Рішення № 73253639, 05.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 квітня 2018 року № 826/10292/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»

до

Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області

третя особа

про

Комунальне підприємство «Луцькреклама»

визнання протиправним та скасування рішення № 014 від 26.07.2017,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі – ТОВ «Споживчий центр», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (далі – ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 014 від 26.07.2017 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2017 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.10.2017 р.

07.03.2018 р. суд, на підставі ч.9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Позов обґрунтовано тим, що проведення відповідної перевірки та прийняття за її наслідками рішення про застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій є протиправним.

Відповідач заперечував проти задоволення позову про що надав письмові заперечення, які долучено до матеріалів справи.

Третя особа заперечення на позов не надала, явку уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не забезпечила.

Розглянувши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 11.11.2010 року зареєстровано як юридична особа.

Основним видом господарської діяльності позивача за КВЕД є інші види кредитування (64.92).

ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області отримано від КП «Луцькреклама» подання № 04-05/114 від 15.06.2017 р. інформацію для розгляду факту порушення Закону України «Про рекламу» Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр». Вимоги КП «Луцькреклама» демонтувати конструкції розміщені без дозволу ТОВ «Споживчий центр» проігноровано.

Протокол № 014 про порушення законодавства про рекламу складено відповідачем 11.07.2017 р.

За результатами отриманої інформації під час контролю дотримання вимог законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів, відповідач повідомив ТОВ «Споживчий центр» про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та про призначення розгляду справи на 25.07.2017 року о 11:00.

Позивача, за результатами проведеного контролю, зобов'язано надати наступні документи: оригінали та належним чином засвідчені копії свідоцтва про державну реєстрацію, письмові пояснення щодо порушення законодавства, документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами (договір, узгоджений макет замовлення, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи) та роз'яснено, що у разі неприбуття та ненадання документів у визначений термін, рішення буде прийнято без участі Товариства, також буде застосовано штрафну санкцію відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про рекламу».

Повідомлення позивач отримав 19.07.2017 р.

ТОВ «Споживчий центр» на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу 25.07.2017 не з'явився, що підтверджено протоколом засідання від 26.07.2017 №014 та не спростовано позивачем.

У зв'язку з неподанням інформації, витребуваної відповідачем застосовано санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. – рішення № 014 від 26.07.2017 р.

Не погоджуючись із вказаним рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

У відповідності до абзацу 2 частин першої статті 26 Закону України "Про рекламу" контроль за дотриманням законодавства України про рекламу у межах своїх повноважень здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно із п.1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 667 від 02.09.2015 р. державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, яка реалізує, зокрема, політику державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (п.7 вказаного Положення).

В своїй діяльності відповідач керується, зокрема, Законами України «Про захист прав споживачів» та «Про рекламу».

Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України «Про рекламу», також цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про рекламу» контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами, здійснюють Держпродспоживслужба та її територіальні органи.

На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю (абз.1 ч.2 ст. 26 Закону України «Про рекламу»).

Крім того, територіальні органи Держпродспоживслужби мають право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами (абз. 2 ч.2 ст. 26 Закону України «Про рекламу»).

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи (абз. 3 ч.2 ст. 26 Закону України «Про рекламу»).

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Частиною 6 ст. 27 вказаного Закону встановлено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання щодо накладення штрафів на осіб, винних у порушенні законодавства про рекламу, врегульовані Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693.

Відповідно до пункту 9 Порядку підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол про порушення законодавства про рекламу, складений, зокрема, Держспоживінспекції України або її територіальних органів.

За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи (пункт 11 Порядку).

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці (пункт 12 Порядку).

Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк (пункт 10 Порядку).

Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи (пункт 16 Порядку).

За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (пункт 18 Порядку).

Системний аналіз наведених норм законодавчих актів є передумовою для висновку про те, що контроль за відповідністю підстав розміщення реклами вимогам чинного законодавства здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про рекламу», постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693, тобто спеціальними нормативно-правовими актами.

Отже, в даному випадку посадова особа відповідача повинна скласти протокол про порушення законодавства про рекламу, перевірити відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження та в разі необхідності витребувати документи, усні чи письмові пояснення та іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, здійснення заходів контролю за дотриманням законодавства про рекламу не є перевіркою діяльності суб'єкта господарювання та не підпадає під дію Закону України «Про основні засади держаного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; перевірка відповідності підстав розміщення реклами вимогам чинного законодавства здійснюється в порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 року, на підставі Закону України «Про рекламу».

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не порушено порядку проведення перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що фахівцем відповідача відносно ТОВ «Споживчий центр» складено протокол № 014 від 11.07.2017 р. про порушення законодавства про рекламу, в якому зафіксовано факт розміщення по вулиці Сенаторки Левчанівської, 13, зовнішньої реклами, а саме: два рекламних щити на фасаді будівлі, два тендери та один кронштейн на фасаді будинку без спеціально оформленого дозволу на розміщення, чим порушено п.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу».

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» встановлено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил ( 2067-2003-п ), що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Того ж дня відповідачем прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

Так, листом від 11.07.2017 р. № 2703 відповідач повідомив позивача про призначення розгляду справи на 25.07.2017 р. о 11:00.

Даний лист позивачем отримано 19.07.2017р.

Таким чином, позивач завчасно та належним чином повідомлений про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу.

На засідання до ГУ Держспоживінспекції у Волинській області 25.07.2017 р. позивач не з’явився, що підтверджено протоколом засідання та не спростовано позивачем. Про причини неявки позивач інспекцію не повідомив.

Позивачем не надано суду доказів надання пояснень № 511 від 20.07.2017 р. до ГУ Держспоживінспекції у Волинській області.

Суд враховує, що спірним рішенням до позивача застосовано санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за неподання на вимогу ГУ Держспоживінспекції у Волинській області інформації про вартість розповсюдженої реклами.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф за неподання на вимогу Держспоживінспекції у Полтавській області інформації про вартість та виготовлення реклами.

Інших обґрунтованих доводів, що свідчили б про порушення відповідачем вимог чинного законодавства, позивачем не наведено, а судом відповідних обставин не виявлено.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 9, 14, 31, 33, 72-78, 90, 244-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в задоволенні позову повністю.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович