Ухвала суду № 73478816, 13.04.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 235/4753/15-к

Провадження № 1кп/235/259/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року м. Покровськ

Колегія суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області

у складі:головуючого судді: Корнєєвої І.В.,

суддів Стоілової Т.В.

ОСОБА_1

за участю: секретаря Зубкової В.В.

прокурора Туренко Д.О.

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому провадженні в залі суду м.Покровська обвинувальний акт по кримінальному провадженні , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 січня 2015 р.за № 22015050000000028 по кримінальній справі за обвинуваченням

ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою:Донецька область , Мар»їнський район, м.Мар»їнка,вул.Орджонікідзе, буд.146,

за ч. 1 ст.258-3 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

09 січня 2018 року на розгляд Красноармійського міськрайонного суду Донецької області на підставі ухвали колегії Апеляційного суду Донецької області від 14.12.2017 року надіслано матеріали вказаного кримінального провадження відносно ОСОБА_3

В порядку ст. 314 КПК України по кримінальному провадженню призначено проведення підготовчого судового засідання на 01.02.2018 р. з подальшим відкладенням на 21.02.2018 р., 12.03.2018 р., 02.04.2018 р.,13.04.2018 р.

Згідно ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого. Так, після отримання обвинувального акту відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 258-3 КК України судом призначено підготовче судове засідання, в яке викликано учасників кримінального провадження. Суд вжив всі можливості для того, щоб обвинувачений ОСОБА_3 мав право на стадії вирішення питання можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду як мінімум на такі гарантії: 1) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу пред'явленого обвинувачення; 2) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту і захищати себе особисто або за посередництвом захисника. З огляду на вказане повістки на імя обвинуваченого в підготовчі судові засіданні здійснювалися шляхом направлення замовної поштової кореспонденції за адресою місця проживання , а також публікації повістки в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газеті «Урядовий кур'єр». На виклики обвинувачений ОСОБА_3 не зявився.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Туренко Д.О. заявив клопотання про здійснення спеціального судового розслідування відносно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за ознаками ч. 1 ст. 258-3 КК України. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 25 травня 2017 р. вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст. 258-3 КК України до 8 років позбавлення волі без конфіскації майна . Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14.12.2017 р. вказаний вирок скасовано , призначено новий судовий розгляд в суді першої інстанції , обвинуваченому ОСОБА_3 скасовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. У судове засідання 12.03.2018 р. обвинувачений ОСОБА_3 не з»явився, про причини неявки не повідомив суд. Згідно інформації Покровського МРВ УСБУ в Донецькій області ОСОБА_3 в грудні 2017 р. взяв участь у обміні полоненими та був направлений на тимчасово окуповану територію , де перебуває до теперішнього ОСОБА_3 перебуває на теперішній час на тимчасово непідконтрольній території та переховується від суду .На підставі п.20-1 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України, ст..323 КПК України, прокурор просить постановити ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3, а також просить надати дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_2 проти клопотання прокурора заперечувала, таку позицію пояснила тим, що в матеріалах кримінального провадження, не має беззаперечних (недвозначних) доказів , що підтверджують факт інформування ОСОБА_3 про притягнення його до кримінальної відповідальності , а також доказів про намагання обвинуваченого ухилитися від суду .Крім того , стороною обвинувачення не доведено той факт , що ОСОБА_3 понад шість місяців переховується від органів слідства і суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності , відсутні будь-які наявні фактичні данні , що ОСОБА_3 перебуває за межами України , на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

Колегія суддів, заслухавши заявлені клопотання прокурора та захисника, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженню, реєстр матеріалів досудового розслідування, - приходить до наступних висновків.

Колегією суддів надається оцінка можливості призначення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3

Згідно ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим та оголошення його у міждержавний та/або міжнародний розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження. Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України, зокрема за ознаками ст. 258-3 КК України, може здійснюватися за відсутності повнолітнього обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого. Крім того, згідно з п. 20-1 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України тимчасово, доки відсутнє повідомлення про початок діяльності Державного бюро розслідувань,судовий розгляд може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, і в тих випадках, коли він понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у звязку з проведенням антитерористичної операції», ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває в районі проведення антитерористичної операції, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з особливостями, встановленими цим Законом. Вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.

Аналізуючи вищевказані норми, колегія суддів приходить до висновку, що основною умовою для здійснення спеціального судового провадження є надання прокурором достатньо доказів того, що обвинувачений був обізнаний або повинен був знати про порушене відносно нього кримінальне провадження.

Це узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, яка підлягає врахуванню при застосуванні кримінального процесуального законодавства з огляду на ч. 5 ст. 9 КПК України.

Так, в рішеннях ЄСПЛ по справам «Сейдовіч проти Італії», «Т. проти Італії», «Шомоді проти Італії» вказано, що ключове значення в заочному розгляді справи відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійсненне відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою. Повідомлення має бути зроблене офіційно, а твердження про наявність повідомлення з листів родичів або від співробітників засобів масової інформації є необґрунтованими.

В судовому засіданні прокурор Туренко Д.О. на підтвердження вказаних обставин посилався на наявність у матеріалах кримінального провадження листа 2 Управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганських областях про прийняття ОСОБА_3 участі в обміні полоненими та направленням його на тимчасово окуповану територію Донецької області , де перебуває до теперішнього часу.

Оцінивши вказані матеріали, колегія суддів приходить до переконання, що сторона обвинувачення не надала беззаперечних доказів, з яких можна зробити однозначний стверджувальний висновок, що ОСОБА_3 був в достатній мірі проінформований про розгляд кримінального провадження відносно нього у суді.

Також, на думку колегії суддів, у даному кримінальному провадженні прокурором не надано доказів, які б недвозначно свідчили, що обвинувачений ОСОБА_3 переховується від суду чи відмовився від свого права прибути в судове засідання виключно з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Не підлягають прийняттю доводи прокурора про підставність призначення спеціального судового провадження відносно ОСОБА_3, як такого, що перебуває на непідконтрольній території України в районі проведення антитерористичної операції, - з огляду на відсутність фактичних даних, підтверджуючих такі твердження. Колегія суддів, звертає увагу, що на час проведення підготовчого судового засідання суду взагалі не надано жодних даних про те, яких вжито заходів для розшуку обвинуваченого.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів не вбачає законних підстав для призначення спеціального судового провадження та розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_3 в його відсутність, тому в клопотанні прокурора слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом. До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя.

Право обвинувачуваного захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, є істотним елементом засобів процесуального захисту, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна людина має право під час будь-якого кримінального обвинувачення, що їй пред'явлене, на справедливий розгляд справи судом. Крім того, в § 3 (d) статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, зазначено, що кожен має право при розгляді будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення бути судимим у його присутності та захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним самим захисника; якщо він не має захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника в будь-якому разі, коли інтереси правосуддя того вимагають, безплатно для нього в усякому такому випадку, коли він не має достатньо коштів для оплати цього захисника.

Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що застосування інституту заочного розгляду, можливе за умов виконання низки рекомендацій, серед яких, гарантування, що при заочному розгляді, не повинно порушуватися право обвинуваченого на юридичну допомогу та гарантуватись права обвинуваченого на справедливий судовий розгляд, що включає: право виробити лінію захисту; право бути вислуханим; право оскаржити заочний вирок (рішення у справах «Лус Домінгеш Феррейра проти Бельгії», «Меденіца проти Швейцарії). Разом з тим, в підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_2, яка залучена за призначенням суду за дорученням центру безоплатної правової допомоги, пояснила, що зі своїм підзахисним ОСОБА_3 ніколи не спілкувалася, тому не може ефективно здійснювати захист обвинуваченого.

У справі «Сейдович проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що питання, яке слід вирішити в даній справі, полягає в тому, чи можна за відсутністю офіційного повідомлення про справу вважати заявника в достатній мірі проінформованим про те, що він був притягнутий до кримінальної відповідальності та відбудеться судовий розгляд його справи, щоб він мав можливість вирішити: відмовитися від свого права приймати участь в слуханні справи чи ухилитися від правосуддя.

Колегія суддів погоджується з такою позицією захисту, та з цих підстав не можна робити висновок, що ОСОБА_3 намагається ухилитися від суду чи недвозначно відмовився від свого права прибути в судове засідання. Така ситуація може мати місце, зокрема, коли обвинувачений публічно або в письмовій формі заявляє про те, що не має наміру реагувати на повістку про явку до суду, яка була отримана не від властей, а з інших джерел, або, коли обвинуваченому вдалося уникнути арешту.

У справі «Колоцца проти Італії» Європейський суд з прав людини зауважив, що гарантії, які містяться у статті 6 п. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, є складовими елементами серед інших загального поняття "справедливий розгляд у суді". Це право необхідно поєднувати, шляхом пошуку "розумного співвідношення", з суспільним інтересом і, зокрема, з інтересами відправлення правосуддя. На аргумент Уряду про те, що неможливість проведення судового засідання у разі неявки сторони здатна паралізувати розгляд кримінальних справ, оскільки, наприклад, з часом може закінчитися термін давності кримінального переслідування, Суд зазначив, що ніщо не виправдовує в очах Суду повну і непоправну втрату права на участь у судових слуханнях.

Значущим у розумінні практики Європейського суду з прав людини є знаходження компромісу між санкціями, що вводяться законодавцем щодо обвинуваченого, який не з'явився до суду, і його процесуальними правами, що гарантують справедливість судового розгляду. Суд у подібних справах окремо досліджує які заходи, що були вжиті владою для запобігання відмов від присутності на слуханнях справи, так і в цілому наявність у влади можливості вживати будь-які заходи. Крім того, обвинувачений, що не з'явився до зали судового засідання, ні за яких обставин не може бути позбавлений права на захист за посередництвом обраного ним захисника. При цьому Суд зазначає, що у будь-якому разі, до яких би заходів не вдавалася влада для забезпечення належної явки обвинуваченого, вона не вправі застосовувати несумісні засоби для досягнення зазначеної мети.

В підготовчому судовому засіданні колегією суддів не встановлено недвозначним чином чи відмовився і за яких обставин обвинувачений ОСОБА_3 від реалізації свого права від здійснення права, гарантованого Конвенцією: "бути присутнім при розгляді справи", "захищати себе особисто", "допитувати свідків, що показують проти нього, або мати право на те, щоб ці свідки були допитані", "користуватися безкоштовною допомогою перекладача, якщо він не розуміє мови, що використовується в суді, або не говорить на цій мові".

У роз'ясненнях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до КПК України» зазначено, що у підготовчому судовому засіданні суд вправі зупинити підготовче провадження згідно зі ст. 335 КПК України. Відповідно до ст. 335 КПК України, у разі, якщо обвинувачений ухилився від суду, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає необхідним оголосити обвинуваченого ОСОБА_3 в розшук та підготовче провадження по кримінальному провадженню слід зупинити до його розшуку та доставки в суд.

Керуючись ст.ст. 323, 335, 372, п. 20-1 розділу ХІ КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні клопотання прокурора Туренко Д.О. про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні № 22015050000000028 від 15 січня 2015 р. року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України - відмовити.

Оголосити розшук ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою:Донецька область , Мар»їнський район, м.Мар»їнка,вул.Орджонікідзе, буд.146,

Затримати ОСОБА_3 та доставити ОСОБА_3 до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області для можливості призначення обвинувального акта до проведення підготовчого судового засідання та розгляду клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу.

Організацію виконання розшуку обвинуваченого ОСОБА_3 доручити Управлінню Служби безпеки України в Донецькій області.

Підготовче кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 258-3 КК України зупинити до його розшуку.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення судом.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на неї може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали оголошений учасникам судового провадження 18 квітня 2018 р. о 08.00 год.

Головуючий суддя: _______

Судді: ______

______