ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" грудня 2009 р. Справа № 53/290-09
вх. № 8313/1-53
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Зюльковська С.В., за дов.
відповідача - не з’явився
розглянувши справу за позовом ПП "Зевс", м. Донецьк
до ПП "Медфарм", м. Харків
про стягнення 12991,69 грн.
ВСТАНОВИВ:
Розглядається вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по договору поставки № ХА-606 від 01.01.2009 року в сумі 12991,69 грн.
Представник позивача в судовому засіданні надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зменшив суму позовних вимог на 1529,66 грн., підтримує заявлені позовні вимоги з урахуванням поданих уточнень в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, тому суд приймає уточнення позивача до розгляду.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв’язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.
Суд, вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, дослідивши надані до матеріалів справи документи, встановив наступне.
01 січня 2009 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки напоїв за № ХА-606 (надалі - Договір), згідно з яким Позивач зобов'язувався передавати у власність Відповідача напої (надалі - товар), а Відповідач зобов'язувався приймати і оплачувати такий товар.
На підставі зазначеного Договору протягом березня-травня 2009 року Відповідач отримав від Позивача товар на загальну суму 9 461 грн. 58 коп., що підтверджується видатковими накладними: № 13ХХ000019 от 23.03.2009 на суму 6 145 грн. 92 коп.; № 13ХВ009678 от 29.04.2009 на суму 1 010 грн. 52 коп.; № 13ХВ010773 от 15.05.2009 на суму 1 331 грн. 52 коп.; № 13ХВ011300 от 22.05.2009 на суму 973 грн. 62 коп.;
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк» (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В пункті 4.3. Договору зазначено, що Відповідач повинен оплачувати отриманий товар на умовах відстрочення платежу, строк якого розраховується у календарних днях з моменту прийняття товару. Кількість календарних днів, на які надається відстрочення оплати товару становить 14 календарних днів.
Але, в порушення своїх зобов'язань отриманий товар Відповідач оплатив частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок Позивача лише 46 грн. 44 коп.
Окрім цього, 19.08.2009р. Відповідачу була вручена претензія № 14/08 від 19.08.2009р. з вимогами виконати свої зобов’язання за договором поставки напоїв та сплатити борг.
На момент розгляду справи сума боргу Відповідача становить 9 415,14 грн.
Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 9 415,14 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором (пункт 2 статті 193 Господарського кодексу України). Відповідно до пункту 2 статті 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовується такий вид господарських санкцій, як штрафні санкції.
Пунктом 7.3 вказаного договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді пені, враховуючи, що сума боргу в частині стягнення пені відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 959,66 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Пунктом 7.5 вказаного договору сторони встановили відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10 % від суми боргу за порушення відповідачем строків оплати більш 30 календарних днів, враховуючи, що сума боргу в частині стягнення штрафу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 941,51 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
П.4.6 договору передбачено також нарахування 0,1 % процентів за користування чужими грошовими коштами у відповідності до ст.536 ЦК України. Таким чином заявлені до стягнення 1548,14 грн. відповідають умовам договору та вимогам діючого законодаства та підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне пропорційно розміру задоволеним вимогам покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, оскільки з його вини справу було доведено до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526 ЦК України, ст. 22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Прийняти до розгляду уточнення позовних вимог.
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Медфарм" (61064, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 153 р/р 26007036086700 у АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 22687664) на користь Приватного підприємства "Зевс" (83047, м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1А-1Б, р/р 26008001000013 у ТОВ КБ "Український фінансовий світ", м. Донецьк, МФО 377777, код ЄДРПОУ 31578034) 9415,14 грн. основного боргу, 959,66 грн. пені, 1548,14 грн. відсотків за користування грошовими коштами, 941,51 грн. штрафу, 128,64 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення виготовлено та підписано 08.12.2009 року.
Суддя
Судове рішення № 7337892, Господарський суд Харківської області було прийнято 07.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 53/290-09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: