Постанова № 7327610, 10.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.12.09Справа №2а-11508/09/8/0170 (14:20)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим ускладі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Маляр К.В., розглянув матеріали адміністративної справиза позовом

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Євпаторійський холодокомбінат"

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим

про визнання нечинними рішень

за участю представників:

від позивача: Леміш Раїса Григорівна, довіреність № б/н від07.09.09

від відповідача: Добридень Ольга Володимирівна, довіреність № 3909/9/10-0 від 25.08.09

Сутність спору: Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Євпаторійський холодокомбінат» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим про визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії від 25.08.2009р. № 0093662303 на суму 61437,70грн. та рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії від 15.09.2009р. №001532302/0 на суму 265218,15грн., а також стягнення з відповідача витрат по судовому збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що його діяльність з надання холодильних камер та приміщень в оренду для зберігання та заморожування продуктів підприємцям та підприємствам відповідно до укладених договорів оренди не відноситься до сфери торгівлі та громадського харчування, а тому на вказану діяльність не розповсюджується дія Закону України «Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в редакції Закону України № 1776-ІІІ від 01.06.2000р. (надалі – Закон № 1776). У зв’язку з цим позивач вважає, що при наданні в оренду приміщень та холодильних камер він має право не застосовувати РРО, а здійснювати розрахунки у касі з оформленням прибуткових касових ордерів відповідно до вимог п. 2.10 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р.

При цьому позивач зауважив, що він скористався нормою п. 1 ст. 9 Закону України «Про реєстратор розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», якою дозволено при наданні послуг не застосовувати РРО та розрахункові книжки, а здійснювати розрахунки у касі підприємства, у зв’язку з чим отримані від орендарів кошти в оплату орендної плати за укладеними договорами оренди оприбутковував у касі підприємства за прибутковими касовими ордерами і жодних розбіжностей між прибутковими касовими ордерами та здачею грошових коштів немає.

Крім того, позивач зазначив, що хоча в Законі України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і не визначено поняття «сфера торгівлі, громадського харчування та послуг», але відповідно до пунктів 1, 2 Порядку зайняття торговою діяльністю та правил обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 108 від 08.02.1995р., під торговою діяльністю слід розуміти самостійну діяльність юридичних осіб та громадян відносно здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою одержання прибутку, а згідно з п. 4.4 Листа Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків та торгівлі України від 17.03.1998р. № 15-03/29-192 під роздрібною торгівлею слід розуміти сферу підприємницької діяльності з продажу товарів або послуг безпосередньо кінцевим споживачам для власного некомерційного використання.

Виходячи з наведеного, позивач вважає, що надання послуг з оренди холодильних камер та приміщень для зберігання продуктів харчування не є послугами в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, оскільки вказані послуги надані не кінцевому споживачеві.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.10.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-11508/09/8/0170, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених у запереченнях на позов (а.с. 158-162).

Відповідач, підтверджуючи факт оприбуткування позивачем у касі готівкових коштів за послуги зі здавання в оренду виробничих приміщень з оформленням прибуткових касових ордерів, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, вважає, що незастосування при цьому РРО свідчить про порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

При цьому, відповідач також посилається на Лист ДПА України від 21.12.2005р. № 12867/6/23-8019 стосовно порядку проведення розрахункових операцій при здаванні в оренду приміщень, яким встановлено наступне: «Відповідно до затвердженого Наказом Держстандарту від 30.12.1997р. № 822 Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-97), який є складовою частиною Державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації, здавання під найом (в оренду) приміщень відноситься до сфери послуг. Державний класифікатор продукції та послуг призначено для використання органами центральної та місцевої державної виконавчої влади, фінансовими органами, органами статистики та всіма суб’єктами підприємницької діяльності (юридичними та фізичними особами) в Україні. Враховуючи наведене, якщо підприємство відноситься до сфери торгівлі при наданні послуг, у тому числі зі здавання в оренду приміщень, таке підприємство повинно проводити готівкові розрахункові операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або у безготівковій формі через установи банків».

У зв’язку з цим, а також враховуючи, що ВАТ «Євпаторійський холодокомбінат» є підприємством торгівлі, яке реалізує товар (морозиво, масло, сири, соки), проводячи розрахункові операції через РРО та надає послуги зі здавання в оренду виробничих приміщень, розрахункові операції по яким не проводить через реєстратори розрахункових операцій, відповідач вважає це порушенням ст. 1 та п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що тягне за собою застосування передбаченої ст. 17 вказаного Закону відповідальності.

За таких обставин, відповідач вважає, що спірні рішення про застосування штрафних санкцій № 0093662303 від 25.08.2009р. на суму 61437,70грн. та № 001532302/0 від 15.09.2009р. на суму 265218,15грн. винесені ним правомірно та обґрунтовано.

У судовому засіданні 30.11.2009р. позивач доповнив адміністративний позов доводами про своє непогодження з оскарженими рішеннями про застосування штрафних санкцій в частині, що стосується порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

В обґрунтування цього позивач зазначив, що в акті перевірки від 12.08.2009р., покладеному в основу рішення про застосування штрафних санкцій № 0093662303 від 25.08.2009р. на суму 61437,70грн., не вказана сума невідповідності, а в акті перевірки від 04.09.2009р. за період з липня 2006р. по 31.03.2009р., покладеному в основу рішення про застосування штрафних санкцій № 001532302/0 від 15.09.2009р. на суму 265218,15грн., взагалі не було встановлено невідповідності реалізації товару звітним даним РРО та КОРО, звітним бухгалтерським документам, у зв’язку з чим нарахування штрафних санкцій за це порушення вважає необґрунтованим.

Слухання справи відкладалось в порядку ст. 150 КАС України для надання сторонами додаткових доказів та заперечень, розрахунків застосованих штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Євпаторійський холодокомбінат» має статус юридичної особи з 31.10.1997р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 442260, виданим Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим (а.с. 17) та Статутом ВАТ «Євпаторійський холодокомбінат» у новій редакції, державну реєстрацію якого проведено 29.04.2004р., номер запису Р04055742ю0020630 (а.с. 19-23).

31.07-28.08.2009р. Державною податковою інспекцією в м. Євпаторії АР Крим проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Євпаторійський холодокомбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 31.03.2009р., за результатами якої складено акт перевірки № 1758/23-2/05397172 від 04.09.2009р. (а.с. 9-14).

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 1, п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995р., з наступними змінами і доповненнями, яке виразилося в оприбуткуванні за період з вересня 2008р. по березень 2009р. в касу підприємства по прибутковим ордерам грошових коштів за послуги оренди приміщень без застосування реєстраторів розрахункових операцій (а.с. 13).

Висновки вказаного акту перевірки були покладені в основу рішення ДПІ в м.Євпаторії № 001532302/0 від 15.09.2009р. про застосування штрафних санкцій на суму 265218,15грн. (а.с.8).

З наданого відповідачем розрахунку штрафних санкцій за актом планової документальної перевірки № 1758/23-2/05397172 від 04.09.2009р. за період з 01.07.2006р. по 31.03.2009р., покладеного в основу рішення ДПІ в м. Євпаторії № 001532302/0 від 15.09.2009р. про застосування штрафних санкцій на суму 265218,15грн., слідує, що за період з 16.09.2008р. по березень 2009р. позивачем у порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не було проведено через РРО орендної плати на суму 53043,63грн., у зв’язку з чим на підставі п. 1 ст. 17 вказаного Закону застосовані штрафні санкцій в розмірі 265218,15грн. (53043,63грн. х 5) (а.с. 185).

Крім того, 12.08.2009р. Державною податковою інспекцією в м. Євпаторії АР Крим проведена перевірка за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій у належній позивачу господарській одиниці – складі, розташованому за адресою: м. Євпаторія, Красноярське шосе, 2, за результатами якої складено акт перевірки № 000822 від 12.08.2009р. (а.с. 15-16).

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 1, 2, 6, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995р., з наступними змінами і доповненнями, які виразилися в наступному: п. 1 – проведення розрахункової операції з повернення товару на суму 1755,67грн. без застосування РРО та проведення розрахункових операцій без застосування РРО при отриманні грошових коштів за оренду в розмірі 10265,00грн.; п. 2 – невидача розрахункового документу при проведенні розрахункової операції; п. 6 – не зберігання розрахункової книжки (РК); п. 13 – незабезпечення відповідності суми готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній у денному звіті РРО на суму 266,87грн. (3145,47грн. – 2878,60грн.).

Висновки вказаного акту перевірки були покладені в основу рішення ДПІ в м.Євпаторії № 0093662303 від 25.08.2009р. про застосування штрафних санкцій на суму 61437,70грн.

З наданого відповідачем розрахунку розміру фінансових санкцій за актом перевірки № 000822 від 12.08.2009р., покладеного в основу рішення ДПІ в м. Євпаторії № 0093662303 від 25.08.2009р. про застосування штрафних санкцій на суму 61437,70грн., вбачається, що ці штрафні санкції складаються :

-          зі штрафних санкцій за порушення п. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке виразилося у не проведенні через РРО розрахункових операцій на загальну суму 12020,67грн., за що на підставі п. 1 ст. 17 вказаного Закону застосовані штрафні санкцій в розмірі 60103,35грн. (12020,67 х 5);

-          зі штрафних санкцій за порушення п. 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке виразилося у незабезпеченні відповідності готівки на суму 266,87грн., за що на підставі ст.22 Закону застосовані штрафні санкції в розмірі 1334,35грн. (266,87грн. х 5) (а.с. 168).

При цьому, як встановлено судом, по епізоду - проведення розрахункових операцій без застосування РРО при отриманні грошових коштів за оренду в розмірі 10265,00грн. розмір штрафних санкцій складає 51325,00грн. (10265,00грн. х 5), а по епізоду - проведення розрахункових операцій без застосування РРО при поверненні товару на суму 1755,67грн. розмір штрафних санкцій складає 8778,35грн. (1755,67грн. х 5).

Отже, всього штрафні санкції за рішенням ДПІ в м. Євпаторії № 0093662303 від 25.08.2009р. на суму 61437,70грн. складаються з: 51325грн. + 8778,35грн. + 1334,35грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ВАТ «Євпаторійський холодокомбінат» є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши рішення відповідача, з огляду на приписи ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1);

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2);

- забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення (п.6);

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п. 13).

Суд вважає неправомірними висновки ДПІ в м. Євпаторії щодо порушення позивачем п. 1 ст. 3 вказаного Закону внаслідок не проведення через РРО грошових коштів за послуги оренди приміщень та холодильних камер, що стало підставою для застосування штрафних санкцій згідно з рішенням № 001532302/0 від 15.09.2009р. на суму 265218,15грн. та згідно з рішенням № 0093662303 від 25.08.2009р. на суму 51325,00грн., виходячи з наступного.

В розумінні ст. 2 Закону України № 1776-Ш розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п.п. 4.4 п. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за № 107/5298, реєстрація продажу товару (оплати послуг) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо данні про її обсяг введені в режим реєстрації.

Ст. 2 Закону України № 1776-Ш визначає, що реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Крім того, відповідно до вимог Закону розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Отже, викладені норми Закону свідчать про те, що суб’єкт підприємницької діяльності зобов'язаний проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через РРО саме при здійсненні операції з продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

В розумінні ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується сплатити виконавцю зазначену послугу, якщо інше не встановлене договором.

В свою чергу, згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Проаналізувавши вказані положення ЦК України, суд доходить висновку, що оренда не є послугою, натомість є переданим правом, зокрема, правом володіти та користуватися майном, що спростовує висновки ДПІ в м. Євпаторії про порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» про необхідність проведення через РРО операцій від здавання в оренду приміщень.

Крім того, суд керується тим, що згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

В свою чергу, п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р., визначає, що підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Як свідчать матеріали справи, позивачем протягом перевіреного періоду були укладені з підприємцями та підприємствами договори оренди будівлі, споруди (іншого об’єкту нерухомості), а отримані від орендарів кошти в оплату орендної плати позивач оприбутковував у касі з оформленням прибуткових касових ордерів відповідно до вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р.

Суд не погоджується з висновками відповідача про те, що позивач є підприємством торгівлі, яке реалізує товар (морозиво, масло, сири, соки), проводячи розрахункові операції через РРО, а відтак і розрахункові операції з надання послуг зі здавання в оренду виробничих приміщень також повинен проводити через РРО.

При цьому суд виходить з того, що при здійсненні позивачем діяльності у вигляді надання підприємствам та підприємцям приміщень в оренду він не є підприємством торгівлі та громадського харчування, оскільки здійснювана ним діяльність не відповідає поняттю «торгова діяльність» та «діяльність громадського харчування».

Так, відповідно до п.3 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006р., торговельна діяльність провадиться суб'єктами господарювання у сфері роздрібної та оптової торгівлі, а також ресторанного господарства, а згідно з п. 4.4 Листа Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків та торгівлі України від 17.03.1998р. № 15-03/29-192 під роздрібною торгівлею слід розуміти сферу підприємницької діяльності з продажу товарів або послуг безпосередньо кінцевим споживачам для власного некомерційного використання.

Суд вважає, що надання майна в оренду не відповідає вищенаведеному поняттю «торговельна діяльність», що свідчить про безпідставність висновків ДПІ.

В той же час, ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади і їх посадовці зобов'язані діяти тільки в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією України і Законами України.

Стаття 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” також встановлює, що посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Крім того, суд не приймає до уваги Лист ДПА України від 21.12.2005р. № 12867/6/23-8019 стосовно порядку проведення розрахункових операцій при здаванні в оренду приміщень, на який посилається відповідач, оскільки відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що Лист ДПА України не може розширювати або іншим чином змінювати сферу дії Закону, а тому не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позивач правомірно не проводив розрахункові операції при прийнятті орендної плати від здавання приміщень в оренду через РРО, а здійснював оприбуткування орендних платежів у касі з оформленням прибуткових касових ордерів, а відтак застосування відповідачем штрафних санкцій в цій частині є протиправним.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем правомірності своїх рішень про нарахування штрафних санкцій в цій частині суду не доведено.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Суд вважає, що для повного захисту прав позивача слід визнати протиправними рішення ДПІ в м. Євпаторії № 001532302/0 від 15.09.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 265218,15грн. та рішення № 0093662303 від 25.08.2009р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 51325,00грн., та скасувати їх у вказаних розмірах, не визнаючи їх нечинними, оскільки такі вимоги не узгоджуються з повноваженнями суду при вирішення справ, визначеними статтею 162 КАС України.

Водночас, що стосується виявлених перевіркою 12.08.2009р. порушень позивачем п. 1 Закону №265 – проведення розрахункової операції з повернення товару на суму 1755,67грн. без застосування РРО; п. 2 – невидача розрахункового документу при проведенні розрахункової операції; п. 6 – не зберігання розрахункової книжки (РК); п. 13 – незабезпечення відповідності суми готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній у денному звіті РРО на суму 266,87грн., то оскільки позивачем не надано суду доказів, які б спростовували вказані висновки ДПІ, суд не вбачає підстав для визнання нечинним рішення ДПІ в м. Євпаторії № 00093662303 від 25.08.2009р. в частині застосування штрафних санкцій за ці порушення на загальну суму 10112,70грн. (1334,35грн. штрафних санкцій за невідповідність готівки на суму 266,87грн. та 8778,35грн. штрафних санкцій за не проведення через РРО розрахункової операції з повернення товару на суму 1755,67грн.), у зв’язку з чим в цій частині відмовляє позивачу в позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи, що позивачем при подачі позову сплачено судовий збір із немайнових вимог 3,40грн., щодо якого у разі часткового задоволення позову не розповсюджується правило про пропорційне стягнення судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

У зв’язку зі складністю справи судом 10.12.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 15.12.2009р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії № 0093662303 від 25.08.2009р. частково на суму 51325,00грн.

3.          Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії № 001532302/0 від 15.09.2009р. на суму 265 218,15грн.

4.          В іншій частині і в позові відмовити.

5.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Євпаторійський хладокомбінат" 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Кушнова А.О.