Постанова № 73482614, 17.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/446/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року, суддя Брагіна О.Є., у справі за адміністративним позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури до Ірпінського міського голови Карплюка Володимира Андрійовича, Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ірпінського міського голови Карплюка Володимира Андрійовича, Ірпінської міської ради Київської області в порядку ч. 4 ст. 53 КАСУ, в якому просив: визнати протиправною бездіяльность Ірпінського міського голови Карплюка Володимира Андрійовича щодо неоприлюднення ним на офіційному веб-сайті Ірпінської міськради рішення прийнятого на 28-й сесії Ірпінської міської ради Київської області від 23.02.2017 року "Про хід виконання Програми розвитку малого і середнього підприємництва в м. Ірпені та селищах Ворзель, Гостомель, Коцюбинське на 2015-2016 роки" та зобов'язати Ірпінського міського голову Карплюка Володимира Андрійовича оприлюднити на офіційному веб-сайті Ірпінської міськради рішення від 23.02.2017 року "Про хід виконання Програми розвитку малого і середнього підприємництва в м. Ірпені та селищах Ворзель, Гостомель, Коцюбинське на 2015-2016 роки".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року позовну заяву повернуто позивачеві без розгляду разом із доданими до неї документами.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що приймаючи ухвалу від 01 лютого 2018 року про повернення позовної заяви, суддя першої інстанції виходив з того, що питання, порушене у позовній заяві, не відноситься до сфери державних інтересів та може бути розв'язане на регіональному рівні будь-якою особою, зацікавленою в отриманні відповідного рішення, а тому його вирішення не охоплюється правом прокурора на звернення до суду на підставі ст.53 КАС України.

Колегія суддів не може погодитися з даним висновком суду першої інстанції, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону з огляду на наступне.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.3 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частина 4 цієї ж статті передбачає, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 1697-VII на прокуратуру покладаються функції, зокрема, представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону № 1697-VII у системі прокуратури України діють місцеві прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається в Додатку до цього Закону.

Місцеву прокуратуру очолює керівник місцевої прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 1697-VII керівник місцевої прокуратури представляє місцеву прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 15 Закону № 1697-VII прокурором органу прокуратури є керівник місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої).

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 24 Закону № 1697-VII право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Згідно з ч.1,3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті.

Із позовної заяви заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури вбачається, що в обґрунтування необхідності звернення до суду з цим позовом в інтересах держави заступник прокурора вказує на те, що бездіяльність та невиконання Ірпінською міською радою встановленого нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації» обов'язку щодо оприлюднення прийнятих рішень на офіційному веб-сайті ради, порушує не лише вимоги чинного законодавства, а і інтереси держави у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина на доступ до публічної інформації, які полягають у порушенні гарантованої національним законодавством та міжнародними правовими актами доступності кожного до публічної інформації, що є складовою інформаційної безпеки та декларується державою як її інтерес.

В апеляційні скарзі прокурор також зазначає, що вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації» поширюються не лише на органи державної влади, інші державні органи, а і на органи місцевого самоврядування, які законом віднесено до кола суб'єктів владних повноважень, на яких поширюється обов'язок щодо оприлюднення публічної інформації.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо необґрунтування прокурором необхідності представлення інтересів держави стосовно неналежного здійснення повноважень органом місцевого самоврядування спростовується змістом позовної заяви.

Судова колегія погоджується з доводами апелянта, що єдиним державним органом, наділеним повноваженнями реагувати на бездіяльність органу місцевого самоврядування, забезпечити досту до пудблічної інформації, є прокурор.

Враховуючи, що у позовній заяві, на виконання вимог ч. 3 ст. 53 КАС України, прокурором чітко обґрунтовано, чому він звертається з вказаним позовом до суду і інтересах держави, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для повернення позовної заяви.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав невірну правову оцінку обставинам справи, в зв'язку із чим прийшов до помилкового висновку про можливість повернення позовної заяви заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року скасувати, а справу за адміністративним позовом заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури до Ірпінського міського голови Карплюка Володимира Андрійовича, Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, визначених ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 18 квітня 2018 року.