Рішення № 73467207, 26.03.2018, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-а/679/54/2018

Справа № 679/1673/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2018 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Базарника Б.І.,

при секретарі Ясенчук С.Ю.,

за участі позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин адміністративну справу №679/1673/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце проживання: 30100, АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1) до Головного управління національної поліції в Житомирській області (адреса місцезнаходження: 10001, м.Житомир, вул..Старий бульвар, 5/37, код ЄДРПОУ - 40108625), про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить скасувати постанову серії БР №611144 від 10.12.2017 року в справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області ОСОБА_2, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження у справі відносно нього - закрити.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 10.12.2017 року о 20 год. 45 хв. він на автомобілі «Daewoo Lanos», державний номерний знак «ВХ3746АН» рухався по автодорозі Р49, перетинав дорогу Е373, перед перехрестям виконав вимогу знаку 2.2 та вимогу дорожньої розмітки 1.12 попереду його автомобіля рухався автомобіль «Daewoo Lanos», державний номерний знак «ВХ5027АМ» під керуванням ОСОБА_3, який також виконав вимогу знаку 2.2 та вимогу дорожньої розмітки 1.12, тому він фізично не міг не зупинитись. Після виїзду на перехрестя з будівлі посту дорожньо-патурльної служби вибігли два працівники поліції та подали сигнал для зупинки автомобілів. Після цього інспектор поліції ОСОБА_2 пояснив причину зупинки його автомобіля тим, що ОСОБА_1 не виконано вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», не здійснивши зупинку його транспортного засобу.

Мотивуючи свою невинуватість позивач посилається на те, що вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» виконав та зупинив свій автомобіль. Водночас, інспектор поліції ОСОБА_2 під час винесення постанови про адміністративне правопорушення не взяв до уваги його пояснення та заперечення, а на прохання ОСОБА_1 надати докази вчиненого ним порушення, інспектор відмовив. Позивач вважає, що будь-які належних чи допустимих доказів, здобутих у процесуально встановленому порядку, які б підтверджували його вину у вчиненні інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, відсутні, оскаржувана ним постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив його задоволити з підстав наведених у ньому та пояснив, що працівник поліції з будівлі посту дорожньо-патурльної служби не міг побачити вказані у постанові порушення, окрім того була темна пора доби.

Представник відповідача будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч.3 ст.205 КАС України, у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В ході розгляду справи судом з 15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, тому суд вважає, що справа підсудна Нетішинському міському суду як адміністративному суду.

З матеріалів справи вбачається, що постановою серії БР №611144 від 10.12.2017 року в справі про адміністративне правопорушення, винесеною інспектором поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області ОСОБА_2, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що останній 10.12.2017 року о 20 год. 45 хв. керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено».

Як вбачається з адміністративного позову, останній категорично заперечує факт вчинення ним зазначеного вище правопорушення, вказуючи на відсутність належних доказів у підтвердження його вини.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП, зокрема потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи встановлених останнім доводів.

Разом з тим, відповідачем не з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст.280 КУпАП, не подано до суду доказів, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, які б дозволили вказати на достовірність, того що позивачем дійсно скоєне зазначене правопорушення, а тому спростувати пояснення позивача немає можливості, і будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія.

Наявна у справі постанова не дає підстав для висновку про скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Тому суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростували свідчення позивача, однак такі докази в матеріалах справи відсутні.

Крім того, справа неодноразово призначалась до судового розгляду, проте відповідачі в судове засідання не з'явилися та не надали суду будь-яких доказів вчинення позивачем правопорушення, та пояснень з приводу підстав та мотивів притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.77 КАС України покладається на відповідача.

Таким чином, оскільки позивач заперечує скоєння правопорушення, а доказів вини позивача у правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.122 КУпАП відповідачем не надано, суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях позивача складу даного адміністративного правопорушення.

Статтею 286 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова серії БР №611144 від 10.12.2017 року, винесена інспектором поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

На підставі ст.ст.122, 213, 222, 254, 258, 288 КУпАП, та керуючись ст.ст.1, 2, 9, 72, 77-78, 90, 99, 139, 241-246, 286 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: 30100, АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1) до Головного управління національної поліції в Житомирській області (адреса місцезнаходження: 10001, м.Житомир, вул..Старий бульвар, 5/37, код ЄДРПОУ - 40108625), про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення - задоволити.

Скасувати постанову серії БР №611144 від 10.12.2017 року в справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області ОСОБА_2, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Нетішинський міський суд протягом десяти днів з його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Б.І. Базарник