Рішення № 73448414, 12.04.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/917/18

РІШЕННЯ

іменем України

12 квітня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

секретаря судового засідання Литвинюк К.Б. позивача - ОСОБА_2 представника позивача - ОСОБА_3 представника відповідача - Блідної В.М. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Хмельницького обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Хмельницького обласного військового комісаріату, в якій просить суд:

1. визнати протиправною бездіяльність відповідача - Хмельницького обласного військового комісаріату щодо відмови у внесення змін у видану ОСОБА_2 довідку №7/2764 від 30.09.2015 про заробітну плату її чоловіка ОСОБА_5, одержану за період роботи в зоні відчуження з 01.08.1986 року по 03.10.1986 року.

2. Зобов'язати Хмельницький обласний військовий комісаріат внести зміни у видану позивачу ОСОБА_2 довідку №7/2764 від 30.09.2015 про заробітну плату її чоловіка ОСОБА_5, одержану за період роботи в зоні відчуження з 01.08.1986 року по 03.10.1986 року, а саме: відобразити у довідці про заробітну плату збережений заробіток з урахуванням посадового окладу та окладу за військове звання у подвійному розмірі, одноразову винагороду в розмірі трьохмісячного окладу грошового забезпечення по посаді та званні за значне перевищення дози радіації, збільшити кратність з двох до трьох та вказати у довідці денну (годинну) ставку в сумі 15,82 крб.

Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог ст. ст. 21,22 Конституції України, ст. ст. 15, 54, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що є вдовою учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, інваліда ВВВ І групи довічно - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та його смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивачка вказує, що в листопаді 2017 року вдруге звернулася до відповідача з заявою про внесення змін у довідку про заробітну плату її чоловіка ОСОБА_5, одержаної за період роботи в зоні відчуження, м. Чорнобиль зона №1, з 01.08.1986 року по 03.10.1986 року. Зокрема, вказала, що у довідці невірно зазначено номер військової частини, до якої був приписаний ОСОБА_5 та невірно нараховані грошові кошти за роботу по ліквідації аварії на ЧАЕС, а саме не виплачено одноразову винагороду в розмірі трьохмісячного окладу грошового забезпечення по посаді та званні через перевищення допустимої дози радіації. Також, невірно зменшено кратність оплати праці за період роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС з належних трьох до двох. Також позивачка вказує, що у довідці невірно розрахована денна ставка, а саме замість 15,82 крб невірно зазначено 9,35 - 9,67 крб.

ОСОБА_2 стверджує, що листом відповідача від 07.12.2017 у задоволенні її заяви неправомірно відмовлено, а тому з метою захисту своїх прав вона звернулась до суду з позовною заявою.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтвердили викладені в позовній заяві обставини, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник Хмельницького обласного військового комісаріату в судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_2 заперечив, про що надав відзив на позовну заяву у якому зазначає, що Хмельницький обласний військовий комісаріат діяв в межах та згідно з вимогами чинного законодавства. Також представник відповідача зазначив, що позивачка зверталась до відповідача із заявою щодо надання повторної довідки про грошове забезпечення. 05.12.2017 відбулося засідання комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, яка діє при Хмельницькому обласному військовому комісаріаті.

Представник відповідача вказує, що на розгляд комісії було винесене питання щодо розгляду заяви громадянки ОСОБА_2 щодо надання повторної довідки про грошове забезпечення (заробітну плату) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2012 року №685 "Про комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках".

Представник відповідача стверджує, що на виконання рішення комісії від 28.09.2015 року військовим комісаром на підставі представлених документів позивачці була видана довідка №7/2764 від 30.09.2015 про грошове забезпечення в зоні відчуження. Вказує, що оскільки додаткових документів, згідно з якими можливе визначення більшого розміру грошового забезпечення не представлено, комісією було прийняте рішення залишити попереднє рішення комісії, а саме від 28.09.2015 року без змін.

Також представник відповідача у додаткових обґрунтуваннях та доповненні до відзиву зазначив, що відповідно до роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2001 року №03-3/1652-018-2 однократна винагорода за отриману гранично допустиму дозу радіації, прибавка замість продовольчого пайка і грошова компенсація замість продпайка при призначенні пенсії не враховуються.

Представник Хмельницького обласного військового комісаріату просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 отримує пенсію по втраті годувальника - ОСОБА_5, інваліда І групи довічно, смерть якого пов'язана з виконанням обовязків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_2 08.11.2017 зверталась до відповідача із заявою щодо надання повторної довідки про грошове забезпечення її чоловіка ОСОБА_5

05.12.2017 відбулося засідання комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, яка діє при Хмельницькому обласному військовому комісаріаті.

Листом Хмельницького обласного військового комісаріату ОСОБА_2 повідомлено, що її звернення від 08.11.2017 року, щодо надання повторної довідки про грошове забезпечення її чоловіка ОСОБА_5 розглянуто. Позивачку також повідомлено, що на виконання рішення комісії від 28.09.2015 року військовим комісаріатом на підставі представлених ОСОБА_2 документів видана довідка про грошове забезпечення в зоні відчуження (вих. №7/2764 від 30.09.2015). Вказано, що грошове забезпечення визначене відповідно до вимог нормативно-правових актів. Зазначено, що оскільки додаткових документів, згідно з якими можливе визначення більшого розміру грошового забезпечення не представлено, комісія вирішила попереднє рішення комісії залишити без змін.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок), яким визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до пп. 3 п. 3 Порядку у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Відповідно до довідки командира Військової частини 44318 №99 від 03.11.1992 року підполковник ОСОБА_5 з 01.08.1986 року по 03.10.1986 року виконував службові обв'язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, м. Чорнобиль. За цей період йому виплачено грошове забезпечення по займаній посаді та військовому званню в трьохкратному розмірі.

Згідно з даними довідки Центрального архіву Міністерства оборони України від 9 серпня 1993 року №51/7782 дні виїзду у зону №1 : серпень 3-31; вересень 1-30; жовтень - 1.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

Після аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року Уряд колишнього СРСР та Української РСР ухвалили рішення із грифом «таємно» щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа «таємно» та для «службового користування» стало відомо, що при нарахуванні заробітної плати не були враховані вимоги нормативно-правових актів: розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964; постанови Ради Міністрів СРСР від 07 травня 1986 року № 524-156; розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23 травня 1986 року № 1031; постанови Ради Міністрів СРСР від 05 червня 1986 року № 655-195; постанови Ради Міністрів УРСР від 10 червня 1986 року № 207-7 та інші.

У вказаних нормативно-правових актах йде мова про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дія яких поширюється на військовослужбовців та військовозобов'язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Так, пунктом 1 постанови Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 07 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції» передбачались виплати військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, що виконують службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, посадові оклади і оклади за військовим або спеціальним званням в подвійному розмірі.

Розпорядженнями Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964-рс «Про виділення Міненерго СРСР додаткових фондів заробітної плати» дозволено керівникам міністерств і відомств, які брали участь у ліквідації аварії, за згодою представника урядової комісії проводити у виключних випадках оплату праці працівників, зайнятих роботах у III, II, I зонах небезпеки у 5, 4, 3 кратному розмірах.

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23 травня 1986 №1031-рс було поширено порядок та умови підвищеної оплати праці, передбачені розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 № 964, на військовослужбовців, начальницький та рядовий склад органів внутрішніх справ.

Грошове забезпечення особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, що виконували службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, здійснювалося на підставі нормативно-правових актів МВС СРСР та МВС УРСР, зокрема, наказів МВС СРСР від 11 травня 1986 року № 0130, від 17 травня 1986 року № 0149, від 30 червня 1986 року № 0189 та інших.

Абзацом 1 пункту 1 наказу МВС СРСР від 17 травня 1986 року № 0149 «Про додаткові виплати особистому складу органів та внутрішніх військ МВС СРСР, які зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» на виконання зазначених розпоряджень міністру внутрішніх справ Української РСР було дозволено за погодженням з головою Урядової комісії з ліквідації аварії здійснювати у виняткових випадках оплату праці робітників, службовців, а також призваних на збори військовозобов'язаних, які зайняті на особливо важливих і відповідальних роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у ІІІ зоні небезпеки - у 5-кратному розмірі у порівнянні зі встановленими чинним законодавством нормами, у II зоні - у 4-кратному розмірі, у І зоні - у 3-кратному розмірі.

Абзацом 2 пункту 1 цього наказу передбачалося у такому ж порядку і розмірах виплачувати грошове забезпечення військовослужбовцям, особам начальницького та рядового складу, що були зайняті на зазначених роботах у І - ІІІ зонах небезпеки, виходячи з посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького складу, прапорщикам та мічманам - також окладів за військовим і спеціальним званням.

Надбавки за вислугу років та інші надбавки нараховувались за основним місцем служби.

Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195 (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7) надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам здійснювати оплату праці працівників, зайнятих на роботах у третій, другій і першій зонах небезпеки, відповідно в чотирьох-, трьох- і двократному розмірах понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановленої за основним місцем роботи.

Оплата праці робітників і службовців, відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори, за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, провадилась відповідно абзацу 4 пункту 1 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195 (абз.4 п.п.1 п.1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207/7) у відповідних зонах небезпеки в чотирьох-, трьох- і двократному розмірах (із врахуванням 100% тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Якщо відрядженим особам за основним місцем роботи зберігали грошове забезпечення, то показник кратності для розрахунку оплати праці за роботу в зоні відчуження зменшувався на одиницю.

Таким чином, після прийняття розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964 робота працівників оплачувалась у кратному розмірі, виходячи з тарифної ставки за місцем роботи, без застосування підвищених тарифів та подвійного посадового окладу та окладу за спеціальними званнями згідно постанови Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 07 травня 1986 року № 524-156.

Отже, вказані нормативно-правові акти не застосовуються одночасно, оскільки розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964 для визначення зон небезпеки на території зони відчуження вводить нові умови оплати праці, замість попередніх, встановлених Постановою від 07 травня 1986 року № 524-156.

Нарахування грошового забезпечення за роботу в зоні відчуження військовослужбовців, рядового і начальницького складу ОВС проводилось відповідно до Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 року № 1031 та листа Державного комітету УРСР з праці від 23.09.1986 року № 136 с «Про порядок матеріального забезпечення призваних на збори військовозобов'язаних».

Вказаними нормативно-правовими актами передбачено, що оплата фактично відпрацьованого часу (включаючи вихідні і святкові дні) у відповідних зонах небезпеки повинна проводитись виходячи із розрахункової денної тарифної ставки (посадового окладу), що враховується із тарифної ставки (посадового окладу) за даний місяць, поділеної на календарну кількість днів цього місяця.

Не передбачено преміювання та оплата за несення служби в надурочний час, у вихідні та святкові дні, і наказом МВС СРСР від 19.03.1984 року № 090.

Таким чином, на підставі розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23 травня 1986 року № 1031-рс ОСОБА_5 згідно з розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964, постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 № 207-7 оплата праці здійснювалась у відповідній кратності до зони перебування, що відображено в довідці відповідача від 30 вересня 2015 року № 7/2764. При цьому, у довідці про заробітну плату в зоні відчуження з 3 серпня 1986 року по 1 жовтня 1986 року включно, враховано 2-кратний розмір тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату з урахуванням зони безпечності 1.

Щодо одноразової винагороди за отримання максимально допустимої дози радіації суд зазначає таке. Виплата зазначеної винагороди передбачена розпорядженнями Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. N 964 за двох умов, які мають існувати одночасно:

1) отримання максимально допустимої дози радіації;

2) не допущення для подальшої роботи.

З наданих позивачем документів не вбачається існування цих умов.

Окрім зазначеного, суд приймає до уваги те, що при оформленні довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках відповідач повинен зазначити заробіток, фактично отриманий особою у період її роботи в зоні відчуження. Зазначена інформація повинна бути підтверджена документально. Проте, первинні документи не містять відомостей про виплату ОСОБА_5 зазначеної вище винагороди.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 - відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 29000) до Хмельницького обласного військового комісаріату (код 08202826, вул. Героїв Майдану, 64, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17 квітня 2018 року

Головуючий суддя О.О. Михайлов