Постанова № 73516701, 18.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№22-ц/796/3084/18 Головуючий у 1-ій інстанції - Астахова О.О.

Унікальний №755/8285/17 Суддя-доповідач - Панченко М.М.

П О С Т А Н О ВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 року м.Київ

Апеляційний суд міста Києва у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Панченка М.М.

суддів - Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

при секретарі - Макаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30 січня 2018 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про розірвання договору, стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання.

В обґрунтування вимог заяви Банк посилався на те, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20 травня 2010 року задоволено частково позов АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3. Так, судовим рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 1 430 455 грн. 75 коп., а також судові витрати.

На підставі указаного судового рішення 29 жовтня 2010 року Дніпровським районним судом м. Києва видано стягувачеві виконавчий лист, на підставі якого було відкрито виконавче провадження та в ході здійснення якого державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Указана постанова разом з оригіналом виконавчого документа була направлена на адресу АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Разом з тим, як зазначає стягувач, виконавчий документ було втрачено при поштовій пересилці між підрозділами Банку. Указана обставина, а також факт реорганізації та скорочення штату Банку, стали підставою для пропуску заявником строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 січня 2018 року заяву задоволено. Видано дублікат виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором у сумі 1 430 455 грн. 75 коп., 1700 грн. судового збору та 30 грн. витрат на ІТЗ, а також поновлено строк на пред'явлення виконавчого документа до виконання.

В поданій апеляційній скарзі боржник просить указану ухвалу скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви відмовити. Скаржник посилається на те, що стягувачем не доведено факт втрати виконавчого листа, зокрема, не зазначено, коли та за яких обставин було втрачено виконавчий документ, а тому причини пропуску строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання не можна вважати поважними.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Отже, справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, в судове засідання не з'явилися, з огляду на що в силу ч.2 ст.372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Панченка М.М., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20 травня 2010 року задоволено частково позов АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3. Так, судовим рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 1 430 455 грн. 75 коп., а також судові витрати.

Указане судове рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23 вересня 2010 року, яка, в свою чергу, була скасована ухвалою ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2012 року в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 17 травня 2012 року скасовано рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 травня 2010 року в частині відхилених позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки з підстав невірного застосування норм матеріального права. При цьому, нового рішення із зазначеного питання судом апеляційної інстанції ухвалено не було, з огляду на неможливість одночасного звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення суми заборгованості.

Таким чином, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 травня 2010 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором судами вищих інстанцій залишено без змін.

На підставі указаного судового рішення 29 жовтня 2010 року видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві від 15 грудня 2010 року відкрито виконавче провадження №23274765, яке в подальшому було закінчене постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Задовольняючи заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції виходив з поважності причин пропуску такого строку та доведеності факту втрати виконавчого листа при пересилці.

Проте, колегія суддів з таким висновком погодитися не може, з огляду на наступне.

Так, за змістом п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Тобто, якщо відповідна заява подана після закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, стягувач повинен одночасно заявляти вимоги щодо поновлення відповідного процесуального строку.

Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Посилаючись на втрату оригіналу виконавчого листа, АТ «Райффайзен Банк Аваль» у заяві зазначає, що відповідний документ було втрачено при пересилці між підрозділами Банку.

Разом з тим, стягувачем не надано будь-яких належних доказів на підтвердження указаної обставини. Зокрема, Банком не зазначено, коли саме та унаслідок якого пересилання було втрачено виконавчий документ. Стягувачем не надано суду копій супровідних листів, журналів вихідної кореспонденції тощо, з яких би слідувало те, що поштове пересилання відповідного виконавчого листа мало місце.

В ході розгляду заяви, Банком надано суду довідку, складену державним виконавцем Дніпровського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про те, що виконавчий лист №2-133 від 29.10.2010 року, виданий 29.10.2010 року Дніпровським районним судом м. Києва, був втрачений при пересилці.

Разом з тим, з указаного документа неможливо встановити при пересилці між ким було втрачено відповідний виконавчий лист.

Враховуючи, що стягувач у заяві посилався на те, що втрата виконавчого документа відбулася при пересилці між підрозділами Банку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що державний виконавець не вправі підтверджувати відповідний факт.

У тому ж випадку, якщо виконавчий лист було втрачено під час пересилання з органу ДВС стягувачеві, суд вважає за необхідне зазначити, що державним виконавцем та стягувачем не надано жодних документів на підтвердження такого факту. Зокрема, суду не надано, як супровідних листів про відправлення виконавчого документа, так і копій журналів/реєстрів вихідної кореспонденції ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві(Дніпровського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві).

Таким чином, колегія суддів вважає, що стягувачем належним чином не доведено факт втрати виконавчого листа.

Щодо поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання, то слід зазначити наступне.

Так, подаючи відповідну заяву, стягувачеві слід довести поважність причин пропуску указаного процесуального строку.

В заяві АТ «Райффайзен Банк Аваль» посилається на те, що унаслідок втрати виконавчого листа та реорганізації і скорочення штату Банку, стягувач був позбавлений можливості вчасно пред'явити виконавчий лист до виконання.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що реорганізація і скорочення штату Банку не може бути поважною причиною пропуску відповідного строку.

Так, з матеріалів справи слідує, що строк пред'явлення виконавчого документа в даній справі складав три роки. При цьому, факт несвоєчасного пред'явлення виконавчого документа до виконання, за наявності відповідної юридичної служби в Банку, свідчить лише про недбале ставлення уповноважених працівників Банку до власних посадових обов'язків.

Крім того, будь-яких документів, які б підтверджували факт реорганізації або скорочення чисельності штату працівників Банку, суду також не надано.

З огляду на викладене, слід дійти висновку про відсутність в даному випадку поважних причин пропуску строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому, у задоволенні заяви АТ «РайффайзенБанк Аваль» слід відмовити.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали відмову у задоволенні заяви з підстав, що наведені вище.

Крім того, в порядку ст. 141 ЦПК України з Публічного акціонерного товариства «РайффайзенБанк Аваль» на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у сумі 352 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст.374, 376ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 30 січня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір у сумі 352 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 20 квітня 2018 року.

Суддя-доповідач

Судді