Рішення № 7337891, 07.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2009 р. Справа № 53/280-09

вх. № 8053/1-53

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Поштар Т.П., за дов

відповідача - не з’явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ

до ТОВ "Пакмодерн", м. Харків

про стягнення 17110,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по договору фінансового лізингу №070828-37/ФЛ-Ю-С від 28.08.2007 року в сумі 17110,40 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв’язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, дослідивши надані до матеріалів справи документи, встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (далі за текстом - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пак модерн» (далі за текстом — Відповідач) було укладено договір № 070828-37/ФЛ-Ю-С фінансового лізингу від 28.08.2007 року (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору Позивач на підставі акту приймання - передачі (додається) передав Відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору, а Відповідач прийняв майно (предмет лізингу), та зобов'язався своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі та нести інші обов'язки, передбачені умовами Договору та чинного законодавства.

Згідно ст. 13 Закону України від 11.12.2003р. (із змінами і доповненнями) № 1381-IV «Про фінансовий лізинг» витрати на страхування за договором лізингу несе Лізингоодержувач, якщо інше не встановлене договором. Зазначена умова передбачена і умовами Договору.

Відповідно до п. 7.1. Договору Відповідач зобов'язаний самостійно та за власний рахунок здійснити страхування предмету лізингу (укласти відповідний договір страхування) на умовах зазначених в ст. 7 Договору. Відповідно до п. 7.1.4. Договору період страхування предмету лізингу: з 07.09.07 по 07.09.2012р. Відповідач уклав договір майнового страхування предмету лізингу № 200101-010-0662/07 від 31.08.2007р., однак його дія припинилася 31.08.2008 року. Позивач звертався до Відповідача з вимогами усунути зазначене порушення умов Договору, однак всупереч прийнятих обов'язків, Відповідач зобов'язання за Договором щодо страхування предмету лізингу починаючи з 01.09.2008 р. та до теперішнього часу не виконує.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно п. 11.2.5 Договору, за порушення положень статті 7 Договору до лізингоодержувача передбачене застосування штрафу у розмірі 10 відсотків від загальної вартості предмету лізингу на момент укладення Договору за кожен випадок такого порушення. Загальна вартість предмету лізингу на момент укладення за Договором становить - 125603,60 грн. Отже сума штрафу становить: 125603,60 грн. х 10% = 12560,4 грн.

Згідно ст. 226 Господарського кодексу України та ст. 621 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання здійснити певну дію, управлена сторона має право виконати цю дію самостійно або доручити її виконання третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання. Таким чином, законодавством встановлюється обов'язок сторони, яка неналежним чином виконала свої зобов'язання за договором, відшкодувати управленій стороні збитки, які та зазнала внаслідок неналежного виконання. Враховуючи необхідність безперервного майнового страхування предмету лізингу, Позивач був змушений застрахувати предмет лізингу від свого імені та за свій рахунок на строк з 30.12.08 по 29.12.09 включно, уклавши Договір добровільного страхування № 280001-010-1295/08 від 24.11.2008р., та сплативши страховику страхові платежі в розмірі 4550 грн.,

платіжне доручення № 10889 від 29.12.08р.

платіжне доручення № 1625 від 03.04.2009р.

платіжне доручення № 3127 від 26.06.2009р.

На момент подання позовної заяви, дія майнового страхування предмету лізингу - до 29.09.2009 року.

Таким чином, порушення Відповідачем умов Договору в частині здійснення майнового страхування предмету лізингу завдало Позивачеві збитки в розмірі сплаченого страховику страхового платежу. Розмір зазначеного збитку станом на дату підписання цієї позовної заяви становить 4550 грн.

Враховуючи, що сума збитків відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 4550,00 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що сума боргу в частині стягнення 10% штрафу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 10% штрафу в сумі 12560,40 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст.22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакмодерн» (місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Дарвіна 6, кв. 80, код ЄДРПОУ 34861055, р/р 26003000058928 в АБ «Факторіал-Банк», МФО 351715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код ЄДРПОУ 33880354, п/р 26002262400276 в ВАТ «ВіЕйБі Банк» в м. Києві, МФО 380537) 4550,00 грн. збитків, 12560,40 грн. штрафу, 171,10 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення виготовлено та підписано 08.12.2009 року.

Суддя Прохоров С.А.