 ПК України, полягає у неправильному визначенні грошового зобов'язання з акцизного податку та ПДВ при ввезенні на митну територію України моторних транспортних засобів для перевезення вантажів.

Системне тлумачення норм пп.215.3.52 п.215.3 си.215, абз.1, 3 пп.214.1.2 п.214.1 ст.214 ПК України дозволяє прийти до висновку, що розмір акцизного податку та ПДВ, які нараховуються при митному оформленні вантажних моторних транспортних засобів на митну територію України, визначається з урахуванням задекларованої митної вартості і коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а також строку попередньої експлуатації, встановлених на підставі документів, поданих до митного оформлення.

Оцінюючи обставини справи суд першої інстанції виходив з того, що позивачем під час процедури митного оформлення задекларовано митну вартість транспортного засобу і сплачено суму акцизного податку, виходячи із строку попередньої експлуатації такого автомобіля, встановленого на підставі первинних реєстраційних документів. Відтак, позивачем виконані митні і податкові зобов'язання під час здійснення митних процедур.

Сума ПДВ з товарів, ввезених на митну територію України, визначається на підставі положень п.190.1 ст.190 ПК України, з урахуванням розміру нарахованого і включеного до вартості товару акцизного податку. Відтак, збільшення грошового зобов'язання з ПДВ можливе за умови доведення податковим органом факту неправильного визначення акцизного податку.

Виходячи із змісту ч.6 ст.69 МК України, донарахування сум податкових зобов'язань після завершення процедури митного оформлення товарів, можливо виключно у разі умисного подання платником податків недостовірних документів або недостовірної інформацій під час митного оформлення.

Апеляційний суд погоджується в висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем наявності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень і, як наслідок, безпідставне збільшення грошових зобов'язань з акцизного податку та податку на додану вартість.

Колегія суддів відхиляє інші доводи апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають; представлені позивачем докази є належними і допустимими, а відтак останні правомірно прийняті судом першої інстанції до уваги.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує в порядку сформовану правову позицію Верховного Суду по аналогічній категорії справ, яка викладена в постанові від 03.04.2018р. у справі № К/9901/593/17 (а.с.242-245), учасником якої є ГУ ДФС України в Івано-Франківській обл.

Таким чином, колегія суддів вважає заявлений позов підставним та обгрунтованим, а тому такий підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

Згідно ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ ДФС України в Івано-Франківській обл.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській обл. на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.01.2018р. в адміністративній справі № 809/1608/17 залишити без задоволення, а вказане рішення суду – без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_4 управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_7 судді ОСОБА_8 ОСОБА_9 Дата складення повного судового рішення: 19.04.2018р.