Ухвала суду № 73410955, 16.04.2018, Барський районний суд Вінницької області

670/23/18

2/125/372/2018

У Х В А Л А

про забезпечення позову

16.04.2018 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

при секретарі Мазур К.П.

розглянувши у судовому засіданні в м. Бар Вінницької області заяву позивача ПП «Горизонт» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ПП «Горизонт» до ОСОБА_1, треті особи, які заявляються самостійних вимог щодо предмету спору: ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» ПАТ «Комерційний ОСОБА_3» ТОВ «Фінансова компанія «Централ Фінанс» про визнання недійсним договору відступлення прав за договором іпотеки № 2216 від 24.11.2017

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПП «Горизонт» звернулося до Барського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору відступлення прав за договором іпотеки № 2216 від 24.11.2017.

Ухвалою Барського районного суду від 26.03.2018 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі.

Позивач ПП «Горизонт» звернулося до Барського районного суду Вінницької області із заявою про забезпечення позову, обґрунтовуючи тим, що 24 травня 2006 року між Приватним Підприємством «Горизонт» та ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» укладений кредитний договір №010/08/11/8536, із строком дії договору до 24.05.2009 року. 22.04.2008 року державним нотаріусом Вінковецької державної нотаріальної контори Хмельницької області було посвідчено договір іпотеки між ПП «Горизонт» та ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» укладеним в забезпечення Кредитного договору № 010/08/11/8536, предметом якого є нежитлова будівля гараж-склад площею 370.2 кв.м. за адресою Хмельницька область, Віньковецький район, смт. Віньківці, вул..Відродження, 19. 21.04.2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_4, було видано виконавчий напис №850 про стягнення заборгованості на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», у розмірі 60025,00 гривень боргу за договором кредиту №010/08/11/8536. 24.11.2017 року між ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» та ПАТ «Комерційний індустріальний ОСОБА_2» було укладено договір №2212 про відступлення права вимоги за кредитним договором №010/08/11/8536 від 24 травня 2006 року, відповідно до якого новий кредитор отримав всі права вимоги Банку до ПП «ГОРИЗОНТ». 24.11.2017 року між ПАТ «Комерційний індустріальний ОСОБА_2» та ТОВ «Фінансова Компанія «Централ Фінанс» було укладено договір факторингу №2214 про відступлення права вимоги, відповідно до якого новий кредитор отримав всі права вимоги до ПП «ГОРИЗОНТ». 24.11.2017 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Централ Фінанс» та ОСОБА_1 (Відповідачем) було укладено договір №2216 про відступлення права вимоги, відповідно до якого новий кредитор отримав всі права вимоги до ПП «ГОРИЗОНТ». Позивач вважає, що другий та третій договори про відступлення права вимог від 24.11.2017 року є недійсними. У грудні 2017 року на адресу ПП «Горизонт» надійшла вимога ОСОБА_1 про погашення заборгованості на її користь у розмірі 226853,00. 15 грудня 2017 року на адресу Відповідача було надіслано лист про безпідставність вимог ОСОБА_1, в зв’язку з недійсністю (нікчемністю) її вимог. На даний час є обґрунтована підозра, що відповідач ОСОБА_1 може вчинити дії на відчуження вказаного майна, а саме нежитлової будівлі гараж-склад площею 370.2 кв.м. за адресою Хмельницька область, Віньковецький район, смт. Віньківці, вул..Відродження, 19. Вказане доводиться діями самої ОСОБА_1, а також рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у адміністративній справі № 822/1012/18 від 30.03.2018 року, згідно якого ОСОБА_1 звернулась в Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Віньковецького районного відділу державної виконавчої служби, в якому просила визнати протиправним та скасувати п. 4 Постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2010 року ВП№ 17010876, яким накладено арешт на вказане спірне майно гараж-склад площею 370.2 кв.м. за адресою Хмельницька область, Віньковецький район, смт. Віньківці, вул..Відродження, 19. В позові ОСОБА_1 вказує, що вона як Іпотекодержатель має право скористатись іпотечним застереженням та реалізувати вказане майно. Отже, при наявності інших боргів ПП «Горизонт» в тому числі перед бюджетом, наявності спору щодо прав на вказане майно, своїми недобросовісними діями ОСОБА_1 має реальну можливість у випадку зняття арешту у виконавчому провадженні безпідставно в порушення діючого законодавства відчужити спірне майно. Оскільки існує спір щодо наявності заборгованості перед банком (закінчився строк давності), обґрунтованості суми вказаної в вимозі ОСОБА_1, щодо відповідності законодавству укладених договорів відступлення прав вимоги будь яке переоформлення чи відчуження майна ПП «Горизонт» буде незаконним.

На підставі вищевикладеного, позивач вважає за необхідне вжити заявлені заходи забезпечення позову, оскільки їх невжиття може зробити неможливим виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача, а відтак призведе до порушення його прав та інтересів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається, окрім іншого, після відкриття провадження у справі до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Подана позивачем заява про забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 151 ЦПК України, та таким чином вона підлягає невідкладному розгляду.

Згідно з ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов’язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання.

У відповідності до ч.2 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, а відтак й порушить права позивача на судовий захист.

Керуючись ст. ст. 149-154,157,258-260,353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Заяву ПП «Горизонт» про забезпечення позову задовольнити повністю.

Накласти арешт та заборони вчиняти дії щодо відчуження (реєстрації, перереєстрації) об’єкту нерухомого майна «нежитлова будівля, гараж-склад» загальною площею 370,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., смт. Віньківці, вул. Відродження, 19.

Копію ухвали направити для відома учасникам справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подання через Барський районний суд Вінницької області апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: