Ухвала суду № 73353680, 13.04.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/3758/15-ц

Номер провадження 2-п/489/14/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

секретар судового засідання - Сироватка Т.О.,

за участю:

представника відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 14.09.2015 р. за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 14.09.2015 р. по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивував тим, що Ленінським районним судом м. Миколаєва було постановлено заочне рішення по вищевказаній справі від 14.09.2015 р. за відсутності відповідача. При цьому, заявник зазначає, що він не був присутній в судовому засіданні, та відповідно не мав можливості надати суду свої докази та заперечення проти позову. Також посилається на те, що при розгляді справи судом не було враховано всіх істотних обставин справи.

Посилаючись на викладене, заявник просить суд скасувати заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва по справі № 489/3758/15-ц від 14.09.2015 р. за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В судовому засіданні представник заявника заявлені вимоги підтримала.

Представник ПАТ «Укрсоцбанк» в судове засідання не з`явився у судове засідання, згідно заяви, представник просив про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши надані докази, суд встановив таке.

14.09.2015 року Ленінським районним судом м. Миколаєва було постановлено заочне рішення по справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого позовні вимоги було задоволено. А саме, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» суму в розмірі – 14 065,87 дол. США, що еквівалентно 316 918, 94 грн.., а саме: 12037,53 дол. США, що еквівалентно 271 218,35 грн. – заборгованість за кредитом; 1 139,41 дол. США, що еквівалентно 25 672,06 грн. – заборгованість за відсотками; 688,51 дол. США, що еквівалентно 15 512,97 грн. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 200,42 дол. США, що еквівалентно 4 515,56 грн. – пеня за несвоєчасне повернення відсотків за кредитним договором від 10.10.2008 за № 640/945-к945, а також судовий збір 3 169,19 грн.

Справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, була призначена до розгляду неодноразово 16.07.2015 року та 14.09.2015 року.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України судова повістка надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що він не був присутнім в судовому засіданні, та відповідно не мав можливості надати суду своїх доказів та заперечень проти позову. Також посилається на те, що при розгляді справи судом не було враховано всіх істотних обставин справи. Вказував, що в матеріалах справи відсутні докази видачі кредитних коштів у встановлених кредитним договором розмірах ( валюті) та вимоги про дострокове виконання зобов’язань направлені на адресу позичальника особою, яка не є кредитодавцем ( не підтверджено право на подачу позову).

Також вказував на те, що у 2015 році судове рішення отримала замість нього мати, яка мешкала за вказаною у позові адресою, яка не повідомила його про наявність рішення суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не був присутнім в судовому засіданні, але повідомлявся судом належним чином та судом, при ухваленні рішення враховані усі обставини, на які посилається відповідач, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 286, 287, 288 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_2 строк звернення із заявою про перегляд заочного рішення суду.

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 14.09.2015 р. за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 13.04.2018 року.

Суддя Н.С. Тихонова