Постанова № 73357641, 13.04.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 528/871/17 Номер провадження 22-ц/786/996/18Головуючий у 1-й інстанції Татіщева Я. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіна О.В.,

суддів Карпушина Г.Л., Обідіної О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 05 лютого 2018 року

по справі за позовом Приватного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з даним позовом. Зазначав, між Банком та ОСОБА_2 укладено договір № б/н від 06 липня 2011 року, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв’язку з невиконанням умов договору утворилась заборгованість у розмірі 20649,29 грн., що складається з наступного: 3999,70 грн. – заборгованість за кредитом, 13340,10 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 1850 грн. – заборгованість за пеню та комісію, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 959,49 грн. – штраф (процентна складова). Просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» вказану заборгованість та судові витрати у розмірі 1600 грн.

Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 05 лютого 2018 року в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.

Рішення оскаржив ПАТ КБ «ПриватБанк», в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити та судові витрати покласти на відповідача.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між ПАТ КБ «ПриватБанком» та ОСОБА_2 укладено договір № б/н від 06 липня 2011 року, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно умов якого остання отримала кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Оскільки ОСОБА_2В порушила умови кредитного договору, у неї станом на 31 травня 2017 року утворилась заборгованість в сумі 20649,29 грн., яка складається з: 3999,70 грн. – заборгованість за кредитом, 13340,10 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 1850 грн. – заборгованість за пеню та комісію, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 959,49 грн. – штраф (процентна складова).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що на час звернення ПАТ КБ «ПриватБанк» до суду з вказаним позовом сплинув строк позовної давності за вимогами до ОСОБА_2, при цьому поважних причин її пропуску під час розгляду справи не встановлено.

Такий висновок відповідає встановленим обставинам справи.

Відповідач отримала кредитну картку з кінцевим строком її дії до липня 2013 року.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що останній платіж ОСОБА_2 на погашення кредиту було здійснено 16 червня 2016 року.

Відповідач у встановленому законом порядку в суді першої інстанції заявила про застосування строку позовної давності( а.с.63).

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст.267 ЦК України ).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( ст.257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша ст.261 ЦК України ).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Як вірно зазначив районний суд,відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки а не закінченням строку дії договору.

Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст.261 ЦК України).

Установлено, що строк дії картки, визначено до липня 2013 року.

Отже, позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування якого просив відповідач, так як до суду з даним позовом банк звернувся 21 серпня 2017 року, тобто поза межами позовної давності.

Доводи апеляційної скарги про те, що строк дії картки продовжений не підтверджені належними та допустимими доказами.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 п.1 ч.1 ,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

Рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 05 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_3

/підпис/ ОСОБА_4

Повний текст постанови складено 13.04.2018р.

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1