Постанова № 7327609, 30.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.11.09Справа №2а-12304/09/8/0170 (14:02)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим ускладі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Маляр К.В., розглянув матеріали адміністративної справи

за позовом Приватного підприємства Паливно-енергетичний Комплекс «Современник»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення

за участю представників:

від позивача: Аркатова Вікторія Василівна, довіреність № б/н від 22.10.09

від відповідача: Кадиров Усеін Ібрамович, довіреність № 35/10-0 від 23.03.09

Сутність спору: Позивач – Приватне підприємство Паливно-енергетичний комплекс «Современник» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0021122303 від 19.10.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 19495,05грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно звіту артикулів за 29.09.2009р., що відображений у контрольній стрічці РРО, розрахункові операції за готівку та за талонами відображені окремо, але у підсумку загальної суми від реалізації бензину за готівку та за талонами в розмірі 4706,16грн. вказана загальна сума помилково відображена в якості отриманої готівки, що призвело і до відображення цієї суми у денному звіті РРО, який був роздрукований відповідачем по справі.

При цьому, позивач пояснив, що на перевіреному об’єкті – АЗС розрахункові операції здійснюються як із застосування готівкової форми розрахунків, так і із застосуванням безготівкової форми - талонів на бензин. При цьому, вказані операції в обох випадках проводяться через РРО відповідно до вимог Закону України «Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позивач зазначив, що попереднє програмування встановленого на перевіреній АЗС реєстратора розрахункових операцій Датекс МРS 00С заводський номер 00001362 здійснено таким чином, що розрахункові операції з використанням готівки та талонів відрізняються. Так, якщо бензин набувається за талоном, при роздрукуванні розрахункового документу та у контрольній стрічці РРО вказана обставина відбивається з позначкою «талон». У зв’язку з цим, позивач зазначив, що вартість реалізованого за талонами бензину не може бути врахована у підрахунку суми готівки на місці проведення розрахункових операцій, адже готівка в цих випадках до каси підприємства під час реалізації бензину не надходить.

На думку позивача, вказане свідчить про те, що висновок перевіряючих про невідповідність готівки на суму 3733,01грн. не відповідає фактичним обставинам справи, а також про те, що позивачем фактично допущено порушення порядку використання РРО, за що Законом України № 265 відповідальність не передбачена.

Крім того, позивач вважає, що інші відображені відповідачем в акті перевірки №000081 від 29.09.2009р. порушення не відповідають дійсності та не підтверджуються доказово.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.10.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-12304/09/8/0170, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених у запереченнях на позов (а.с. 42-43). При цьому вказує, що проведеною перевіркою господарської одиниці позивача - АЗС було встановлено: факт не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції; невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання у книзі обліку розрахункових операцій; невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а відтак рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0021122303 від 19.10.2009р. до платника законно та обґрунтовано були застосовані штрафні санкції у сумі 19495,05грн. (30грн. х 5=150грн. + 340грн. + 340грн. + 3733,01 х 5 = 18665,05грн.)

У судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 150 КАС України для надання сторонами додаткових доказів по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Паливно-енергетичний комплекс «Современник» (надалі – ПП ПЕК «Современник») має статус юридичної особи з 10.07.1997р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 634338, виданим Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим (а.с. 12) та Статутом Приватного підприємства Паливно-енергетичний комплекс «Современник» у новій редакції, державну реєстрацію якого проведено 01.02.2008р., номер запису 18821050006001218 (а.с. 14-26).

На підставі направлень № 292 та № 293 від 24.09.2009р., ДПІ у м. Сімферополі АРК 29.09.2009р. проведена перевірка за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій належної ПП ПЕК «Современник» господарської одиниці – АЗС, розташованої за адресою: с. Гвардійське, вул. Гагаріна, 93а, за результатами якої ДПІ у м.Сімферополі АРК складено акт перевірки № 000081 від 29.09.2009р. (а.с. 44-45, 7-8).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 1, 2, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995р., з наступними змінами і доповненнями, які виразилися в наступному: розрахункова операція з продажу бензину А-95 за ціною 7,75грн. на суму 30,00грн. проведена без РРО (п. 1 ст. 3); особі, яка отримала товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції не видано (п. 2 ст. 3); не виконано щоденного друку фіскального звітного чеку за 11.07.2008р. та не забезпечено зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскального звітного чеку №2356 (п. 9 ст. 3); не забезпечено відповідність готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка вказана у денному звіті РРО, на суму 3733,01грн. (п. 13 ст. 3).

Висновки вказаного акту перевірки було покладено в основу рішення ДПІ у м.Сімферополі АРК № 0021122303 від 19.10.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 19495,05грн.

З наявного в матеріалах справи розрахунку фінансових санкцій, а також з наведеного позивачем в позові розрахунку штрафних санкцій вбачається, що сума застосованих штрафних санкцій в розмірі 19495,05грн. складається з: 150,00грн. + 340грн. + 340,00грн. + 18665,05грн., з яких:

-          150,00грн. – на підставі п. 1 ст. 17 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995р. – у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції (30грн. х 5);

-          340,00грн. - на підставі п. 4 ст. 17 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995р. – в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку (17грн. х 20);

-          340грн. – на підставі п. 4 ст. 17 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995р. – в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за незберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскального звітного чеку №2356 (17грн. х 20);

-          18665,05грн. згідно зі ст. 22 вказаного Закону – у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (3733,01грн. х 5) (а.с. 48).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Приватного підприємства Паливно-енергетичний комплекс «Современник» є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади.

Вiдповiдно до ч.1 ст.1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органiв державної податкової служби належать: Державна податкова адмiнiстрацiя України, державнi податковi адмiнiстрацiї в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi, державнi податковi iнспекцii в районах, мiстах (крiм міст Києва та Севастополя), районах у мiстах.

Ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади і їх посадовці зобов'язані діяти тільки в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією України і Законами України.

Ст. 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” також встановлює, що посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995р. в редакції Закону України від 1 червня 2000року N 1776-III (надалі – Закон № 1776) визначає, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

-          проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1);

-          видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2);

-          щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (п. 9);

-          забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п. 13).

Як вказано в акті, перевіркою встановлено не виконання щоденного друку фіскального звітного чеку за 11.07.2008р., чим порушено п. 9 ст. 3 вищевказаного Закону.

Згідно з п. 7.1 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за № 106/5297, суб’єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити використання книги ОРО у тій господарській одиниці (у депо) чи з тим РРО, що були зазначені на титульній сторінці книги при її реєстрації. Якщо в господарській одиниці організовано декілька місць проведення розрахунків, де відповідно до чинного законодавства дозволяється проводити розрахунки без застосування РРО, то на бажання СПД на всіх місцях проведення розрахунків в одній господарській одиниці може використовуватися одна книга ОРО.

При цьому, пункт 7.5 вказаного Порядку визначає, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО.

У судовому засіданні суд оглянув Книгу обліку розрахункових операцій на реєстратор розрахункових операцій № 0109004381р16 від 03.06.2008р., зареєстровану в ДПІ у м.Сімферополі, яка під час перевірки велась на перевіреній АЗС, про що є запис в акті перевірки від 29.09.2009р.

З даної книги вбачається, що позивачем здійснено підклеювання фіскальних звітних чеків, на одній із сторінок якої здійснено підклеювання таких чеків за період з 09.07.2008р. по 14.07.2008р. (а.с. 53).

При цьому судом встановлено, що за 10.07.2008р. позивачем підклеєно фіскальний звітний чек № 2052, а за 12.07.2008р. – чек № 2054.

Між ними міститься підклеєний позивачем фіскальний звітний чек без номеру і дати (вказана частина чеку необережно відірвана), але з нього вбачаються основні показники: обіг А – 7912,47грн., обіг Б – 1653,99грн., обіг – 9566,46грн., податок – 1318,75грн.

Суд вважає, що підтвердженням того, що саме вказаний чек є роздрукованим та підклеєним чеком № 2053 від 11.07.2008р., є роздрукований позивачем фіскальний чек за 11.07.2008р. із контрольної стрічки РРО, в якому зазначені ті ж самі показники щодо обігу та розміру податку, що і у підклеєному у КОРО чеку без номеру і дати між чеками № 2052 за 10.07.2008р. та № 2054 за 12.07.2008р. (а.с. 54).

При цьому суд виходить з того, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фіскальні функції – це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Враховуючи, що вказана КОРО та РРО, який забезпечує довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі, перевірялись відповідачем, суд вважає, що висновки відповідача про не виконання щоденного друку фіскального звітного чеку за 11.07.2008р. суперечать фактичним обставинам справи, у зв’язку з чим застосування штрафних санкцій за це порушення в розмірі 340,00грн. є безпідставним, а відтак висновки відповідача про не виконання щоденного друку фіскального звітного чеку за 11.07.2008р. є формальними та зробленими без ретельного аналізу наявних у позивача фіскальних звітних чеків № 2052 за 10.07.2008р. та № 2054 за 12.07.2008р., а також без дослідження фіскального чеку за 11.07.2008р. із контрольної стрічки РРО, в якому зазначені ті ж самі показники щодо обігу та розміру податку, що і у підклеєному у КОРО чеку без номеру і дати між чеками № 2052 за 10.07.2008р. та № 2054 за 12.07.2008р.

Що стосується викладених в акті перевірки висновків ДПІ про не забезпечення позивачем зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскального звітного чеку №2356, що на думку відповідача також є порушенням п. 9 ст. 3 Закону № 1776 та потягло за собою застосування штрафних санкцій в розмірі 340,00грн., судом встановлено наступне.

У судовому засіданні суд оглянув Книгу обліку розрахункових операцій на реєстратор розрахункових операцій № 0109004381р16 від 03.06.2008р., яка під час перевірки велась на перевіреній АЗС та в якій позивач здійснював підклеювання фіскальних звітних чеків.

На одній із сторінок вказаної КОРО здійснено підклеювання фіскальних звітних чеків за період з 23.04.2009р. по 28.04.2009р. (а.с. 56)

При цьому, позивачем підклеєно: за 24.04.2009р. чеки за № 2354 та № 2355, сума готівки (обіг А) – 5729,50грн., а за 25.04.2009р. – чек за № 2357, сума готівки (обіг А) – 3486,62грн. + 247,20грн. = 3733,82грн. (а.с. 56-58).

Відсутність чеку № 2356 за невідомо яку дату і стало підставою для нарахування відповідачем штрафних санкцій в розмірі 340,00грн.

Суд вважає застосування вказаних штрафних санкцій безпідставним з огляду на наступне.

Пункт 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок визначає, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО.

При цьому, у п. 7.7 вказаного Порядку встановлено, що у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо.

В свою чергу, згідно з п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 40/10320 від 13.01.2005р., з наступними змінами і доповненнями, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Надані позивачем квитанції до прибуткового касового ордеру № 1849530 від 24.04.2009р. та № 1849531 від 25.04.2009р. свідчать про те, що 24.04.2009р. була оприбуткована готівка в розмірі 5729,50грн., а 25.04.2009р. – в розмірі 3733,82грн., що відповідає сумам готівки, зазначеним у відповідних фіскальних звітних чеках № 2354 та №2355 за 24.04.2009р., а також № 2357 за 25.04.2009р.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність збою у програмному забезпеченні РРО позивача, а відтак і відсутність вини позивача у не забезпеченні зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскального звітного чеку № 2356 з огляду на його відсутність взагалі, що не може бути підставою для застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій в розмірі 340,00грн.

Відносно виявленого перевіркою порушення п. 13 ст. 3 Закону України № 1776 у вигляді не забезпечення відповідності готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка вказана у денному звіті РРО, на суму 3733,01грн., судом встановлено наступне.

В акті перевірки зазначено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складала 1003,15грн. (з урахуванням закупки 30,00грн.), в той час як у денному звіті РРО сума готівки вказана 4706, 16грн. Всього, за даними відповідача, сума невідповідності склала: 4706,16грн. - 1003,15грн. + 30,00грн. = 3733,01грн. Вказане порушення стало підставою для застосування штрафних санкцій в розмірі 18665,05грн.

Суд вважає вказані висновки ДПІ необґрунтованими з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, на підставі наказу позивача № 7/2 від 15.02.2008р. на підприємстві була введена система відпуску паливно-мастильних матеріалів на АЗС по талонах (разових відомостях) (а.с. 40).

При цьому, як вбачається з копії звіту артикулів за 26.10.2009р., наданого позивачем в якості зразка відображення розрахункових операцій, у звіті груп податків окремими рядками відображаються розрахункові операції за готівку (обіг А), за чеками (талонами) – обіг Б та загальний обіг. Вказана обставина підтверджується даними звіту операторів та звіту по касі, де також окремими рядками відображаються суми від розрахункових операцій готівкою та за талонами (а.с. 63).

У судовому засіданні судом була досліджена контрольна стрічка за 29.09.2009р. (дата перевірки) (а.с. 62).

З наявного в ній звіту артикулів слідує, що протягом 29.09.2009р. позивачем також здійснювались розрахункові операції як за готівку, так і за талонами, при чому за обігом А відображались розрахункові операції за готівку, а за обігом Б – розрахункові операції по талонах.

У підсумку загальної суми (обігу) розрахункових операцій з реалізації товарів на АЗС під час здійснення перевірки зазначена сума в розмірі 4706,16грн., відображена також і у денному звіті РРО в якості готівки, яка повинна бути на місці проведення розрахунків.

Дослідивши відомості контрольної стрічки за 29.09.2009р. та зіставивши їх з даними денного звіту РРО, в якому сума 4706,16грн. відображена в якості готівки від розрахункових операцій з початку операційного дня, судом встановлено, що вказана сума помилково відображена в якості суми готівки, оскільки включає в себе суму операцій як по обігу А (готівка), так і по обігу Б (талони).

В той же час, при проведенні перевірки вказані обставини безпідставно не були досліджені та враховані працівниками контролюючого органу при проведенні перевірки.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов’язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” також встановлює, що посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Відповідно до п.1. 3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

При цьому, акт – це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

В силу ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, при взаємному зв’язку доказів у справі у їх сукупності, суд доходить висновку про те, що акт перевірки в частині вищенаведених порушень позивачем п. 9 та п. 13 ст. 3 Закону України № 1776 містить недостовірні відомості, а відтак, в цій частині не може бути прийнятий судом до уваги в якості належного і допустимого доказу, що підтверджує факт вчинення позивачем порушень чинного законодавства в сфері обігу готівки.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем не доведено суду правомірності свого рішення про застосування штрафних санкцій в розмірі 19345,05грн. (340,00грн. + 340,00грн. + 18665,05грн.).

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а спірне рішення в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 19345,05грн. підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

В той же час, що стосується застосування штрафних санкцій в розмірі 150,00грн. (30,00грн. х 5) за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції з продажу бензину А-95 за ціною 7,75грн. на суму 30,00грн., то в цій частині позивач не надав обґрунтування позовних вимог та не довів протиправності їх застосування ані в адміністративному позові, ані під час судового розгляду справи, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи, що позивачем при подачі позову сплачено судовий збір із немайнових вимог 3,40грн., щодо якого у разі часткового задоволення позову не розповсюджується правило про пропорційне стягнення судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

У зв’язку зі складністю справи судом 30.11.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а 04.12.2009р. постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0021122303 від 19.10.2009р. в частині застосування до Приватного підприємства Паливно-енергетичний комплекс «Современник» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 19345,05грн.

3.          В іншій частині в позові відмовити.

4.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства Паливно-енергетичний комплекс «Современник» (95017, АР Крим, м. Сімферополь, пр-т Перемоги, 15, код ЄДРПОУ 24870616) 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Кушнова А.О.