Ухвала суду № 73373483, 13.04.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/4826/16-ц

Провадження № 4-с/234/19/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

в складі головуючого судді Чернобай А.О.,

секретар судового засідання Науменко А.Е.,

за участю державного виконавця Третяченко К.Ю.,

справа № 234/4826/16-ц

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання протиправної та скасування постанови від 24.08.2016 року ВП № 51753730 про стягнення виконавчого збору,-

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

23.02.2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд із скаргою про визнання протиправної та скасування постанови від 24.08.2016 року ВП № 51753730 про стягнення виконавчого збору.

Скаргу обґрунтувала тим, що 08.06.2016 року рішенням Краматорського міського суду Донецькій області стягнуто солідарно зі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «БМ -Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 55 741,88 грн. та судовий збір у розмірі 1378 грн. На виконання рішення виконавчий лист було спрямовано до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. Постанова про відкриття виконавчого провадження на адресу ОСОБА_1 надіслана не була. Про відкриття виконавчого провадження заявниця дізналася від співробітників банку 12.12.2017 року. В цей же день, ОСОБА_1 довідалась у приміщенні виконавчої служби, що 22.07.2016 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 51753730. Також скаржниця подала заяву про закриття виконавчого провадження у зв’язку з погашенням заборгованості у повному обсязі. 19.01.2018 року представник ОСОБА_1 подав заяву на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. 29.01.2018 року при ознайомленні з матеріалами справи було встановлено, що виконавче провадження не містить доказів своєчасного інформування ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження, не наданий строк на добровільне виконання рішення суду, не надіслана своєчасно постанова про стягнення виконавчого збору. Таким чином, ОСОБА_1 пропустила строк на оскарження постанови про стягнення виконавчого збору з поважних причин. Оскільки рішення суду було виконано боржниками добровільно, крім того, виконавчий збір у сумі 5 711,98 грн. був перерахований ОСОБА_2 по виконавчому провадженню № 51753796, як солідарного відповідача. Скаржник вважає, що фактично судове рішення державним виконавцем виконане не було. Державний виконавець не вчинив будь – яких дій, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбачених ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», а тому стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 згідно постанови від 24.08.2016 року є безпідставним та необґрунтованим, що свідчить про протиправність спірної постанови в частині стягнення з боржника виконавчого збору.

ОСОБА_1 про порушення її прав дізналася 29.01.2018 року. 08.02.2018 року помилково подала позовну заяву до Донецького окружного адміністративного суду, 20.02.2018 року отримала ухвалу Донецького окружного адміністративного суду, якою суд відмовив у відкритті провадження та роз’яснив, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом, який видав виконавчий лист. Тому вважає, що процесуальний строк на оскарження рішення, дій або бездіяльності державного виконавця був пропущений не з її вини.

Просить суд поновити строк на оскарження постанови заступника начальника Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 від 24.08.2016 року у виконавчому провадженні № 51753730 в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 5711,99 гривень. Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 від 24.08.2016 року у виконавчому провадженні № 51753730 в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 5711,99 гривень. Судові витрати покласти на Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

У судове засідання заявник та його представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином – телефонограмою. ОСОБА_1 надала через канцелярію суду заяву про розгляд справи без її участі, доводи, викладені у скарзі підтримує та просить скаргу задовольнити.

Представник Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти скарги, просив відмовити у її задоволенні, оскільки Краматорським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на підставі виконавчого листа, виданого Краматорським міським судом Донецької області про стягнення солідарно зі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «БМ -Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 55 741,88 грн. та судовий збір у розмірі 1378 грн. Було відкрито виконавче провадження. Постанова про відкриття виконавчого провадження була відправлена боржникам рекомендованою кореспонденцією. Відомості про отримання у державного виконавця відсутні. Державним виконавцем приймалися дії, спрямовані на примусове виконання, про що свідчить акт державного виконавця від 02.03.2017 року про вихід державного виконавця на адресу за місцем проживання боржників. Державний виконавець звертався з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 Тому вважає, що в рамках виконавчого провадження була правомірна винесена постанова про стягнення виконавчого збору від 24.08.2016 року. Просив відмовити у задоволенні скарги.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку державного виконавця, проаналізувавши зібрані в справі докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заявник у скаргі просить поновити строк на оскарження постанови заступника начальника Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 від 24.08.2016 року у виконавчому провадженні № 51753730 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 5711,99 гривень.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що клопотання про поновлення строку на оскарження постанови слід задовольнити, як обгрунтоване.

В судовому засіданні встановлено, що 19.01.2018 року представник ОСОБА_1 подав заяву до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, що підтверджується заявою, яка міститься в матеріалах виконавчого провадження. (а.с. 56)

З матеріалами виконавчого провадження представник ОСОБА_1 ознайомився 29.01.2018 року, що підтверджується підписом представника на заяві про ознайомлення (а.с. 56).

Таким чином, ОСОБА_1 про порушення її прав дізналася 29.01.2018 року.

12.02.2018 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відмовлено у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправної та скасування постанови про стягнення виконавчого збору та роз’яснено, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом, який видав виконавчий лист.

Після отримання ухвали Донецького окружного адміністративного суду заявник відразу 23.02.2018 року подала скаргу до Краматорського міського суду Донецької області.

Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Процесуальні строки можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Враховуючи представлені докази та зазначені норми, суд прийшов до висновку, що заявник пропустив строк для звернення до суду зі скаргою з поважних причин, тому необхідно поновити цей строк.

Щодо вимог заявника про визнання протиправною та скасуванні постанови заступника начальника Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 від 24.08.2016 року у виконавчому провадженні № 51753730 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 5711,99 гривень суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 129 - 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

В п. 7 Постанови Пленуму ВССУ № 6 від 07.02.2014р. судам роз’яснено, що відповідно до статей 28, 41, 89 Закону про виконавче провадження при визначених умовах у разі невиконання боржником рішення самостійно державний виконавець виносить постанови про стягнення виконавчого збору, про накладення штрафу та про стягнення витрат, пов'язаних із організацією та проведенням виконавчих дій. Враховуючи, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, що діяла на момент відкриття виконавчого провадження) копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Зі змісту цієї статті вбачається, що законодавець пов’язує початок примусового виконання рішень з моментом надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження, а не з моментом саме отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що рішенням Краматорського міського суду Донецькій області від 08.06.2016 року стягнуто солідарно зі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «БМ -Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 55 741,88 грн. та судовий збір у розмірі 1378 грн. (а.с. 11-12) Рішення набрало законної сили 22.06.2016 року.

08.06.2016 року Краматорським міським судом було видано виконавчий лист на підставі рішення Краматорського міського суду Донецькій області від 08.06.2016 року, яким стягнуто солідарно зі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «БМ -Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 55 741,88 грн. та судовий збір у розмірі 1378 грн. (а.с. 73-74)

22.07.2016 року до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського суду Донецької області надійшла заява від ПАТ «БМ БАНК» про відкриття виконавчого провадження та до заяви надано виконавчий лист Краматорського міського суду Донецької області від 08.06.2016 року (а.с. 72)

В той же день, 22.07.2016 року постановою державного виконавця ВП № 51753730 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/234/2570, виданого 08.06.2016 року Краматорським міським судом Донецької області про стягнення коштів у розмірі 57119,86 з ОСОБА_1 (а.с. 71)

Із постанови про відкриття виконавчого провадження взагалі не вбачається якій строк було надано боржнику для добровільного виконання рішення суду.

У судовому засіданні державний виконавець суду пояснив, що відомостей стосовно отримання постанови про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 відсутні, оскільки до відділу ДВС не повернулося повідомлення про вручення або повернення за закінченням строку зберігання.

В матеріалах виконавчого провадження, наданих суду державним виконавцем, міститься відомості про направлення державним виконавцем рекомендованою кореспонденції за 03.11.2016 рік (а.с. 69) та список поштових відправлень рекомендованих листів, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 04.11.2016 року, що підтверджується штампом пошти було відправлено якесь повідомлення.

Таким чином, судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.07.2016 року винесена відповідно до вимог закону, однак в постанові про відкриття виконавчого провадження не надано боржнику строку для добровільного виконання рішення суду. Крім того, в матеріалах виконавчого провадження взагалі відсутні відомості відносно того, що державним виконавцем було дотримано вимоги ст. 28 ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження» щодо повідомлення боржниці про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та направлення постанови про відкриття провадження не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Матеріали справи містять лише відомості щодо направлення заявнику пошти 04.11.2016 року.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, що діяла на момент винесення постанови про стягнення виконавчого боргу) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем.

У разі наступних пред’явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв’язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.

У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

В судовому засіданні встановлено, що 24.08.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 51753730 з ОСОБА_1 у розмірі 5711,99 грн. (а.с. 64) Підставою винесення постанови було не виконання рішення суду.

ПАТ «БМ БАНК» листом від 20.10.2017 року просив закінчити виконавче провадження по виконавчому листу, виданого 22.06.2016 року на підставі рішення Краматорського міського суду Донецькій області від 08.06.2016 року, яким стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «БМ -Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 55 741,88 грн. та судовий збір у розмірі 1378 грн. у зв’язку з фактичним виконанням боржником в повному обсязі рішення суду (а.с. 59)

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 22.07.2016 року, в постанові про відкриття виконавчого провадження не зазначено боржнику строку для добровільного виконання рішення суду. Крім того, в матеріалах виконавчого провадження взагалі відсутні відомості відносно того, що державним виконавцем було дотримано вимоги ст. 28 ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження» щодо повідомлення боржниці про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та направлення постанови про відкриття провадження не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. 24.08.2016 року на підставі не виконання рішення суду державним виконавцем було винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 51753730 з ОСОБА_1 у розмірі 5711,99 грн.

Суд приходить до висновку, що у разі відсутності доказів вручення боржнику в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій встановлено строк для самостійного виконання рішення суду боржником, підстави для стягнення з боржника виконавчого збору у зв’язку з невиконанням рішення майнового характеру у строк, встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження, у державного виконавця відсутні.

Крім того, суд зазначає, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов’язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Судом встановлено, що з матеріалів виконавчого провадження не вбачається, що до 24.08.2016 року державним виконавцем вчинялися будь-які дії, крім винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, спрямовані на примусове виконання рішення суду.

Суд не бере до уваги доводи державного виконавця відносно того, що державним виконавцем приймалися дії, спрямовані на примусове виконання, про що свідчить акт державного виконавця від 02.03.2017 року про вихід державного виконавця на адресу за місцем проживання боржників. Державний виконавець звертався з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2, оскільки всі ці дії були вчиненні державним виконавцем вже після винесення постанови від 24.08.2016 року про стягнення виконавчого збору.

Таким чином, посилання державного виконавця на те, що постанова про стягнення виконавчого збору винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, суд оцінює критично, оскільки належних та допустимих доказів з урахуванням вищевикладеного, ним суду не надано, а тому вимоги скарги про визнання протиправною та скасування постанови від 24.08.2016 року про стягнення виконавчого збору, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 453 ЦПК України, з урахуванням задоволення скарги, про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду даної скарги, Краматорський міській відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області повинен повідомити суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 28 Закону України «Про виконавче провадження» , ст. ст. 247, 353, 449, 450, 451, 452, 453 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 про визнання протиправної та скасування постанови ВП № 51753730 від 24.08.2016 року про стягнення виконавчого збору задовольнити.

Поновити строк на оскарження постанови заступника начальника Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 від 24.08.2016 року у виконавчому провадженні № 51753730 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 5711,99 гривень.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 від 24.08.2016 року у виконавчому провадженні № 51753730 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 5711,99 гривень.

Відповідно до положень ст. 453 ЦПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду даної скарги, Краматорський міській відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області повинен повідомити суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд.

Суддя А.О. Чернобай