Рішення № 7337266, 22.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.12.09 р.                     Справа № 22/192                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства „Аттіка-Трейд”, м.Черкаси, ЄДРПОУ 36157472,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Еко-Біон”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 35794294,

про стягнення 21170,00 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Скубченко І.О. - довіреність від 29.10.2009р.,

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство „Аттіка-Трейд”, м.Черкаси, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Еко-Біон”, м.Донецьк, про стягнення суми основного боргу у розмірі 21170,00 грн.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на простроченні грошового зобов’язання Відповідачем, яке виникло з договору, укладеного в порядку ст.181 Господарського кодексу України спрощеним способом шляхом оформлення видаткових накладних, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію видаткової накладної №РН-000016 від 09.07.2009р.; рахунків-фактур №А-0000021 від 09.07.2009р., №А-0000022 від 09.07.2009р.; податкових накладних №16 від 09.07.2009р., №17 від 09.07.2009р.; акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0000001; банківських виписок; листа-вимоги №064 від 13.11.2009р. та підтвердження його відправлення Відповідачу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.11, 202, 211, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.1, 15, 56 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, витребувані документи не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, зазначена у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку, що останній про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарсько процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарсько процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарсько процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За твердженнями Позивача (Продавця), останній здійснив встановлення правовідносин з Відповідачем (Покупцем) не шляхом укладення договору поставки у формі єдиного документа, а конклюдентно, шляхом вчинення дій, які виразилися у фактичній передачі товару та наданні транспортних послуг на підставі видаткової накладної та акту здачі-прийняття робіт, що відповідає статті 181 Господарського кодексу України.

У матеріалах справи на підтвердження наведеного міститься копія видаткової накладної №РН-000016 від 09.07.2009р. на загальну суму 54060,00 грн. та акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0000001 на суму 7150,00 грн., що підписані представниками обох сторін та скріплені їх печатками.

Зазначені документи містять суть умов правочину – найменування сторін, асортимент, вартість товару та вид послуг, що надається.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи, що вказаний вище первинний документ підтверджує волю сторін на встановлення правовідносин, суд дійшов висновку, що фактично між сторонами укладено правочин, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

Таким чином, в силу статті 655 Цивільного кодексу України та змісту видаткової накладної Позивач зобов’язується передати у власність Відповідача товар, а останній зобов’язується прийняти цей товар та оплатити за нього визначену суму коштів.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надана Позивачем видаткова накладна є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім в межах внедоговірних відносин. Докази незгоди останнього з належністю виконання Позивачем своїх зобов’язань щодо передачі товару суду не надавалися.

Матеріали справи містять банківські виписки, відповідно до яких Відповідачем у повному обсязі сплачені транспортні послуги надані останньому згідно акту №ОУ-0000001 та частково здійсненна оплата товару, поставленого за наведеною видатковою накладною у розмірі 32890,00 грн. При цьому, підставою здійснення даної сплати визначений рахунок №А-0000021 від 09.07.2009р., який відображає дані здійсненої поставки у відповідності до накладної №РН-000016 від 09.07.2009р.

Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку щодо наявності грошового зобов’язання Покупця перед Постачальником у розмірі 21170,00 грн.

Як свідчить лист-вимога №064 від 13.11.2009р., Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості у сумі 21170,00 грн. протягом 7 днів після отримання даного листа. Факт відправлення Відповідачу зазначеного документу підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком №7487 від 13.11.2009р. та описом вкладення до цінного листа, що містить штам поштового відділення із визначенням дати відправлення 13.11.2009р.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи надіслання Позивачем вимоги щодо сплати боргу 13.11.2009р., строк виконання зобов’язання по оплаті переданого товару за накладними у Відповідача, відповідно до норм статті 530 Цивільного кодексу України, на дату подання даної позовної заяви є таким, що настав.

Проте, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Продавцем на визначену суму на момент прийняття рішення суду – не виконане.

З огляду на наведене, вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 21170,00 грн. є правомірними, такими, що не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За викладених обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог відносно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Еко-Біон” на користь Приватного підприємства „Аттіка-Трейд” суми заборгованості у розмірі 21170,00 грн.

Враховуючи, що причиною виникнення спору є протиправне порушення Відповідачем умов конклюдентного правочину, а також норм Цивільного кодексу України, які регулюють загальні умови виконання зобов’язань та правила виконання договорів купівлі-продажу та поставки, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державно мито та витрати на інформаційне–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного підприємства „Аттіка-Трейд”, м.Черкаси, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Еко-Біон”, м.Донецьк, про стягнення суми основного боргу у розмірі 21170,00 грн. задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Еко-Біон” (83050, Донецька область, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Університетська, б.56а, кв.2, ЄДРПОУ 35794294, банківські реквізити не відомі) на користь Приватного підприємства „Аттіка-Трейд” (18008, Черкаська область, м.Черкаси, вул.Вернигори, б.3, кв.46, ЄДРПОУ 36157472, п/р260064998301 у філії ПРУ ВАТ „Банк „Фінанси та кредит” м.Полтава, МФО 331832) 21170,00 грн. основного боргу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Еко-Біон” (83050, Донецька область, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Університетська, б.56а, кв.2, ЄДРПОУ 35794294, банківські реквізити не відомі) на користь Приватного підприємства „Аттіка-Трейд” (18008, Черкаська область, м.Черкаси, вул.Вернигори, б.3, кв.46, ЄДРПОУ 36157472, п/р260064998301 у філії ПРУ ВАТ „Банк „Фінанси та кредит” м.Полтава, МФО 331832) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 211,70 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У судовому засіданні 22.12.2009р. оголошено повний текст рішення.

6.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя