Ухвала суду № 73478758, 17.04.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/141/18

Номер провадження 11-сс/775/97/2018

Єдиний унікальний номер: 234/141/18

Номер провадження 11-сс/775/97/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м. Бахмут в складі:

головуючого Смірнової В.В.

суддів Круподері Д.О., Ковалюмнус Е.Л.,

секретаря Самойленко Г.В.,

прокурора Дюміна О.В.,

представника юридичної особи ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області у місті Бахмут апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 20 лютого 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Донецькій області по кримінальному провадженні № 420170000000003861 від 16 листопада 2017 року про арешт майна ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» та ТОВ «Сватівський завод лиття» у вигляді заборони користування майном,

ВСТАНОВИЛА:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2 про арешт майна шляхом тимчасового позбавлення права на користування майном органи управління, засновників, службових та посадових осіб «Сватівський завод лиття», ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №42017000000003861 від 16.11.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190, ч.1 ст.358 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо засновників, органів управління та юридичної адреси ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» відбулись на підставі документів, які викликають сумнів у їх справжності та достовірності. Дії з державної реєстрації корпоративних прав на ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» відбулись за наявних порушень вимог чинного законодавства. Внаслідок протиправного заволодіння корпоративними правами ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» було незаконно набуто право власності і на майно цього товариства. Після цього цілісний майновий комплекс ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» був протиправно переданий на користь ТОВ «Сватівський завод лиття». Ухвалами слідчого судді Карамторського міського суду було арештовано майно ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» та ТОВ «Сватівський завод лиття» шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження їх майном. Враховуючи те, що у слідства є достатньо підстав вважати, що ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» та ТОВ «Сватівський завод лиття» вчинять дії по реалізації чи псуванню арештованого майна слідчий просить також заборонити вищевказаним підприємствам користуватися зазначеним майном.

Постановою слідчого від 22.12.2017 по кримінальному провадженню майно та корпоративні права ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» та постановою слідчого від 23.01.2018 нерухоме майно, яке було передано у власність ТОВ «Сватівський завод лиття», а саме - майновий комплекс, загальною площею 5270кв.м., за адресою: Луганська область, Сватівський район, м. Сватове, вул. Зоряна, 48 було визнано речовими доказами.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 20 лютого 2018 року у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Донецькій області по кримінальному провадженні № 420170000000003861 від 16 листопада 2017 року про арешт майна ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» та ТОВ «Сватівський завод лиття» у вигляді заборони користування майном відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідності висновків слідчого судді, викиданих в ухвалі суду фактичним обставинам кримінального провадження, прохав ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про накладення арешту задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який прохав апеляційну скаргу задовольнити, представника юридичної особи ОСОБА_1, який прохав ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право власності є непорушним (ч.3 ст.41 Конституції України).

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів ( ч. 2 ст. 170 КПК України).

Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

Арештоване майно з огляду на вищезазначене відповідає вказаним вимогам кримінального процесуального закону.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною четвертою статті 173 КПК України встановлено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов’язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства»). Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»). Судам належить з’ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що враховуючи спеціалізацію підприємств ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» та ТОВ «Сватівський завод лиття» (виробництво лиття для металургії), накладення арешту на майно шляхом заборони користування майном, може призвести до зупинення обладнання або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам кримінального процесуального закону, тому апеляційні вимоги задоволенню не підлягають,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 20 лютого 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Донецькій області по кримінальному провадженні № 420170000000003861 від 16 листопада 2017 року про арешт майна ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» та ТОВ «Сватівський завод лиття» у вигляді заборони користування майном - залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: