Ухвала суду № 73363767, 06.04.2018, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа №694/232/18

2/694/186/18

У Х В А Л А

Іменем України

06.04.2018 року м.Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Дудніченка В.М.,

при секретарі Літвін Н.М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м.Звенигородка заяву головуючого судді Дудніченка Володимра Михайловича по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою суду від 14.03.2018 року по даній цивільній справі призначене підготовче судове засідання.

Головуючий суддя Дудніченко В.М. з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості головуючого у справі, заявив самовідвід з тих мотивів,що 10.10.2017 року він виніс рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»” м.Дніпро до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: орган опіки і піклування Звенигородської міської ради Черкаської області, приватний нотаріус Звенигородського районного нотаріального округу Бедрата - ОСОБА_7 стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення і в задоволені даного позову було відмовлено. Дане рішення було залишено без змін відповідно до ухвали апеляційного суду Черкаської області від 10.01.2018 року. Проте в тижневику «Шевченків Край» № 9-10 від 02.02.2018 року було опубліковано статтю під назвою «Коли гроші понад законом, а людина поза ним - допоможе лише диво». В данні статті зазначено, що ОСОБА_2 геть зневірився в українському судочинстві. Вважає, що дана стаття свідчить про сумніви громадянина ОСОБА_2 в об’єктивності та неупередженості щодо нього, як судді Звенигородського районного суду Черкаської області.

Представник позивач ОСОБА_1 не заперечувала проти задоволення самовідводу головуючого судді.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст.39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки доказами.

Заява про самовідвід судді заявлена до початку з'ясування обставин справи та перевірки доказами, тому відповідає вимогам ст. 39 ЦПК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року) у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року та інші, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

Суд (судді), зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до статті 9 Конституції України, ст.ст. 2, 8 ЦПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" - закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

З метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, на підставі ст.36 ЦПК України заявлений по справі самовідвід судді Дудніченка В.М. підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.36, 39, 40, 41 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід головуючого судді Дудніченка Володимира Михайловича - задовольнити .

Цивільну справу №694/232/18 за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, передати до канцелярії суду для повторного розподілу в порядку ст.14 ч.3 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя