Справа № 2-4836/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 січня 2010 року м. Красноармійськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого – судді Заруцької Г.М.
при секретарі Марченко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красноармійську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
В листопаді 2009 року позивач ПАТ «Прокредит Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості посилаючись на те, що між банком та відповідачем ОСОБА_1 19 липня 2007 року був укладений кредитний договір № 4.19452 за яким відповідач отримав від позивача грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, строком користування 18 місяців, зобов’язавшись повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі 21 % річних в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід’ємною частиною кредитного договору. Втім, відповідач, отримавши кредит, неналежним чином виконував зобов’язання за кредитним договором, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 3 819 доларів США 67 центів.
Вищевказаний кредитний договір був забезпечений договором поруки, який укладений 19 липня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, за яким остання зобов’язалася протягом трьох банківських днів з дня одержання повідомлення від позивача про порушення відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе за кредитним договором зобов’язань з повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків за користування погасити суму боргу за зазначеним договором кредиту.
Повідомлення відповідачам були надіслані 30.01.2009 року разом з вимогою про дострокове погашення кредиту, на що позивач має право у разі виникнення заборгованості з погашення кредиту або прострочення сплати відсотків по ньому згідно графіка більш ніж за 3 банківських дні, або за наявності обставин, які ставлять під сумнів погашення кредиту.
Втім, відповідачі заборгованість у добровільному порядку не погашають, та не сплачують відповідні відсотки за цим договором, у зв’язку з чим позивач просить суд задовольнити позов у сумі пред’явленої вимоги, а також стягнути з відповідача судові витрати: 38 доларів США 19 центів судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Представник позивача ОСОБА_3 просила розглядати справу без її участі, надавши заяву про це, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, не заперечує проти заочного розгляду справи у разі неявки в судове засідання відповідачів.
Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про місце і час розгляду справи повідомлялися, причини своєї неявки суду не повідомили.
В силу ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки на судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 19 липня 2007 року був укладений кредитний договір № 4.19452 за яким останній отримав від позивача грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, строком користування 18 місяців, зобов’язавшись повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі 21 % річних в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід’ємною частиною кредитного договору (а.с.13,14,17).
Зазначений договір був забезпечений договором поруки №4.19452-ДП1, укладеним між банком та відповідачем ОСОБА_2 19 липня 2007 року, за яким остання зобов’язалася перед позивачем відповідати за зобов’язаннями відповідача ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору №4.19452 від 19 липня 2007 року в повному обсязі та протягом трьох банківських днів з дня отримання повідомлення від кредитора про порушення позичальником взятих на себе зобов’язань за кредитним договором з повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків за користування кредитом погасити суму заборгованості по кредитному договору (а.с.16).
Втім, як вбачається з розрахунку заборгованості за вищевказаним кредитним договором на а.с.19,20 за відповідачем ОСОБА_1 станом на 13.03.2009 року заборгованість вже складала 29411,49 грн., що в доларах США складає 3819, 67 $, з яких капітал – 2545,83 доларів, проценти за графіком – 96,28 доларів, відсотки за фактичне користування простроченим капіталом – 118 доларів США 42 центи, пеня – 1 059 доларів США 14 центів.
Позивачем на адресу відповідачів 30 січня 2009 року були надіслані вимоги про виконання зобов’язань за кредитним договором та відповідно за договором поруки (а.с.21,22,23,24,25).
Однак, відповідачами заборгованість не погашена.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, та відповідно і зобов’язання, що передбачено ч.2 ст. 509 ЦК України.
За загальними умовами виконання зобов’язання, визначеними статтею 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо зобов’язання не виконується або виконується з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, то таке зобов’язання, в силу статті 610 ЦК України, вважається порушеним (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
У зв’язку з цим суд приходить до висновку, що відповідачами зобов’язання за укладеними ними договорами виконувалися неналежним чином, тому позов підлягає задоволенню, заборгованість за кредитним договором підлягає солідарному стягненню, оскільки, як було зазначено, поручитель відповідає перед кредитором за зобов’язаннями боржника солідарно з останнім, що передбачено статтями 553 і 554 ЦК України і прямо витікає із суті договору поруки.
Оскільки позивачем кредит відповідачу ОСОБА_1 був наданий в іноземній валюті, а саме, у доларах США, суд вважає можливим стягнути заборгованість з відповідачів в такій валюті, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Частина 1 ст. 533 ЦК України передбачає, що грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Згідно ч.3 ст. 533 цього Кодексу використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валют при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року №15-93 визначено, що використання іноземної валюти на території України як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії, виданої Національним банком України.
Здійснення банком кредитних операцій у національній або іноземній валюті від свого імені, на власних умовах та на власний ризик входить до переліку банківських операцій, визначеного ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність».
Позивач має банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з надання кредитів в іноземній валюті. Ця обставина не оспорена.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню судові витрати: 294,11 грн. судового збору та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які були оплачені позивачем за пред’явлення позову до суду (а.с.1,2,3).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 192, 509, 526, 533, 553, 554, 610, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215,224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк» задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», код ЄДРПОУ 21677333, т/р №290970004 у АТ «ПроКредит Банк», МФО 320984 заборгованість за кредитним договором № 4.19452 від 19 липня 2007 року в сумі 3 819 доларів США 67 центів (три тисячі вісімсот дев’ятнадцять доларів США 67 центів).
Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», код ЄДРПОУ 21677333, т/р №290970004 у АТ «ПроКредит Банк», МФО 320984 судові витрати: 294,11 грн. судового збору та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 544,11 грн. (п’ятсот сорок чотири грн. 11 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.
Заочне рішення може бути переглянуте Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя
Судове рішення № 7336484, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 04.01.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-4836/09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: