Ухвала суду № 73508228, 18.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1684/18

УХВАЛА

18 квітня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «КУЛІНДОРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНЦЕРН» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До суду Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «КУЛІНДОРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНЦЕРН» (далі - ТОВ «ПК «КІК») до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №595829/41501853 від 15.02.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №28 від 29.11.2017 року;

- зобов’язати ДФС України зареєструвати податкову накладну №28 від 29.11.2017 року, оформлену ТОВ «ПК «КІК» та вважати вказану податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку, а саме 29.11.2017 року.

Також позивач просить стягнути на його користь суму сплаченого судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого: - повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; -у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Таким чином, згідно зі змістом ст.94 КАС України кожний письмовий доказ наданий до позову повинен бути засвідченим в порядку, встановленому чинним законодавством, або у разі наявності оригіналу у позивача - самим позивачем із зазначенням дати засвідчення та зазначення про наявність у нього оригіналу письмового доказу.

Позивач завірив копії підписом без зазначення дати, місця знаходження оригіналу.

Частиною 3 ст.55 КАС України встановлено, що юридична особа, суб’єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частиною 3 ст.55 КАС України встановлено, що юридична особа, суб’єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Позов підписаний представником позивача за довіреністю ОСОБА_1, яка видана на підставі Статуту директором ОСОБА_2, підписана директором, проте до позову не надані документи, які підтверджують повноваження на представництво інтересів ТОВ (копія статуту, тощо).

Крім того, ч.6 ст.160 КАС України встановлено, що якщо позов подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у п.2 ч.5 цієї статті стосовно представника.

Проте у позові не зазначені всі дані, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Оскільки позов підписаний представником позивача, до позову повинен бути доданий оригінал довіреності або належним чином посвідчена її копія відповідно до вимог ст.59 КАС України. Копія, яка засвідчена самим представником не може вважатися засвідченою належним чином.

Позивач повинен викласти зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Позивач у позові визначив одного відповідача, але вимоги фактично виклав до двох відповідачів. Протиріч вказаних обставин не висвітлює.

Позивач зазначив у якості відповідача – ДФС України, але до вказаного відповідача пред’явлені вимоги щодо зобов’язання вчинити певні дії, а саме зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, в іншій позовній вимозі просить визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 15.02.2018 року.

Таким чином, позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, тобто вимога пред’явлена до вказаної комісії, проте процесуальний статус її у якості відповідача не визначений, копія позову з додатками не надана.

Частиною 3 ст.46 КАС України визначено, що відповідачем по справі є суб’єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 4 КАС України суб’єкт владних повноважень – орган державної влади, а також їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566 затверджений Порядок роботи комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Згідно з п.1,2,3 Порядку він визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - ОСОБА_3), а також права та обов'язки її членів.

ОСОБА_3 є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених п.201.16 ст.201 ПКУ та постановою КМУ від 29.03.2017 року №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФСУ яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації

ОСОБА_3 у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, ПКУ та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

ОСОБА_3 відповідно до п. 201.16.3 ст.201 ПКУ приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН; відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, зазначена ОСОБА_3 є суб’єктом владних повноважень, якій надані повноваження відповідно до вимог ПКУ. ОСОБА_3 відповідно до п. 201.16.3 ст.201 ПКУ має право та зобов’язана приймати рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН; відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Вказане рішення як суб’єкта владних повноважень може бути оскаржене, у тому числі в адміністративному порядку до ДФС, що і зробив позивач, та після відхилення скарги звернувся до суду з позовом.

Позивач до позову надав копію листа ТОВ «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» від 29.03.2018 року на його ім’я, в якому ТОВ «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» звертає увагу позивача на те, що ним не зареєстровані податкові накладні за першою подією - перерахування грошових коштів і борг за податковим кредитом становить 408333грн., просить вжити заходів для реєстрації податкових накладних. Таким чином, рішення по даній справи може вплинути на права вказаного ТОВ, проте позивач не визначає його процесуальний статус, не надає для нього копію позову з додатками.

Також зміст позову частково не відповідає наданим документам. Зокрема, позивач зазначає, що він здійснив поставку товарів – палі 120-35-11-1 на користь ТОВ «Будсмарт», що підтверджується видатковими накладними (копії додаються). Не зрозумілим є зазначення ТОВ «Будсмарт». Проте зазначені позивачем копії видаткових накладних, які додані до позову, стосуються поставки товару на користь ТОВ «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ».

Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ч.9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв’язку.

У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв’язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв’язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.

Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11. 2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д – день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 – кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв’язку суд буде вирішувати питання про повернення позову у вказані строки.

Керуючись ст. 160,161,169 КАС України, суддя, –

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «КУЛІНДОРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНЦЕРН» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити дії - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки позову та роз’яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Е.В. Катаєва