Рішення № 7337898, 07.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2009 р. Справа № 53/291-09

вх. № 8318/1-53

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Мазура П.С., за дов.

відповідача - не з’явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Курязький завод силікатних виробів" , с. Солоницівка

до ПП "Солоницівський житлокомунсервіс", с. Солоницівка

про стягнення 31083,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по договору № 1 про відшкодування витрат від 01.12.2006 року в сумі 31083,25 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв’язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, дослідивши надані до матеріалів справи документи, встановив наступне.

01.12.2006 року товариство з обмеженою відповідальністю «Курязський завод силікатних виробів» (надалі - «Позивач»), уклало з приватним підприємством «Солоницівський житлокомунсервіс» (надалі - «Відповідач»), договір № 1 про відшкодування витрат (надалі - «договір»).

Відповідно до п. 1 договору Відповідач з метою ведення господарської діяльності користується послугами з енергопостачання, які надаються Позивачем.

Пунктом 3 договору встановлено, що Позивач та Відповідач дійшли згоди про те, що Відповідач до моменту укладення прямого договору з АК «Харківобленерго» на постачання електроенергії на об'єкт - водонапірна башта, який розташований за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, смт. Солоницівка, вул. Леніна, відшкодовує Позивачу понесені витрати по оплаті вартості електроенергії, яка використовується Відповідачем для власних господарських цілей.

Згідно з п. 4 договору, розрахунок надається на підставі актів, і платіжних документів не пізніше 5-го число місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 6. договору передбачено, що договір набуває чинності з 01 грудня 2006 року і діє до моменту укладення прямого договору з АК «Харківобленерго» на постачання електроенергії.

На цей час договір на постачання електроенергії між Відповідачем та АК «Харківобленерго» не укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі - «ЦКУ») зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач неодноразово звертався до Відповідача з письмовими вимогами (лист № 530 від 05.10.07р., № 557 від 18.10.07р., № 101 від 21.02.08р.) про погашення заборгованості за договором. Але ніяких дій щодо погашення заборгованості з боку Відповідача не було здійснено.

Як вбачається з підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 1-00000225 від 30.09.2007р. на суму 3782,99 грн. № 1-00000242 від 31.10.2007р. на суму 3028,14 грн. № 1-00000260 від 30.11.2007р. на суму 1984,12 грн. № 1-00000277 від 31.12.2007р. на суму 1837,38 грн. № 1-00000007 від 31.01.2008р. на суму 2222,64 грн. № 1-00000028 від 29.02.2008р. на суму 4023,53 грн. № 1-00000043 від 31.03.2008р. на суму 2163,17 грн. № 1-00000059 від 30.04.2008р. на суму 3384,10 грн. № 1-00000080 від 31.05.2008р. на суму 3116,10 грн. № 1-00000096 від 30.06.2008р. на суму 3186,58 грн. № 1-00000114 від 31.07.2008р. на суму 2354,45 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦКУ, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦКУ, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 614 ЦКУ встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України (надалі - «ГКУ»), учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ч. 1ст. 218 ГКУ підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В результаті невиконання Відповідачем умов договору, перед Позивачем виникла заборгованість в розмірі 31083,25 грн.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 31083,25 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526 ЦК України, ст.22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Солоницівський житлокомунсервіс» (Харківська обл., Дергачівський р-н, смт. Солоницівка, код ЄДРПОУ 32446368, п/р 26008012917 у філії №6 АСУБ «Грант», МФО 350459 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Курязський завод силікатних виробів» (62370. Харківська обл., Дергачівський р-н, смт. Солоницівка, вул. Бєлгородська, 2-а Код ЄДРПОУ 32446368, п/р 26003000125229 в ХФ ВАТ «Укрексімбанк» м. Харків, МФО 351618) 31083,25 грн. основного боргу, 310,83 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення виготовлено та підписано 09.12.2009 року.

Суддя