Постанова № 73403621, 12.04.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року м. Чернівці

справа № 727/8402/16-ц

Апеляційний суд Чернівецької області у складі

головуючого Одинака О. О.

суддів: Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю.

секретар Конецька Д.Г.

позивач ОСОБА_1

відповідачі Департамент житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, Чернівецька міська рада, Чернівецький міський відділ Управління ДМС у Чернівецькій області, ОСОБА_3, ОСОБА_4

апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 27 лютого 2018 року,

встановив:

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 27 лютого 2018 року заяву ОСОБА_4 про часткове скасування заходів забезпечення позову задоволено.

Скасовано заборону виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1, накладену ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 31 жовтня 2016 року.

На вказану ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Так, згідно статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Згідно частини 1 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» 22 грудня 2006 року, N 9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

З матеріалів справи вбачається ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 31 жовтня 2016 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та заборонено виселення ОСОБА_1 з вказаної квартири на період розгляду до моменту набрання законної сили судового рішення у справі (а.с.38-39).

15 січня 2018 року ОСОБА_4 подала заяву про скасування заходу забезпечення позову шляхом заборони виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1.

Посилалася на те, що забезпечення позову шляхом заборони виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 перешкоджає виконанню рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 11 жовтня 2016 року.

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 11 жовтня 2016 року у справі 727/5338/16 виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 вересня 2017 року рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 11 жовтня 2016 року залишено без змін.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що ухвала про забезпечення позову шляхом заборони виселення позивача підлягає скасуванню, оскільки перешкоджає виконанню рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 11 жовтня 2016 року.

З матеріалів справи вбачається, що на момент постановлення ухвали про забезпечення позову від 31 жовтня 2016 року рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 11 жовтня 2016 року набрало законної сили.

Ухвала Шевченківського суду міста Чернівці від 31 жовтня 2016 року оскаржена на була.

Заявник не надав доказів про те, що потреба в забезпеченні позову відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому її слід в скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову шляхом заборони виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 27 лютого 2018 року скасувати.

В задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Дата складання повної постанови 13 квітня 2018 року.

Головуючий О.О. Одинак

Судді: М.І. Кулянда

Н.Ю. Половінкіна