Постанова № 73269224, 05.04.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 337/4688/16 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/778/1330/18 Кучерук І.Г.

Доповідач: Бєлка В.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Онищенко Е.А.

Воробйової І.А.

При секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Житлово-Будівельного кооперативу - 354 «Електрод-2» на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Житлово-Будівельного кооперативу - 354 «Електрод-2», третя особа: голова правління ЖБК - 354 «Електрод-2» Корнійчук Олександра Михайлівна, про усунення перешкод в користуванні приміщенням,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Житлово-Будівельного кооперативу - 354 «Електрод-2», третя особа: голова правління ЖБК - 354 «Електрод-2» Корнійчук О.М., про усунення перешкод в користуванні приміщенням, посилаючись на те, що 01 червня 2012 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1.1 договору оренди, Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на першому поверсі в четвертому під'їзді загальною площею 14,8 кв.м., для використання в цілях поточних побутових та господарських задач.

В п. 1.2 договору встановлені строки оренди з 01 червня 2012 року по 01 травня 2015 року, у випадку, якщо жодна з сторін по завершенні договору протягом місяця не заявить про його припинення, договір вважається продовженим на той самий строк.

Оскільки відповідач не заявив вимогу про розірвання договору ні в усній ні в письмовій формі, договір оренди вважається продовженим на той самий строк, тобто до 01 травня 2018 року.

Пунктом 3.1 договору встановлена плата за користування приміщенням у розмірі 1000 гривень щомісячно, включаючи плату за комунальні послуги.

Вказує, що 10 червня 2012 року ним було сплачено відповідачу в рахунок орендної плати 8000 гривень.

Відповідач наполіг саме на плати через касовий ордер, але пізніше, коли він прийшов к відповідачу та став вимагати виконання договору оренди, відповідач заявила, що треба було проводити оплату через касу банка.

Тому пізніше через касу було переведено суму у розмірі 2000 грг. на рахунок ЖБК.

Майже відразу, на при кінці червня 2012 року відповідач заблокував вхід у приміщення, змінив замки на дверях, внаслідок чого він не може потрапити в орендоване ним приміщення.

Відповідач мотивував це тим, що поряд мешкає ветеран ВВВ, якому не до вподоби розташування незнайомих осіб поряд. Але при очній бесіді с цим чоловіком, він заявив, що не має нічого проти.

Зазначає, що він неодноразово намагався зустрітися з головою для бесіди, було надіслано декілька листів, останній від 27.07.2015 року був надісланий лист з вимогою надати доступ до приміщення. Однак жодної реакції від відповідача не надійшло.

З моменту підписання договору оренди він взагалі не був допущений до приміщення, що підтверджується відсутністю акту приймання-передачі приміщення.

Таким чином відповідач створює перешкоди в користуванні приміщенням, внаслідок чого він не може ним вільно користуватись, що порушує його право на користування приміщенням та умови договору.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, розташованому на першому поверсі в четвертому під'їзді загальною площею 14,8 кв.м., шляхом надання фактичного доступу до вказаного приміщення.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Зобов'язано Житлово-будівельний кооператив - 354 «Електрод-2» усунути перешкоди в користуванні приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, розташованому на першому поверсі в четвертому під'їзді загальною площею 14,8 кв.м., шляхом надання ОСОБА_3 фактичного доступу до приміщення.

У апеляційній скарзі Житлово-Будівельний кооператив - 354 «Електрод-2» зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що при відсутності акту прийому-передачі, суд першої інстанції не мав права задовольняти позов. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову, якою повністю відмовити в задоволені позовних вимог.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанії встановлено, що 01.06.2012 року між ОСОБА_3 та ЖБК - 354 «Електрод-2» в особі голови Корнійчук О.М., було підписано договір оренди приміщення з викупом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зазначений договір укладено в простій письмові формі, нотаріально не посвідчений та державна реєстрація не проведена.

29.03.2017 року, за клопотанням представника відповідача, судом призначалась судово-почеркознавча експертиза, на вирішення якої ставилось питання: чи виконано підписи від імені голови правління ЖБК-354 «Електрод-2» Корнійчук Олександри Михайлівни в договорі №1 оренди приміщення з наступним викупом від 01.06.2012 року, скріплені сторінок до цього договору та квитанції до приходного касового ордеру №18 від 10.06.2012 року Корнійчук Олександрою Михайлівною.

Відповідно до висновку експерта №140-17 від 31.05.2017 року, підписи виконані від імені Корнійчук О.М. та розміщені в оригіналі договору №1 оренди приміщення з наступним викупом від 01.06.2012 року, бирки, яка скріплює вказаний договір та квитанції до прибуткового касового ордеру №18 від 10.06.2012 року виконані, імовірно, самою Корнійчук Олександрою Михайлівною.

Відповідно до п. 1.1 договору оренди приміщення з наступним викупом від 01.06.2012 року, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на першому поверсі в четвертому під'їзді загальною площею 14,8 кв.м., для використання в цілях поточних побутових та господарських задач.

30.04.2014 року, відповідач письмово повідомила позивача на його лист від 01.06.2013 року, про те, що авансові платежі позивача за договором договору №1 оренди від 01.06.2012 року не можуть бути повернені в зв'язку з тяжким матеріальним становищем ЖБК, та пропонує пролонгацію договору з обіцянкою в найближчий строк забезпечити вивезення будматеріалів та інших речі, звільнити приміщення та передати його.

Відповідно до копії квитанції до приходного касового ордеру №18 від 10.06.2012 року, позивач сплатив відповідачу 8000 грн. на підставі договору №1 оренди від 01.06.2012 року(а.с.9), а також сплатив 2000 грн. за квитанцією № QS000129862601 від 11.07.2016 року.

Згідно п. 1.2 договору оренди приміщення з наступним викупом від 01.06.2012 року, приміщення передається в оренду строк з 01.06.2012 року по 01.05.2015 року. У випадку якщо жодна зі сторін, по завершенню строку договору впродовж одного місяця не заявить про його закінчення, договір вважається подовженим на той же строк.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи дати звернення позивача до відповідача з заявами та відповіді, зважаючи на дати сплату платежів за договором оренди, відсутність волевиявлення сторін про закінчення договору, та те, що позивач звернувся до суду 30.11.2016 року то позивачем не пропущено строк звернення до суду з вимогою про захист свого права, а оскільки позивач виконав усі вимоги за договором №1 оренди приміщення з наступним викупом від 01.06.2012 року, приймав заходи щодо позасудового спонукання відповідача виконати умови договору зі своєї сторони вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Однак з такими висновками погодитись не можна.

По перше, як зазначалось вище Договір оренди з правом викупу нотаріально не посвідчений та не зареєстрований, тому він не відповідає вимогам закону, а тому являється нікчемним, відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України.

Крім того, ні договір ні матеріали справи не містять жодного акту прийому-передачі, в супереч п. 2.1.а, за яким орендодавець зобов'язаний на першу вимогу орендаря протягом трьох днів з моменту підписання договору передати в користування орендарю приміщення за актом, в якому повинно бути детально вказаний технічний стан приміщення на момент здачі, що дає підстави стверджувати, що майно не передавалось.

З урахуванням викладеного, колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у позові.

У відзиві позивач посилається на те, що акт прийому передачі було складено 25 січня 2018 року, але зазначений факт не може свідчити про правильність рішення від 19 грудня 2017 року та є новою обставиною, яка підлягає дослідженню. Також, позивач посилається на те, що ним не пропущений строк позовної давності, що не є важливим для прийняття постанови, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими з підстав порушення умов договору, його укладення та порушення при цьому норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Житлово-Будівельного кооперативу - 354 «Електрод-2» задовольнити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2017 року по цій справі скасувати та прийняти постанову наступного змісту: «У задоволенні позову ОСОБА_3 до Житлово-Будівельного кооперативу - 354 «Електрод-2», третя особа: голова правління ЖБК - 354 «Електрод-2» Корнійчук Олександра Михайлівна, про усунення перешкод в користуванні приміщенням відмовити».

Дата складання повної постанови 10 квітня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: