Постанова № 73300929, 10.04.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/4629/17 Номер провадження 22-ц/775/629/2018

Номер провадження 22-ц/775/629/2018

Доповідач Жданова В.С.

Категорія 46

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Жданової В,С,

суддів: Мірути О.А ,Хейло Я.В.,

за участю секретаря Ситніка Д.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 лютого 2018 року у цивільній справі № 235/4629/17 (суддя Величко О.В.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Покровська міська рада про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 у вересні 2015 року звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених 24.01.2018 року позовних вимог, просила визнати ОСОБА_3 такою, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона та відповідач ОСОБА_3 зареєстровані у квартирі за вказаною адресою, квартира не приватизована. Головним квартиронаймачем є їх батько ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідач ОСОБА_3 з 18.05.2010 року лише зареєстрована в цій квартирі, але фактично в ній не проживає. Посилаючись на ст.ст. 71,72 ЖК України, просила визнати ОСОБА_3 такою, що втратили право користування цим житловим приміщенням та стягнути судовий збір.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 лютого 2018 року в задоволені позовних ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Покровська міська рада про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням відмовлено.

Із вказаним судовим рішенням не погодилась позивач та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на з неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про задоволення позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції дав оцінку доказам, які існували на 2015 рік і з цього приводу вже було ухвалено рішення. На даний час існують інші обставини, які свідчать про те, що відповідач не проживає у спірній квартирі без поважних причин. Судом першої інстанції не враховано, що вона ( позивач) не перешкоджала відповідачу вселенню у квартиру, не чинила перепон у доступі до квартири. Та обставина, що відповідач не має іншого житла, не впливає на причини не проживання у квартирі. Наголошує на тому, що відповідач не має права на приватизацію квартири, оскільки в ній не проживає. Судом не враховано, що відповідач орендує інше житло, а тому вибула на постійне проживання в інше житлове приміщення.

Позивач ОСОБА_2у судове засідання Апеляційного суду не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки, яка отримана нею особисто 04.04.2018 року, та інформацією поштового відділення «Покровськ 2» ( а.с. 109-110)

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, будь яких заяв не надійшло.

Третя особа Покровська міська рада Донецької області також в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином ( а.с. 108)

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані позивач ОСОБА_5, троє її неповнолітніх дітей ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_4) , а також відповідач ОСОБА_6 - сестра позивача.( а. с. 7). ОСОБА_7( племінник позивача), стосовно якого ухвалою суду від 09.02.2018 року закрито провадження по даній справі, знятий є реєстраційного обліку у спірній квартирі 12.12.2017 року. Згідно акту, складеному Комунальною Установою Покровський координаційний комітет самоорганізації населення від 28.08.2017 року ОСОБА_3 значаться зареєстрованою у АДРЕСА_1 з 18.05.2010 року, проте фактично в ній не проживає ( а. с. 8). Основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 був ОСОБА_4- батько сторін по справі, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, але особовий рахунок до цього часу на іншу особу не переоформлений. ( а. с. 14,16, 36).

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24.02.2015 року, залишеним без змін Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 15.04.2015 року, ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_7, Красноармійського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, третя особа: орган опіки та піклування Красноармійської міської ради Донецької області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням і зобов'язання зняти з реєстраційного обліку.( а. с. 36-37)

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не проживає у спірній квартирі з поважних причин, оскільки квартира є двокімнатною, в якій проживає позивач ОСОБА_2 та іі неповнолітні діти : син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, син ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5. Відповідач вимушена була залишити житлову площу, оскільки відсутня можливість користування спільним житлом, неможливо обладнання відокремленого життєвого простору. Відповідач іншого житла не має, зберігає своє право на проживання у спірній квартирі шляхом оплати комунальних послуг, між сторонами існує спір з приводу приватизації квартири.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи та вимогам діючого житлового законодавства..

Згідно ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Розглядаючи позов, суд першої інстанції з'ясував причини відсутності відповідача понад встановлені строки і дійшов вірного висновку, що причини непроживання відповідача у спірній квартирі є поважними.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що відповідач зареєстрована у спірній квартирі 18.05.2010 року, але в ній не проживала з часу реєстрації, тобто визначила період непроживання.

Встановлено, що на даний час позивач вдруге звертається до суду з аналогічним позовом, рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24.02.2015 року, залишеним без змін Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 15.04.2015 року встановлено, що між сторонами склались неприязні стосунки, відповідач вимушено покинула житлову площу через неможливість проживати у двохкімнатній квартирі двома окремими родинами. Орган опіки і піклування виконкому Красноармійської міської ради заперечує проти заявленого позову, оскільки син відповідача - неповнолітній ОСОБА_7 будь-якого іншого житла не має, що призведе до порушення його житлових прав.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано посилався на попереднє рішення суду, яким встановлено, що непроживання відповідача у спірній квартирі до квітня 2015 року було з поважних причин.

Після квітня 2015 року ситуація не змінилась. Судом першої інстанції встановлено, що проживання сторін, які мають окремі родини, у двокімнатній квартирі є неможливим. Між сторонами також існує спір з приводу приватизації квартири, відповідач наполягає на приватизації житла з урахуванням всіх зареєстрованих осіб, зокрема, її прав на житлову площу, яка була надана родині. За спірний період відповідач систематично проводить оплату комунальних послуг, що підтверджено відповідними квитанціями ( 17 квитанцій, а.с. 63- а.с.67 )

З моменту ухвалення рішення Красноармійським міськрайонним судом від 24.02.2015 року позивачем не надано будь-яких інших доказів, які б свідчили про відсутність поважних причин стосовно непроживання відповідача у спірній квартирі. Надані такі документи як : витяг з особового рахунку від 21.04.2014 р, ( а.с.41), довідка з місця проживання від 2108.2014 р. (а.с. 42), акт про непроживання від 21.08.2014 р. ( а.с.43) , акт про непроживання від 01.12.2014 р. ( а.с.45) вже були предметом дослідження суду, їм надана відповідна правова оцінка та 24.02.2015 року прийняте рішення про відмову в задоволенні позову.

Наданий акт КУ Покровський координаційний комітет самоорганізації населення від 28.08.2017 року підтвердив факт непоживання, але на висновки суду стосовно поважності причин непроживання не впливає.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що позивач не чинила перешкод для проживання відповідача в квартирі, а тому її непроживання було без поважних причин є безпідставними. Встановлено, що відповідач вимушено покинула спірну квартиру у зв'язку із складними родинними відносинами та неможливістю користування житловою площею у двокімнатній квартирі двома окремими родинами.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідач не має права на приватизацію квартири, оскільки таке право мають особи, що в ній мешкають ( а.с. 87). Ця обставина підтверджує факт наявності спору між сторонами з приводу приватизації квартири.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідач вибула в інше жиле приміщення, тому відповідно до ст.107 ЖК України втратила право на користування спірною квартирою ( а.с.88).

Відповідно до ч.6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Судом першої інстанції розглядались вимоги про визнання відповідача ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщення з підстав ст. ст. 71,72 ЖК України. Інші підстави, зокрема, вибуття на постійне проживання в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті ( ст. 107 ЖК України ) позивачем не заявлялись, предметом розгляду суду першої інстанції не були та відповідно до ст. 367 ЦПК України перебувають поза межами розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги фактично повторюють доводи позовної заяви, яким суд першої інстанції дав вірну правову оцінку, та не містять підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 лютого 2018 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: В.С.Жданова

Судді: О.А.Мірута

Я.В.Хейло

Повне рішення складено 10 квітня 2018 року

Суддя - доповідач В.С. Жданова