Постанова № 7330198, 18.12.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2009р. Справа № 2а-5434/09/2370

11год. 38хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Новікової Т. В.,

при секретарі Комишній О. М.,

за участю представника позивача Пасічник А.А. (за дов. Черкаського обласного відділення ФСЗІ), за відсутності представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до закритого акціонерного товариства «Автосервіс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів,

ВСТАНОВИВ:

Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом від 18.11.2009р. №2441/06-4, в якому просить стягнути з ЗАТ «Автосервіс» адміністративно-господарські санкції у сумі 5700 грн.00 коп. та пені у сумі 372 грн.78 коп. за незайняті робочі місця інвалідами у 2008р. Позов мотивований, з посиланням на ст.ст.19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ), невиконанням відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів на підприємстві та несплатою ним адміністративно-господарських санкцій у встановлений строк та у відповідному розмірі.

Під час судового засідання представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач до зали судового засідання не зявився, заперечення на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Черкаським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів проведена перевірка дотримання ЗАТ «Автосервіс» (20392, Черкаська область, Уманський район, с. Піковець, вул. Уманська, буд. 148, код 03577645) законодавства щодо працевлаштування інвалідів, під час якої виявлено невиконання відповідачем чотиривідсоткового нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008р.

Згідно зі звіту ЗАТ «Автосервіс» за формою державної статистичної звітності № 10-ПІ поштова-річна «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2008р., середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві відповідача у звітному періоді становила 8 осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України №875-ХІІ, чотиривідсотковий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідача у 2008р. становив одне робоче місце. Розмір середньорічної заробітної плати штатних працівників у 2008р. становив 91200грн.00коп . (91200грн.00коп. : 8 = 11400грн.00коп.).

Як вбачається з матеріалів справи, на підприємстві ЗАТ «Автосервіс» не було працевлаштовано жодного інваліда.

Тому відповідно до вимог ст. 20 Закону України №875-ХІІ, відповідач зобовязаний сплатити Черкаському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві, а саме у розмірі 5700грн.00коп . за незайняті робочі місця інвалідами у 2008р. (11400грн.00коп. : 2 х 1 0 = 5700грн.00коп.).

Зокрема, в розумінні ст. 20 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до вимог чинного законодавства встановлено певні вимоги до створення робочих місць інвалідів на підприємствах, порядку працевлаштування інвалідів на підприємствах, а також визначено відповідальність підприємств за порушення цих вимог у вигляді сплати штрафних санкцій.

Отже, сума адміністративно-господарських санкцій відповідача за незайняте робоче місце інвалідом у 2008р. становить 5700грн.00коп .

Причиною виникнення спору зі справи стало питання про правомірність стягнення із ЗАТ «Автосервіс» штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону.

Відповідно до вимог чинного законодавства встановлено певні вимоги до створення робочих місць інвалідів на підприємствах, порядку працевлаштування інвалідів на підприємствах, а також визначено порядок їх обчислення.

Позовні вимоги мотивовані несплатою ЗАТ «Автосервіс» адміністративно-господарських санкцій станом на 15.04.2009р. у сумі 5700 грн. 00 коп. за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2008р., (відповідно до звіту форми 10-ПІ), що є порушенням ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Крім того, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій спричинене нарахуванням пені у сумі 372 грн. 78 коп., яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Оскільки відповідачем не сплачено борг в установленому законом порядку, тому позивач правомірно звернувся до суду про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Конституцією України (ст.43) задекларовано право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Зокрема, виконання та реалізація зазначеної конституційної норми забезпечується спеціальними законами України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. № 875-ХІІ, «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005р.» та деяких інших законодавчих актів» від 25.03.2005р. №2505-VІ, «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість» від 23.02.2006р. №3483-ІV, постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31.01.2007р. № 70, Інструкцією зі статистики кількості працівників, затверджена зазначеним наказом, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.11.2005р. №1442/11722 іншими підзаконними актами та актами ненормативного характеру, які встановлюють механізм реалізації права на працю інвалідів.

Господарським кодексом України (ч.8 ст.69) передбачено, що підприємства з правом найму робочої сили забезпечують визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. № 875-ХІ (далі Закон №875-ХІ) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 19 Закону №875-ХІ встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Зокрема, роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, самостійно сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Суд звертає увагу, що порядок сплати підприємствами (обєднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів встановлюється постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31.01.2007р. № 70.

Сума адміністративно господарських санкцій визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Суд зазначає, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Наказом Державного комітету статистики №244 від 06.07.1998 р. затверджена норма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць» яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Як вбачається із матеріалів справи вказаний звіт до державної служби зайнятості відповідачем не подавався.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, а саме: звіту форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008р. вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість яку він самостійно не сплатив у визначений Законом строк, до 15.04.2009р., тому адміністративно-господарські санкції за невиконання відповідачем у 2008р. нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становлять 5700 грн. 00 коп. і нарахована пеня у сумі 372 грн. 78 коп.

Беручи до уваги те, що доказів сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій та пені станом на день розгляду спору не надано, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 18.12.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснюватиметься з урахуванням вимог ст.167 КАС України, про що повідомлено представника позивача після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, ч.4 ст. 94, ч.2 ст. 128, ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Автосервіс» (20392, Черкаська область, Уманський район, с.Піковець, вул. Уманська, 148 код 03577645) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця інвалідами у 2008р. на суму 5 700 грн.00коп. (пять тисяч сімсот гривень 00 коп.) та пеню у сумі 372 грн.78 коп. (триста сімдесят дві гривні 78 коп.) на загальну суму 6072грн.78коп . (шість тисяч сімдесят дві гривні 78 коп.)

на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18000, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50, код ЄДРПОУ 21368023).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Т.В. Новікова

Повний текст постанови виготовлено 23.12.2009 року.