Рішення № 73463009, 18.04.2018, Оболонський районний суд міста Києва

18.04.2018 Справа № 756/16768/17

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________

Унікальний № 756/16768/17

Провадження №2/756/2488/18

УХВАЛА

18 квітня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді О.В. Диби

за участю секретаря В.В. Мозгового

представника позивача

та третьої особи ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відвід головуючого судді Диби О.В. в справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Універсал Банк», третя особа ОСОБА_3 у зв'язку із тим, що в судовому засіданні, яке відбулося 18.04.2018 року у сторони позивача виникли підозри, щодо упередженості головуючого судді Диби О.В., оскільки він не приховує своєї прихильності до сторони відповідача, чим порушує принцип рівності сторін.

В судовому засіданні представник позивача, який одночасно є представником третьої особи підтримав подану ним заяву.

Представник відповідача заперечував проти задоволення заяви про відвід головуючого судді Диби О.В. посилаючись на те, що суд діє в рамках ЦПК України, а сторона позивача зловживає своїми правами, оскільки позивач при зверненні до суду мав право та реальну можливість визначитися з підставами та предметом позову.

Третя особа підтримала подану заяву про відвід головуючого судді.

Заслухавши пояснення учасників, суд приходить до наступного висновку.

Підстави та обставини для відводу судді чітко визначені ст. 36 ЦПК України.

Як на підставу для відводу головуючого судді, представник позивача посилався на те, що головуючий діє упереджено та не приховує своєї прихильності до сторони відповідача, чим порушує принцип рівності сторін, тому він підлягає відводу.

З таким твердженням суд погодитися не може виходячи із наступного.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що обставини, зазначені в заяві представника позивача як підстави для відводу, не підтверджені жодним доказом, не можуть викликати сумнів у неупередженості судді, чи свідчити про його певну особисту заінтересованість, прихильності, уподобання стосовно однієї з сторін у справі.

Відтак, заява про відвід головуючому справі судді є необґрунтованою.

У відповідності до ч.3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 с. 33 цього Кодексу.

З огляду на обставини справи та підстави заявленого відводу, суд не убачає підстав для зупинення провадження для вирішення питання про відвід головуючого.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33-40 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою передати до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ Оболонського районного суду м. Києва для визначення складу суду та розгляду заяви про відвід головуючого судді Диби О.В..

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Диба