Постанова № 73290382, 10.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1044/18 Справа № 201/6737/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Черновськой Г. В. Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Свистунової О.В.,

суддів - Красвітної Т.П., Баранніка О.П.,

за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2016 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно п.9 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2016 року ПАТ "Укрсоцбанк"звернулось з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 11.06.2008 року між ОСОБА_2 та АКБ "Укрсоцбанк", найменування якого було змінено на ПАТ "Укрсоцбанк", був укладений договір кредиту № 105/03-8 на купівлю автотранспортних засобів, за умовами якого банк надав, а ОСОБА_2 отримав у кредит грошові кошти у розмірі 34 687,00 доларів США зі сплатою 13% річних за користування кредитними коштами та кінцевим строком повернення - до 10.06.2015 року. З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 105/03-8 від 11.06.2008 року. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником та поручителем умов укладених між сторонами договорів щодо своєчасної сплати за кредитом та відсотків за користування кредитними коштами, за вказаним кредитним договором утворилась заборгованість, яка станом на 23.10.2015 року становить 30 433,10 доларів США, що еквівалентно 678 067,23 грн., яку позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь, а також просив стягнути з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.07.2016 рокупозовні вимоги задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту № 105/03-8 на купівлю автотранспортних засобів від 11.06.2008 року в розмірі 30 433,10 доларів США, що еквівалентно 678 067 грн. 23 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 17 010,10 доларів США, що еквівалентно 378 994 грн. 98 коп.; заборгованості за відсотками у розмірі 5136,30 доларів США, що еквівалентно 114 439 грн. 82 коп.; пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 7766,30 доларів США, що еквівалентно 173 037 грн. 75 коп.; пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 520,39 доларів США, що еквівалентно 11 594 грн. 68 коп.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.06.2008 між ОСОБА_2 та АКБ "Укрсоцбанк", найменування якого було змінено на ПАТ "Укрсоцбанк", був укладений договір кредиту № 105/03-8 на купівлю автотранспортних засобів, за умовами якого банк надав, а ОСОБА_2 отримав у кредит грошові кошти у розмірі 34 687,00 доларів США зі сплатою 13% річних за користування кредитними коштами та кінцевим строком повернення - до 10.06.2015 року (а.с.5-9).

Факт виконання ПАТ "Укрсоцбанк" своїх зобов'язань щодо надання ОСОБА_2 грошових коштів підтверджується квитанцією № авт/269695 від 11.06.2008 року, квитанцією № авт/269696 від 11.06.2008 року, квитанцією № авт/269698 від 11.06.2008 року, випискою по особовому рахунку за 11.06.2008 року (а.с.14-14 зворот).

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 105/03-8 від 11.06.2008 року (а.с.12-13).

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором кредиту № 105/03-8 на купівлю автотранспортних засобів від 11.06.2008 року, укладеного між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2, у відповідачів виникла заборгованість перед банком, яка станом на 23.10.2015 року становить 30 433,10 доларів США, що еквівалентно 678 067 грн. 23 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 17 010,10 доларів США, що еквівалентно 378 994 грн. 98 коп.; заборгованості за відсотками у розмірі 5136,30 доларів США, що еквівалентно 114 439 грн. 82 коп.; пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 7766,30 доларів США, що еквівалентно 173 037 грн. 75 коп.; пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 520,39 доларів США, що еквівалентно 11 594 грн. 68 коп. Викладене підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.20-21).

Крім того, як убачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення вже було предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, за наслідками якого рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.11.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.07.2016 року скасовано в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості за кредитним договором та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог. В іншій частині рішення залишено без змін (а.с.82-83).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з поручителя ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості за кредитним договором, апеляційний суд виходив з того, що порука припинена на підставі ч.4 ст. 559 ЦК України.

Зазначене рішення апеляційного суду набрало законної сили та оскаржено в касаційному порядку не було.

За таких обставин, в силу діючого законодавства, а саме: 526,530,611,625,629,1049,1050,1054 ЦК України, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, оскільки позичальник не виконав умови кредитного договору у повному обсязі.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов»язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. ст. 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 жодним чином не спростовує факт наявності заборгованості за кредитом, її суму, не надає суду будь-яких доказів, які б підтверджували факт повного чи часткового виконання ним своїх зобов'язань по договору.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що позивачем не доведений належними та допустимим доказами розмір заборгованості відповідача, а наданий до позовної заяви розрахунок заборгованості таким не являється, колегія суддів вважає такими, що підлягають відхиленню, як безпідставні, оскільки, зазначене спростовується матеріалами справи.

Приведений позивачем розрахунок заборгованості по кредитному договору відповідає саме наявним фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав вважати його неналежним не вбачається, жодних спростувань його правомірності не приведено.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду із позовною заявою, є безпідставними та до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки, останній платіж по кредитному договору здійснено відповідачем у вересні 2013 року, до суду із позовом ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся у травні 2016 року, тобто із дотриманням загального строку позовної давності, визначеного ст. 257 ЦК України три роки.

Крім того, матеріали справи не містять заяви відповідача чи його представника в суді першої інстанції щодо застосування строку позовної давності до вказаних правовідносин.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи спір, суд з дотриманням вимог статей 212 - 214, 315 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові.

Отже, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

Доводи апеляційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Судові витрати понесені сторонами в зв'язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259,268,374,375,381,382,383,384ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2016 року в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 квітня 2018 року.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: Т.П. Красвітна

О.П. Бараннік