Рішення № 73454174, 17.04.2018, Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/171/18

2/382/277/18

РІШЕННЯ

Іменем України

17 квітня 2018 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

при секретарі Твердохліб Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин Київської області справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в котрій зазначено, що 05 серпня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку НОМЕР_1. Відповідно до умов Договору про надання споживчого кредиту. Банк надав позичальнику кредит в національній валюті в сумі 28 898,81 гривень, а позичальник зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 05 серпня 2019року згідно з графіком погашення кредиту (додаток №1) та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 0,00001% річних.

Відповідно до умов Кредитного договору, погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, повернення суми кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 1800,00 гривень в період до 05.07.2019 року включно та 1760,97 гривень в період з 06.07.2019 року до ця терміну дії кредитного договору в день сплати ануїтетних платежів. День сплати ануїтетних платежів - це 05 число кожного місяця, наступного за тим, за які були нараховані проценти.

Пунктом 4.1 Правил (договірні умови) споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» за порушення відповідачем термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених «Кредитним договором», зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій. Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні.

Відповідно до п. 3.10 Договору про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку, за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений Кредитним договором термін, процентна ставка встановлюється у розмірі 7,00% річних, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї розстроченої суми основного боргу позичальника за кредитним договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня несплати або з повної сплати платежу встановленого у кредитному договорі і нараховується до моменту погашення якої заборгованості. Таким чином станом на 22.01.2018 року заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом, комісії та пені становить 33 053,77 гривні, з яких: 28 898,81 гривень - заборгованість за простроченим кредитом; 69,11 гривень - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом; 3725,45 гривень - заборгованість по комісії; 229,46 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 1,19 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом; 129,75 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії.

12 листопада 2017 року відповідачу було направлено вимогу про погашення простроченої заборгованості, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень однак, станом на сьогоднішній день відповідач свої зобов'язання, щодо погашення заборгованості по наданому кредиту та сплаті процентів за користування ним, не виконав. Отже, позивач має право звернутись до суду з позовом до відповідача про стягнення всієї суми заборгованості по кредиту, процентів за його користування, комісії та пені за прострочення виконання зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 554, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_2на користь Публічного акціонерного товариства ''УкрСиббанк"суму боргу за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № НОМЕР_2 від 05 серпня 2017 року в загальному розмірі 33 053,77 гривні, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 1 762,00 гривні.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача зменшив вимоги позову та зазначив, що станом на 11.04.2018 року заборгованість відповідача становить 20 гривень 61 копійку, що складається з пені за несвоєчасне пога шення заборгованості по комісії, а тому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк'' суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку НОМЕР_1 від 11 квітня 2018 року в розмірі 20 гривень 61 копійка та суму сплаченого судового збору в розмірі 1 762,00 гривні.

В судове засідання представник позивача не з'явився, звернувся з заявою про розгляд справи у його відсутність, підтримав зменшені позовні вимоги.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, звернулася, з заявою про розгляд справи у її відсутність та додала копії квитанцій про сплату заборгованості за кредитом в розмірі 35 276, 63 гривень та розрахунок заборгованості.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Так, в судовому засіданні з договору про надання споживчого кредиту з відповідними додатками та змінами (а.с.5-14, 27-30), довідки розрахунку заборгованості за кредитом (а.с.15-18, 59-62 ), копії паспорту, посвідчення (19-21, 49), копії вимоги (а.с.22-26), копії квитанції та розрахунку заборгованості (а.с.45-48), встановлено, що 05 серпня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку НОМЕР_1. Відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту. Позивач надав відповідачу кредит в національній валюті в сумі 28 898,81 гривень, а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 05 серпня 2019року згідно з графіком погашення кредиту (додаток №1) та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 0,00001% річних. 12 листопада 2017 року відповідачу було направлено вимогу про погашення простроченої заборгованості, яка становить 33 053,77 гривні, з яких: 28 898,81 гривень - заборгованість за простроченим кредитом; 69,11 гривень - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом; 3725,45 гривень - заборгованість по комісії; 229,46 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 1,19 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом; 129,75 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії. Відповідачкою відповідно до наданих квитанцій було внесено в рахунок погашення заборгованості кошти в сумі 35 276, 63 гривень, що становить на 2 222, 86 гривні більше ніж просить стягнути позивач в позові. Останній платіж відповідачкою був здійснений 13 березня 2018 року. Під час розгляду справи позивачем не збільшувалися позовні вимоги, відповідно до заявлених в позові, а лише зменшилися в підготовчому судовому засіданні.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно ст. 552 ЦК України сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. Сплата неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст..11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до ст..18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Згідно до ст..12 Закону Україн «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності);7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору. У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін. Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача, зазначених у договорі про споживчий кредит або в додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону. У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит. Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до п.3.6 договору про надання споживчого кредитного, позичальник має право достроково погашати кредит в порядку, передбаченому правилами.

Відповідно до п.3.2.2 Правил (Договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИБАНК» позичальник має право достроково повністю або частково погашати кредит за Договором.

Отже, враховуючи вище викладене, а також те, що позивач в позові просив стягнути з відповідачки суму заборгованості за договором споживчого кредиту, яка в загальному розмірі становить 33053, 77 гривень, а відповідачкою 21 лютого 2018 року, 5 березня 2018 року та 13 березня 2018 року було здійснено платежі на загальну суму 35 276, 63 гривні та погашено кредит достроково, переплата становить на 2 222, 86 гривень. При цьому позов до суду було подано 7 лютого 2018 року та представником позивача протягом розгляду даної справи не було збільшено позовні вимоги. Враховуючи, що відповідачкою 13 березня 2018 року було погашено даний кредит достроково та банк повинен дотримуватись п.1.2.2.2 Правил (Договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИБАНК». При зменшенні розміру позовних вимог представник банку надає розрахунок заборгованості з якого вбачається, що присутня пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії станом на 11.04.2018 року за період з 23.02.2018 року по 01.03.2018 року та з 02.03.2018 року по 06.03.2018 року в сумі 20, 61 гривень, при цьому враховуючи дати сплати заборгованості відповідачкою та остаточного погашення кредиту відповідачкою. Тому даний розрахунок не відповідає дійсним обставинам справи, а також Правилам (Договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИБАНК».

З врахуванням викладеного зменшені позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що до задоволення не підлягають.

В силу ст.141 ЦПК України, витрати пов'язані з розглядом справи покладаються на позивача в разі відмови в позові.

Керуючись ст.ст. 258-259, 265, 268, 354, 141 ЦПК України, ст.ст.526, 536, 549, 550, 552, 625, 1050, 1048, 1054 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після спливу 30 днів після проголошення повного рішення 19 квітня 2018 року, в разі неподання апеляційної скарги.

Суддя Кисіль О.А.