Рішення № 73448429, 17.04.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1156/18

РІШЕННЯ

іменем України

17 квітня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, викладене в листі від 28.02.2018 № 9-22-0.6-1280/2-18, яким відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Нетечинецької сільської ради, Віньковецького району, Хмельницької області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовного площею площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Нетечинецької сільської ради, Віньковецького району, Хмельницької області.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ:

згідно з позовною заявою та відповіддю на відзив від 06.04.2018 року позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що позивач звернулася з заявою від 13.03.2017 року до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Нетичинецької сільської ради, Віньковецького району, Хмельницької області. Листом від 14.04.2017 року № Ш-6431/0-2657/6-17 Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою позивачу відмовлено. Вказану відмову позивачем було оскаржено в судовому порядку. Так, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.02.2018 (справа № 822/3594/17) визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, викладену в листі від 14.04.2017 № Ш-6431/0-2657/6-17 та зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для передачі земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за межами населених пунктів Нетечинецької сільської ради, Віньковецького району, Хмельницької області.

Листом від 28.02.2018 року №9-22-0.6-1280/2-18 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, з урахуванням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.02.2018 року в справі № 822/3594/17, повторно відмовило позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для передачі бажаної земельної ділянки у власність. Вказує, що відповідач неодноразово розглядав заяву позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення селянського господарства та не вирішив її по суті жодного разу в порушення вимог Закону.

На думку позивача, відмова Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є протиправною, прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України, яке регулює питання передачі земельної ділянки у власність громадянам із земель сільськогосподарського призначення, а тому звернулась із вказаним позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився надавши суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Також, 04.04.2018 року Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подало відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що 06 лютого 2018 року до відповідача звернулася ОСОБА_1 з клопотанням про повторний розгляд її заяви від 13.03.2017 року щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га за межами населених пунктів Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області. Вказує, що відповідна земельна ділянка не відноситься до переліку земельних ділянок, які передбачаються для передачі громадянам в межах безоплатної приватизації в І кварталі 2018 року та у своїй відповіді Головним управлінням запропоновано ознайомлюватись на офіційному веб-сайті з ділянками, які в цьому кварталі передаються в межах норм безоплатної приватизації.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як визначено частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалась судом обов'язковою.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ:

13.03.2017 року позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Нетичинецької сільської ради, Віньковецького району, Хмельницької області.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14.04.2017 року № Ш-6431/0-2657/6-17 позивачу було повідомлено про те, що земельна ділянка, стосовно якої звернулася позивач, передбачена для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.02.2018 року по справі №822/3594/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії, позов задоволено. Постановлено визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, викладену в листі від 14.04.2017 року № Ш-6431/0-265176/6-17, в наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, та вирішити вказане питання з урахуванням правової оцінки суду, наданої ним у цьому рішенні.

Вказана постанова суду набрала законної сили 20.03.2018 року.

Згідно ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Листом від 28.02.2018 року №9-22-0.6-1280/2-18 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, з урахуванням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.02.2018 року в справі № 822/3594/17, відмовило позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для передачі бажаної земельної ділянки у власність. Повідомлено, що з метою забезпечення відкритості рівного доступу до інформації та рівності прав усіх суб'єктів земельних відносин, в тому числі учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції, наказом №255 від 19.12.2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області затверджено перелік земельних ділянок, які можуть бути передані у власність громадянам в межах норм безоплатної приватизації у 1-му кварталі 2018 року на території Хмельницької області в розрізі адміністративно - територіальних одиниць, який оприлюднено на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Крім того, повідомлено, що земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач, не входить у перелік земельних ділянок, оприлюднених на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, які можуть бути передані у власність громадянам у межах норм безоплатної приватизації у 1-му кварталі 2018 року на території Хмельницької області. Також, запропоновано постійно ознайомлюватись з інформацією щодо земельних ділянок які пропонується передавати в межах норм безоплатної приватизації у власність на офіційному веб-сайті та в разі включення бажаної земельної ділянки де переліку повторно звернутися до Головного управління з відповідною заявою.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ:

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За змістом Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина 4 статті 13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина 2 статті 14).

Стаття 1 Першого протоколу ( 994 - 535 ) "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів".

У рішенні Європейського суду з прав людини "Остапенко проти України" Заява N 17341/02) Страсбург, 14 червня 2007 року. Уряд стверджував, що ділянка землі, з приводу якої скаржиться заявник, не може розглядатись як його "власність" у сенсі статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ), оскільки рішення від 4 квітня 2000 року передбачає передачу землі у довгострокове користування, а не у власність. Заявник не погодився. У цьому зв'язку Суд звертає увагу, що Конвенційними інституціями сформовано єдину позицію, згідно з якою "майно" у сенсі статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ) може бути як "існуюче майно" (див. справу Van der Mussele v. Belgium, від 23 листопада 1983 року, серія А, N 70, с. 23, п. 48), так і активи, включаючи скарги, в зв'язку з якими заявник може стверджувати, що він має щонайменше "законне сподівання" на те, що вони будуть реалізовані (див., наприклад, рішення Pressos Compania Naviera S.A. and Others v. Belgium, від 20 листопада 1995 року, серія А, N 332, с. 21, п. 31, та Ouzounis and Others v. Greece, N 49144/99, від 18 квітня 2002 року, п. 24).

Згідно ч.6,7 ст.118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.2,3, ст.123 Кодексу, надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

ПОЗИЦІЯ СУДУ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У своїй відмові від 28.02.2018 року №9-22-0.6-1280/2-18 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області послалося на те, що земельна ділянка яку позивач бажає отримати у власність не входить у перелік земельних ділянок, оприлюднених на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, які можуть бути передані у власність громадянам у межах норм безоплатної приватизації у 1-му кварталі 2018 року на території Хмельницької області та рекомендовано спостерігати за даним сайтом і в разі включення вказаної земельної ділянки до переліку повторно звернутися до Головного управління з відповідною заявою.

Вказане обгрунтування відповідача при наданні відмови позивачу в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на думку суду, не відповідає вимогам закону, яким передбачено, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, викладене в листі від 28.02.2018 № 9-22-0.6-1280/2-18, яким відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Нетечинецької сільської ради, Віньковецького району, Хмельницької області є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Водночас надаючи оцінку вимогам позивача щодо зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовного площею площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Нетечинецької сільської ради, Віньковецького району, Хмельницької області, суд зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Щодо доводів відповідача, що надання вказаного дозволу є виключною компетенцією та дискреційними повноваженнями Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, слід зазначити наступне.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна правова позиція з урахуванням висновків Верховного Суду України наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.05.2016 року у справі К/800/32729/15.

З огляду на наявність у суду права за умови задоволення вимог адміністративного позову прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчити певні дії, а також враховуючи протиправність дій суб'єкта владних повноважень - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо відмови позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Нетечинецької сільської ради, Віньковецького району, Хмельницької області, неодноразові звернення позивача до відповідача з одного і того ж питання щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Нетечинецької сільської ради, Віньковецького району, Хмельницької області, та безпідставні відмови в його наданні, суд приходить до висновку, що позивачем обрано вірний спосіб захисту порушених прав, у зв'язку з чим вказана вимога також підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

З врахуванням ч.1 ст.139 КАС України, яка передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Отже, з відповідача слід стягнути сплачений судовий збір на користь позивача в сумі 704,80 грн.

Керуючись Земельним кодексом України, статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, викладену в листі від 28.02.2018 № 9-22-0.6-1280/2-18, щодо надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Нетечинецької сільської ради, Віньковецького району, Хмельницької області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Нетечинецької сільської ради, Віньковецького району, Хмельницької області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 32533, ідентифікаційний код - НОМЕР_1).

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 39767479).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя П.М. Майстер